Статті

За 2 роки до повномасштабного вторгнення у подружжя Тетяни та Дениса Раізових з Маріуполя народився син. У перекладі з латинської його ім’я означає «Сонце». Тобто доля Кирила Раізова мала бути сонячною та щасливою. Але 13 березня 2022 року все склалася геть по-іншому. Внаслідок авіаудару по будинку його бабусі та дідуся з 13 членів родини загинуло шестеро. Дворічний хлопчик із мамою Тетяною добігти до підвалу так і не встиг. У 2023 році наша журналістка Наталя Дубчак вперше запропонувала Тетян

— У мене 10 ключів, але мені вже немає що відкривати. Один — від квартири у Маріуполі, ще вісім — від магазинів, які ми там втратили. І ще один — від магазину на Шулявці в Києві, який згорів під час останньої атаки, —  каже підприємиця, переселенка з Маріуполя Катерина Колмикова. Вентилятори, парові швабри, овочерізки та сотні інших корисних дрібниць для дому можна було купити у магазині Катерини Колмикової на Шулявці. Катерина — актриса, вона грала у Маріупольському театрі. Акторські здібності

Свято під назвою День російської мови було засноване в Росії 6 червня 2011 року. Цікаво, що запровадив його тодішній президент Дмитро Медведєв, який нині щодня робить внесок у розвиток «живої російської мови», публікуючи у своєму телеграм-каналі такі добірні лайки, що знайдуться не в кожному словнику. Із 2015 року Кремль розширив святкування на окуповані українські території — Донецьк і Луганськ, а після початку повномасштабного вторгнення — і на нові окуповані регіони.Ми проаналізували репортаж

У Києві  відзначили 12 річницю захоплення росіянами донецького артпростору “Ізоляція”, в якому потім влаштували катівню. У просторі PEN Ukraine зібралися люди, які пам'ятають цей феномен: відкриття культурного центру на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку та подальше його перетворення на в'язницю. — Ізоляція” перебуває у вимушеній ізоляції”, — зазначила виконавча директорка фонду “Ізоляція” Оксана Саржевська-Кравченко. За її словами, команда “Ізоляції” працює 16 рокі

Є досвід, який майже неможливо пояснити тому, хто його не пережив. Не тому, що він надто складний, а тому, що він принципово інший. Жити в окупації — це не просто жити під чужою владою. Це існувати в умовах, коли кожне слово, кожен жест, навіть мовчання може стати приводом для переслідування. Для більшості українців на підконтрольній території, а тим більше для європейців, ця реальність залишається абстракцією. Реальна Газета запитала у відомих письменників, режисерів, літературознавців, які кни

Ми вирішили написати цю статтю після моторошного випадку, про який співробітниці редакції розповіла знайома — жителька тимчасово окупованого Росією Луганська. Наприкінці квітня 2026 року помер батько знайомої. Чоловіку стало зле вдома. Лікарі викликаної родиною "швидкої" допомогти не змогли. Сказали родичам, що викличуть спеціальну бригаду, яка забере тіло в морг, але треба почекати, бо дні — передсвяткові. Забрали тіло лише через два дні. І з людей, які приїхали за ним, тверезим був лише водій.

Я не "з Луганщини". Я і є Луганщина. Тривожна, втомлена та вперта. Не область, не регіон й не зведення в новинах. Я — двічі евакуйована пам’ять про "Блінок", де ніколи не було вільних столів. Я — заклеєне скотчем вікно маршрутки №155, що везла на пари наче у GTA. Я — журналістка з того Луганська, який залишився тільки у спогадах. Я його свідок. Його донька. Його продовження попри відстань і вирвану реальність. Ці рядки були написані рівно рік тому, на день народження Луганщини. Тоді вони в

Вже за кілька десятиліть на місці піщаного пустиря з’явилися багатоповерхівки й широкі дороги, містом поїхали тролейбуси, відкрилися кінотеатри, розрослися парки та виникли рукотворні озера. Саме розташування, яке було зручним для хімічної промисловості, стало поштовхом до розбудови великих виробництв. За 92 роки тут виросло щонайменше три покоління сіверськодончан. Авторка цього тексту прожила у Сіверськодонецьку п’ять щасливих років після окупації Луганська. І досі вдячна місту за людей, які

У травні 2026 я у десятий раз побувала у Краматорську, і це вже схоже на якісь стосунки. При тому, що до війни я в цьому місті ніколи не була, бо в мене там - ані рідних, ані друзів. Але з початку війни в Краматорськ почало їздити багато журналістів, і, оскільки я працювала фіксером, то їздила туди з деякими з них. Місто сподобалося мені одразу та безумовно. Тут всі будівлі красиві Я відразу помітила, що у Краматорську незвичайне небо, а повітря там ніби трохи стелеться (не знаю, з чим це пов

Зранку 22 травня місцеві телеграм-чати в окупованому Старобільську розривалися від оголошень про пошук юних хлопців та дівчат: батьки та знайомі шукали зниклих внаслідок удару по будівлі гуртожитку педагогічного коледжу. Публікували фото, імена та особливі прикмети: татуювання на нозі у формі маленького сердечка, червона піжама, кулон із буквою “К”. Частину розшукуваних знайшли мертвими. Після удару дронів по окупованому Старобільську, під час якого загинули щонайменше 20 людей, частина україн

The Systematic Alteration of the Demographic Composition of Occupied Regions in Favour of a Moscow-Loyal Population Introduction The occupation of parts of Donetsk and Luhansk regions of Ukraine, which began in 2014 and took on a new scale following Russia's full-scale invasion in February 2022, is accompanied by processes that extend far beyond military control over territory. Alongside repression, forced passportisation, and the destruction of infrastructure, a systematic demographic transf

Для більшості людей старше 60 років іпотека в Україні фактично недоступна: банки рідко видають кредити тим, хто не встигне їх погасити до граничного кредитного віку — 65 років. А для переселенців питання житла — це питання виживання. Сіверськодонецька МВА запустила програму, яка компенсує майже повну вартість квартири для ВПО пенсійного віку. Станом на 18 травня для участі в програмі подали вже 495 заявок — і їх кількість зростає. Ця програма свого роду унікальна: інші  — і єОселя, і  від Держм