Про правову допомогу переселенцям та жителям окупації, специфічні проблеми та позитивні законодавчі ініціативи “Реальній газеті” розповіла Наталія Юрлова, юристка громадської організації “Донбас SOS”.
Марта Чорна
– Розкажіть про зміни щодо запитів і можливого рівня доступу до українських сервісів як для переселенців, так і для жителів окупованих територій.
– Якщо людина перебуває на підконтрольній території, звичайно, їй легше звернутися безпосередньо, наприклад, до органів соціального захисту, до Пенсійного фонду. Є деякі спрощення, і ми бачимо позитивну динаміку при спілкуванні на різних нарадах з Міністерством соціальної політики, з Пенсійним фондом, з Міністерством реінтеграції.
Є тенденція до того, щоб зрівняти в правах внутрішньо переміщених осіб “першої хвилі”, які перемістилися до повномасштабного вторгнення, і переселенців “нової хвилі”, які вперше змінили місце перебування після 24 лютого 2022 року.
Адже наразі переселенці “першої хвилі”, зокрема пенсіонери, перебувають в гірших умовах.
Наприклад, їм для отримання пенсії потрібно обов’язково мати довідку внутрішньо переміщеної особи, і вони ніяк не можуть від неї відмовитися.
Навіть якщо вони вважають, що інтегрувалися на достатньому рівні у приймаючих громадах, мають своє житло, не претендують на отримання допомоги від держави, вони все одно не можуть відмовитися від довідок.
Зараз Міністерство соціальної політики пропонує таку норму: якщо людина до 31 березня пройшла ідентифікацію особисто в Ощадбанку, в органі Пенсійного фонду, або за кордоном у дипломатичній установі, вона зможе відмовитися від довідки, і отримувати пенсію на загальних умовах.
При цьому у пенсіонера буде можливість обрати банк, адже зараз переселенці “першої хвилі” прив’язані виключно до Ощадбанку, і це велика проблема.
І забігаючи наперед, навіть скажу, що влада планує спростити отримання пенсій для ВПО першої хвилі, а також надати можливість поновити пенсію громадянам, які перебувають на окупованих територіях.
Такі зміни розробляються, однак коли вони будуть ухвалені та в якій редакції, ми не знаємо. Ще буде погодження з центральними органами виконавчої влади, а це достатньо довгий процес. Однак це дуже важливі зміні і вони потрібні. Я була залучена до нарад з органами влади, з Міністерством соціальної політики для розробки таких змін.
Наразі пенсіонери територій, окупованих до 2022 року і після, перебувають у різних умовах.
Наприклад, мешканці окупованих територій Херсонщини та Запоріжжя можуть поновити пенсії дистанційно. Вони можуть подати заявку на ідентифікацію на порталі Пенсійного фонду, пройти її та подати заяву на поновлення пенсії і відкрити рахунок в банку. Таким чином, пенсія їм поновлюється, а вся заборгованість виплачується. Тобто, якщо людина раніше отримувала пенсію через Укрпошту, але після повномасштабного вторгнення перестала отримувати, бо Укрпошта не може доставляти гроші на окуповану територію, є можливість поновити виплати через банк.
Разом з тим, громадяни, що перебувають на територіях, які були окуповані до повномасштабного вторгнення, і раніше мали довідку про взяття на облік як ВПО, або навіть мають її досі, і яким припинили виплату пенсій з якихось причин, поновити виплату дистанційно не можуть.
Для цього їм потрібно тільки виїжджати на підконтрольну територію і звертатися до Пенсійного фонду.
– Чи можливе ухвалення таких зміни цього року?
– Я сподіваюсь, що навіть до літа або десь хоча б в найближчі три-чотири місяці ці зімни ухвалять. Бо не тільки громадські активісти та правозахисники розуміють важливість таких змін, але й влада розуміє, що не всі пенсіонери “першої хвилі” до 31 березня 2024 року змогли пройти ідентифікацію.
Хтось, можливо, навіть не побачив таку новину. Або в людини не було можливості пройти таку ідентифікацію. Ми розуміємо, що пенсіонери – це люди похилого віку, і не всі вміють користуватися такими програмами, як Zoom.
До того ж є нагальна необхідність створити механізм для поновлення пенсії мешканцям ТОТ, не прив’язуючись до довідок.
– Якщо ми говоримо, наприклад, про новоокуповані території Луганщини, то чи можуть люди, які перебувають там, онлайн, тобто повністю дистанційно переоформити собі пенсію і відновити її, якщо вони раніше отримували виплату через Укрпошту?
– Так, але тут потрібно уточнювати, чи була раніше у людини оформлена довідка ВПО. Тому що можуть бути ситуації, коли людина, наприклад, із Луганська переїхала в Сєверодонецьк, який окупували вже після повномасштабного вторгнення. У такого пенсіонера є прив’язка до довідки, якщо він раніше її оформлював. Це важливий момент.
А якщо йдеться про місцевого жителя Сєвєродонецька, який проживав там весь цей час і нікуди не переміщувався, а до окупації отримував пенсію через Укрпошту, то він має право поновити пенсію за допомогою порталу Пенсійного фонду, подати заявку на відеоідентифікацію.
Обов’язково потрібно, щоб Пенсійний фонд ідентифікував людину, іншими словами, переконався, що вона – жива, що це та сама особа, яка буде отримувати пенсію.
Далі потрібно також заявити про своє бажання поновити пенсію, тобто подати відповідну заяву, і вказати в ній рахунок, на який буде надходити пенсія. Саме рахунок у банку, а не номер картки.
До нас зараз звертаються громадяни з окупованих територій і питають, у якому банку простіше відкрити такий рахунок. Це буде залежати від того, які документи наявні у людини.
Якщо є біометричний документ, наприклад, закордонний паспорт або ID-карта, то проблем з дистанційним відкриттям рахунку в “Приватбанку”, або “А-банку” немає.
Єдине, що в “Ощадбанку” немає дистанційного відкриття рахунку, в них потрібно це робити безпосередньо у відділенні банку на підконтрольній території.
Якщо у людини паспорт-книжечка, то, наприклад, “Приватбанк” вимагає, окрім фотографій паспорта, ще водійське посвідчення або електронне чи звичайне пенсійне посвідчення. Тобто, потрібно зв’язуватись безпосередньо з банком і дізнаватися про деталі.
– Крім відеоідентифікації та дистанційного відкриття рахунку, які вочевидь спростили частині людей доступ до сервісів, чи є інші приклади більшої доступності до сервісів для людей в окупації?
– Найбільш доступний сервіс –“Дія”. Однак, щоб ним скористатися потрібно мати біометричні документи – ID-карту або закордонний паспорт, а також потрібен мобільний зв’язок.
Якщо є можливість користуватися “Дією”, то тоді немає взагалі жодних проблем з доступом до різних послуг, зокрема і Пенсійного фонду. Авторизація за допомогою “Дія-підпису” – це і є ідентифікація.
Але ж ми розуміємо, що не всі громадяни на окупованій території, по-перше, мають біометричні документи, а по-друге, – мобільний зв’язок.
– Коли ви консультуєте людей з окупованих територій, то що саме про себе вона має вам повідомити, і наскільки це для неї небезпечно?
– Коли людина звертається на нашу “гарячу лінію”, їй відразу повідомляють, що вона дає згоду на обробку персональних даних. Звичайно, у нас є програма, яка фіксує номер телефону, а також дані, які надає людина.
Вона може назвати своє ім’я, або чуже, ми цього ніяк перевірити не можемо, але нам найголовніше – зафіксувати запит, з яким звертаються до нас.
Адже кожного місяця ми збираємо статистику, з якими питаннями та проблемами звертаються до нас громадяни.
Якщо потрібна не просто загальна консультація, а вторинна допомога юриста, то, звичайно, він попросить уточнити потрібну інформацію, надіслати документи тощо. Звичайно, без документів ми не можемо надавати юридичну допомогу, яка передбачає написання заяв, скарг тощо.
– Чи звертаються до вас із запитами про право на майно, про те, чи буде відповідальність за отримання російських паспортів чи про те, які види співпраці з окупаційною владою вважаються колабораціонізмом? І чи маєте ви відповіді на ці запитання?
– Звичайно, до нас звертаються люди з подібними питаннями. Правда, це не є масові звернення. Частіше питають про паспорти: що буде, якщо я отримаю російський паспорт, чи позбавлять мене через це громадянства України, що робити з паспортом РФ, коли я виїду в Україну?
Ми консультуємо людей відповідно до українського законодавства, кажемо, що паспорти РФ не позбавляють їх українського громадянства.
Також ми підказуємо людям, як найпростіше виїхати, з окупації, які документи потрібно тощо. До нас звертаються також молоді люди, яким 17-18 років, і питають, чи можна виїхати без батьків.
Ми консультуємо, як це зробити, куди звертатися, як найкраще проїхати.
Що стосується того, які дії вважати колабораціонізмом, то це достатньо складне запитання. Тут немає достатньої відповіді навіть в українському законодавстві, адже відповідна стаття Кримінального кодексу з’явилася не так давно. І як ми бачимо, у парламенті зараз зареєстровано достатньо багато законопроєктів, які доповнюють та уточнюють цю статтю.
Найбільш поширеними питаннями, які стосуються деокупації, є питання про нерухомість. Що робити, якщо мали місце купівля чи продаж на окупованих територіях? Що робити, якщо людина померла, і був вступ у спадщину? А якщо договір дарування?
Усі ці документи, які оформлюються на окупованих територіях, не відображаються в українських реєстрах. І поки людина сама не звернеться та не підтвердить своє право на володіння цим майном, або якщо не буде здійснено купівлю-продаж на підконтрольній території, ця інформація не з’явиться в українських реєстрах. І, звичайно, людей хвилює, що буде, коли територія буде деокупована.
Наразі відповіді на ці питання немає. Ми знаємо, що Міністерство юстиції зараз розглядає цю проблематику і разом з експертами напрацьовує певні рішення. Станом на зараз немає ані стратегії, ані конкретних норм, якими можна було б користуватися.
Нагадаємо, раніше про типові звернення та побоювання жителів в окупації й актуальні законодавчі ініціативи “Реальній Газеті” розповідала Віолета Артемчук, головна координаторка “Донбас SOS”.
Консультації та юридичний супровід правозахисників – безкоштовний. Вони також забезпечують захист персональних даних від вільного розповсюдження. За первинною консультацією із більш загальних питань звертатися можна навіть анонімно. Контакти тут.
