У січні 2025 року уряд запропонував вимушеним переселенцям (ВПО) нову форму підтримки — субсидії на оренду житла. Тобто, держава компенсує частину витрат. В ідеалі цим благом мали б скористатися чимало людей. Бо оренда житла – саме та частина витрат переселенців, яка «з’їдає» іноді майже весь сімейний бюджет, через що людям недоступно багато чого з того, що можуть дозволити собі навіть небагаті корінні мешканці приймаючих громад. Але…
Станом на середину квітня 2025 року подали заявки на отримання субсидій 85 родин, а отримали їх лише 28. Такі дані оприлюднив у Facebook народний депутат України Ростислав Павленко, зазначивши, що, за офіційними даними, в Україні – понад 4,6 млн ВПО, втратили домівки понад 2 млн родин.
«Чи скористаєтеся ви субсидією на оренду житла?», — питав кореспондент «Реальної газети» у переселенців з Луганської області, які брали участь у інформаційному заході «Субсидія на оренду житла для ВПО», проведеному благодійним фондом «Горєніє» у розташованому у Дніпрі гуманітарному хабі Лисичанської міської військової адміністрації.
І з’ясувалося, що усі переселенці, з якими довелося поспілкуватися, перебувають у ситуації, яка не дозволяє претендувати на таку субсидію.
Сергій Іващенко, спеціально для Реальної газети
Уряд обіцяє допомогти. Але кому саме?
Суть програми полягає у компенсації частини вартості оренди житла переселенцям, які не отримують інших державних виплат.
«Йдеться про експериментальний проєкт, закріплений постановою Кабміну №1225. Вона набула чинності наприкінці січня 2025 року та поширюється на всю територію України, за винятком зон бойових дій і окупованих територій. При цьому держава надає підтримку як ВПО, так і громадянам, які здають житло в оренду. Останнім компенсують сплачені податки і військовий збір», — пояснювала переселенцям юристка БФ «Горєніє» Ольга Степанова.
Щоб скористатися цією можливістю, переселенець повинен мати офіційний договір оренди. Саме це — головна умова. Таким чином уряд намагається вивести ринок оренди з тіні та створити безпечні умови для обох сторін: орендаря й орендодавця.
Читайте також: Освіта попри лінію фронту: як Україна бореться за молодь з ТОТ
Оренда з договором — не усе так просто
Утім, не все так просто. Більшість власників житла не поспішають укладати офіційні договори. Для орендодавців це — нові податки. Тому переважна більшість ВПО, орендуючи квартиру, навіть не заговорюють з власниками квартир та будинків про договори. Тож навіть за наявності права на субсидію, реалізувати його може далеко не кожен.
Втім, ми продивилися оголошення на оренду житла у тому ж Дніпрі і побачили, що деякі власники нерухомості навіть наполягають на укладанні договорів з орендарями. Та є нюанси. Йдеться у таких оголошеннях здебільшого про недешеву нерухомість: квартири у престижних житлових комплексах або про квартири і будинки з якісним оздобленням, з дорогими меблями і побутовою технікою. Тобто, йдеться про житло, доступне дуже небагатьом ВПО. Іноді орендодавці вимагають укладання договорів, щоб прописати там певні умови на кшталт неприпустимість проживання у квартирі з домашніми тваринами.
Серед власників житла, які здають його з обов’язковим укладанням договору, є й такі, хто в оголошеннях прозоро натякає, що з ВПО справу не матиме.
Можливо, є і власники недорогої нерухомості, які згодні здавати її в оренду за договорами і офіційно реєструвати, щоб орендарі мали можливість отримувати субсидії. Та навряд чи таких пропозицій багато.
Втім інструментів примусу немає, і усе залежить від доброї волі власника житла.
Читайте також: Житло для ВПО, освіта і плани на деокупацію: чого чекати від нового начальника Луганської ОВА
Хто втрачає виплати назавжди
Є й інший нюанс. Як зазначила під час інформаційної зустрічі Ольга Степанова, якщо ВПО вже отримує щомісячну державну допомогу – 2000 або 3000 гривень залежно від категорії – то для оформлення субсидії потрібно від неї відмовитися. І не просто тимчасово, а назавжди. Поновити ці виплати можливо лише у разі евакуації з нової небезпечної території. Наприклад, якщо Дніпро стане прифронтовим містом, таким, як Херсон чи Костянтинівка.
Тобто, відмова від базової допомоги — серйозний крок. А субсидія, згідно з урядовим порядком, призначається лише на рік: спочатку – на пів року з можливістю продовження. Тому юристи радять: якщо маєш стабільне право на звичайні виплати, краще їх не втрачати.
«Субсидію, — каже Ольга Степанова, — можуть спробувати оформити ті ВПО, які виплати не отримують, зокрема, через доходи у розмірі понад 9444 гривні на члена родини. Для них це – можливість отримати бодай якусь допомогу від держави».
Читайте також: “Не додому, а на квартиру”: як переселенці з Луганщини адаптуються у нових громадах
Хто входить до домогосподарства
Субсидія, зазначила Ольга Степанова, надається не окремій особі, а всьому домогосподарству, родині, яке проживає за вказаною адресою. До складу домогосподарства входять лише ті, хто є ВПО та проживає з наймачем. Закон передбачає, що навіть незареєстровані подружжя, прийомні діти, або родичі партнера визнаються частиною родини, якщо вони ведуть спільне господарство.
Також вважаються пов’язаними родинними зв’язками:
- діти чоловіка чи дружини, навіть якщо вони не всиновлені іншим членом подружжя;
- діти з інвалідністю I та II групи після досягнення ними 18-річного віку до отримання іншого статусу;
- люди з інвалідністю з дитинства I та II групи;
- люди з інвалідністю I групи, які проживають разом із батьками;
- непрацездатні батьки чоловіка або дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні;
- людина, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи та доглядає за ним.
Не входять до домогосподарства члени родини, які:
- служать у ЗСУ;
- навчаються в іншому місті;
- перебувають у полоні;
- зникли безвісти.
Також не враховуються їхні доходи.
Це – важливий чинник, адже саме сукупний дохід родини є базою для розрахунку обов’язкового платежу. Від нього залежить, чи отримає переселенець субсидію, і якщо отримає, то у якому обсязі.
Читайте також: “Народили” 21 оселю, але зі спільними санвузлами: як маріупольців соціальним житлом забезпечили
Як оформити субсидію
Щоб скористатися програмою, потрібно подати заяву до Пенсійного фонду. Додати копії паспорта, довідки про індивідуальний податковий номер, довідки ВПО та договір оренди. Договір можна укласти в електронному вигляді (з цифровим підписом) або у паперовому (за участі обох сторін).
Заяву на отримання субсидії (є типова форма цього документу) заповнює та подає у місцеве відділення Пенсійного фонду України представник домогосподарства – людина, яка є наймачем. Після цього співробітники Національної соціальної сервісної служби України можуть прийти до переселенців, щоб перевірити, чи відповідає реальний склад родини вказаному у заяві. У мережі можна знайти і типову форму договору оренди житла.
«Якщо договір оформлений в електронному варіанті, його можна подати через сайт Пенсійного фонду або через уповноважені банки. І тоді під час подачі заявки необхідна особиста присутність тільки орендаря. У разі оформлення договору на папері і наймач, і власник житла особисто приходять для подачі заявки на субсидію. Також документи можна принести в місцевий Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який має передати їх до Пенсійного фонду», — каже Ольга Степанова.
Заява розглядається до 10 робочих днів. Після перевірки факту спільного проживання і документів й у разі позитивного рішення гроші надходять на банківський рахунок орендаря. Паралельно орендодавець отримує компенсацію частини сплачених податків.
Читайте також: Навіщо влада створила Міністерство національної єдності, і яка з того користь ВПО – пояснюють експерти
Формула субсидії
Розмір субсидії – не фіксована сума. Його визначають за формулою, що враховує дохід родини, базову вартість оренди в області, де живе заявник, та площу житла. Наприклад, якщо родина з трьох осіб має дохід 10 000 грн на людину і орендує у Дніпрі квартиру площею 36 м², вона може отримати близько 4 100 грн субсидії на місяць.
Втім, якщо дохід трохи вищий – наприклад, 12 000 грн – субсидію можуть і не призначити. Програма має поріг доступу, який розраховується індивідуально для кожного.
За словами Ольги Степанової, домогосподарство має право на субсидію, якщо розмір орендної плати перевищує 20% середньомісячного сукупного доходу.
Для розрахунку розміру субсидії на оренду житла беруться не реальні ринкові ціни, а так звана середня вартість оренди однокімнатної квартири загальною площею 35,22 м² – 193,6 гривні за м². Це – показник визначений Держстатом. Якщо люди живуть у квартирі площею більше, ніж 35,22 м², розмір субсидії визначається з розрахунку жилої площі – 13,65 м² на людину. Максимальна площа житла, що враховується при призначенні субсидії, – 130 м² для квартири і 230 м² для будинку.
Читайте також: Вимушені поверненці: чому українці, які виїхали з тимчасово окупованих територій, повертаються назад
Вартість оренди за документами і в реальності
Держава заклала в основу програми розрахунок на середню вартість найму — 193,6 грн за квадратний метр. Але на практиці вартість оренди у великих містах значно вища. Знайти у тому ж Дніпрі пристойні квартиру чи будинок для родини з 3-4 людей за умовні 7 тисяч гривень – майже нереально.
Зараз, за даними статистики, середня вартість оренди однокімнатної квартири в Україні – 7 446 гривень на місяць, що на 3,1% вище, ніж на початку року.
Ситуація ускладнюється небажанням багатьох орендодавців оформлювати договір із вказуванням там реальної суми, яку сплачує орендатор. Для власників житла це означає сплату додаткових податків і – цього бояться найбільше – потрапляння у поле зору податківців. Тож багато хто уникає легалізації. Відтак переселенці, які прагнуть скористатися субсидією, можуть просто не знайти квартиру чи будинок, які відповідають їх умовам. Або субсидія, яка, повторимо, розраховується, виходячи не з ринкової вартості оренди, а з «середньої температури по лікарні», компенсуватиме лише невеличку частину платежу, бо нерухомість з потрібними критеріями – недешева.
Але ж найбільш потребують державної підтримки люди з невисокими доходами, які орендують саме недороге житло. І вони водночас мають найбільші проблеми з доступністю цього виду допомоги.
«У нас виникла парадоксальна ситуація, – сказав з цього приводу Владислав Романов – аналітик благодійного фонду «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» з міста Дніпра. – Представники вразливих категорій населення не мають доступу до запроваджених для них державою благ через… бідність. У цьому випадку – через неможливість орендувати таку нерухомість, власники якої згодні укладати договори».
На думку Романова, причиною такої ситуації може бути «мода на успішних переселенців».
«Які ВПО переважно згадуються у медіа? Успішні. Наприклад, ті, хто зміг на новому місці започаткувати або відновити бізнес. Але ж це – дуже невелика частина від загальної маси ВПО, а більшість переселенців бідує. Та під час розробки заходів з підтримки враховують не їх інтереси, а інтереси успішних ВПО, які – на виду і, виходячи з інформації про яких, чиновники, можливо, і формують свої уявлення про переселенців», – сказав Владислав Романов на проведеній у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ презентації дослідження про висвітлення у медіа проблем ВПО і ветеранів.
За словами голови благодійного фонду «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» Павла Медвідя, переселенцям, які живуть у Дніпрі, роз’яснюють, що таке субсидії на оренду житла, як їх оформити.
«Ми проводили захід для ВПО, які живуть у Дніпрі, – зустріч з керівником Правобережного відділу Пенсійного Фонду України. Проінформували громаду, проінформували вимушено переміщених осіб, в тому числі які були присутні в залі. Потім були індивідуальні консультації. І з цієї групи шість чи сім людей дійсно отримали субсидію», – розповідає Павло Медвідь.
Читайте також: “Хоча б є дах над головою”: історія родини з Краматорська, яка хоче повернутися з Рівного назад під обстріли
Шанс є, але без гарантій
Субсидія на оренду житла — корисний, але складний у реалізації інструмент. Вона може допомогти тим ВПО, які не отримують звичайних виплат і мають легальні договори оренди. Проте процедура вимагає обізнаності, терпіння й готовності до бюрократичних процедур.
Втім, переселенці, які брали участь в інформаційній зустрічі у гуманітарному хабі Лисичанської міської військової адміністрації, під час спілкування з кореспондентом «Реальної газети» казали, що навряд чи скористаються цим благом.
Ось – кілька розповідей:
«З 2022 року ми жили у шелтері, куди нас поселили після евакуації. А рік тому син закінчив школу, вступив до місцевого навчального закладу, і ми з дружиною домовилися з комендантом гуртожитку, що житимемо у його кімнаті. Живемо нелегально, платимо коменданту. Але це – краще, ніж шелтер. На субсидію не будемо подаватися. Добре, хоч стандартну допомогу для ВПО отримуємо від держави».
«Ми – я, чоловік і донька – орендуємо дві кімнати у чотирикімнатній квартирі. Інші дві кімнати орендує ще одна сім’я ВПО. Власники квартири живуть за кордоном. Посередниця – їх родичка. Вона категорично проти оренди за договором. Втім, ми отримуємо державну допомогу для ВПО, і нам вистачає».
«Ми з чоловіком орендуємо однокімнатну квартиру. Допомогу для ВПО не отримуємо, бо маємо пенсії вище середнього рівня. Але чимало грошей йдуть на ліки, бо є проблеми зі здоров’ям. Ми б не відмовилися від субсидії. Та власник квартири каже, що оренда за договором можлива, але у такому разі він збільшить вартість оренди на половину. «Щоб компенсувати незручності», як він каже. Міняти квартиру не хочемо, бо навряд чи знайдемо за невеликі гроші рівноцінний варіант, коли поруч – потрібні нам лікарні, аптеки, магазини, зупинки громадського транспорту».
Жінка, якій належить останній монолог, зазначила, що її дивує одна обставина. Визначаючи, чи мають ВПО право на допомогу від держави, відповідні служби враховують доходи людей, ігноруючи витрати, які у переселенців – більші, ніж у мешканців приймаючих громад, через ту ж саму потребу орендувати житло.
Є й ще один чинник, який навряд чи врахували чиновники, які розробляли механізм надання переселенцям субсидій на оренду житла. В Україні майже відсутній такий бізнес, як надання в оренду житла.
Напевне чимало переселенців опинялися у ситуації, коли власники квартир чи будинків просять орендарів виїхати, бо вирішили продати нерухомість або хтось з дітей вирішив почати самостійне життя, або у власників сталося щось іще.
Переселенці зазвичай орендують чиюсь приватну власність. І що робити, якщо людина орендувала квартиру за договором, отримала субсидію на півроку, а через три місяці її просять виїхати?
В ідеалі має бути укладений договір оренди житла, який передбачає взаємні обов’язки орендаря та орендодавця і взаємну відповідальність. Але чи багато власників нерухомості погодяться на таке?
Субсидії на оренду житла не набули великої популярності серед ВПО, мабуть, через, те, що розробники цієї новації, видно, живуть у якійсь іншій Україні, у якомусь іншому світі. Отже, не знають реалій, у яких живуть пересічні українці. Тому тим же переселенцям і пропонуються блага, доступні дуже небагатьом.
