У 2024 році в рамках проєкту «ЯМаріуполь.Житло» 249 маріупольських родин отримали соціальне житло. Під «соціальним житлом» маються на увазі кімнати у відремонтованих гуртожитках, які надаються в тимчасове користування. Власниками ключів від таких кімнат стали 228 родин в Дніпрі і 21 — в Києві. Це родини військових, полонених, багатодітні сім’ї, пенсіонери та люди з інвалідністю.
ВПО будуть жити фактично у гуртожитку — зі спільним душем, кухнею та туалетом. Що про це кажуть маріупольці?
Олександра Кондратюк, спеціально для Реальної газети
Напередодні Нового року соціальне житло, точніше перший поверх з трьох, відкрили в Києві. На заході були присутні одразу два мери: Маріуполя – Вадим Бойченко та Києва – Віталій Кличко.
«З перших днів війни ми почали думати про якісне соціальне житло. Якби це так просто було б вирішити, ми б це зробили одразу. Але це тривалий час. На щастя, сьогодні ми маємо 21 оселю, яку ми народили саме тут в цьому місті», — міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.
«Це один з прикладів вирішення проблеми. Ключове — це житло. Місто запропонувало гуртожиток. Зараз презентуємо 21 оселю. На 2-3 поверхах триває ремонт. Незабаром ще 55 родин зможуть мати дах над головою», — міський голова Києва Віталій Кличко.
Як зазначається на інтернет-ресурсах Маріупольської міської ради, «для мешканців створені комфортні умови проживання. У соціальному житлі облаштовано коворкінги, дитячі кімнати, спортзали, зони спільного відпочинку». Новиною на своїй сторінці поділився й маріуполець, депутат Верховної Ради України Сергій Магера:
«Київська громада передала частину жилої будівлі у тимчасове користування. А команда маріупольців за підтримки меценатів профінансували ремонт і облаштування — кімнати, дві кухні, санвузли, душові, пральню, дитячу кімнату та коворкінг. Серед перших отримувачів житла — родини захисників і захисниць України, колишні військовополонені та соціально незахищені сім’ї з дітьми».
Читайте також: Вимушені поверненці: чому українці, які виїхали з тимчасово окупованих територій, повертаються назад
А ось так прокоментувала Олена Токарева, директорка Департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА:
«Маріуполь – це такий локомотив, який показує приклад відношення до людей, їхніх проблем. І сьогодні це не черговий етап… Це великий шлях продовження і тиражування вашої підтримки маріупольців».
Серед тих, хто отримав ключі від кімнати у новому соціальному житлі, тобто гуртожитку – родина пенсіонера Сергія Сичевського, зять якого наразі захищає Україну.
Правда, в цій кімнаті пан Сергій житиме не один, а разом із тещею та лежачою бабусею, яка має групу інвалідності. Але й за таку можливість він вдячний Маріупольській міській раді та партнерам.
«У кімнаті є усе необхідне. Заходь та живи, як кажуть. Навіть нічого не треба докуповувати», — зазначив пан Сергій на врученні ключів.
Щодо умов проживання. Дві кухні, санвузли та душові — спільні. Житло розташоване у Дніпровському районі столиці, також на двох з трьох поверхів триває ремонт. Ось як відреагували на це маріупольці.
Тамара Грищук: «Підміна понять…. Соціальне житло=гуртожиток!!!! Літніх людей — у загальний санвузол, загальну кухню… Вже наготувались на загальних вогнищах у Маріуполі… особисто у мене вже в травні молодші сусіди пересварилися з літніми стосовно того, хто скільки дров приніс, хто скільки спалив, хто в який час готує. Доводилося лад наводити щоденно…. А тепер здогадайтеся з трьох разів, що буде через пару місяців в цих гуртожитках???? Просто крик душі. Дякую людям, які щось роблять, але… якщо робити, то чому не переробити ці гуртожитки в смарткімнати? Чому не зробити в кімнаті індивідуальний санвузол, душ, невеличку пічечку? Щоб людина змогла сходити в туалет, коли їй треба, помитися, коли їй треба, і зварити собі супчик, коли їй треба? Спортзали і кімнати загального дозвілля — це добре, але в пріоритеті повинен бути комфорт проживання».
Галина Однорог: «Маріупольська міська рада — це ганьба!!! Не змушуйте хоча б тих, кому надали житло, «дякувати» вам! За що? За кімнату в комунальній квартирі, яку ви змушуєте називати «домом»? Це просто сором. Вас не вчили, що добрі справи роблять тихо?».
Любов Товкач: «Боюся спитати, а як доглядати за лежачою без зручностей у кімнаті? Навіть у лікарнях, якщо лежачий хворий принаймні має бути туалет у палаті або боксі».
Наталія Азовська: «Чоловік «буде жити з тещею та бабусею» в однiй кiмнатi. Досягнення… Як же сумно бачити цi знущання з маріупольців. Бiднi люди».
Алла Слободяник: «Коли влада зрозуміє, що соціальне житло — це не гуртяк з однією кімнатою на всю родину, спільними холодильниками, пральними машинами, плитками і унітазами з ще півсотнею людей?! Це повноцінна квартира з усім необхідним!!! Тільки надана державою, а не придбана за власний кошт! Нудить вже від цієї показушної і цинічної благочинності, від зажравшихся істот при владі. За яку ще й дякувати їм маємо. В мене була трикімнатна квартира, моя власна. З усім, що було потрібне для нормального життя і мені, і моїй дитині. У більшості так само. З якого дива (м’яко кажучи) люди тепер мають жити так, як на цих грьобаних фото і ще й за це дякувати! Відшкодуйте мені моє! А це лайно із спільними сральниками на п’ятдесятьох — мені не потрібно».
Лілія Саранча: «Що таке жити в гуртожитку, я добре знаю, бо 12 років ми з сім’єю прожили в ньому, а потім важкою працею заробляли кошти і купили квартиру, а не отримали в спадок. А тепер ані чоловіка, ані квартири. Людям гуртожиток дають і пропонують жити в трьох в одній кімнаті — це жахливо. Ви бачили, там одна мийка на кухні. Що стояти в черзі мити посуд?! І так буде. А холодильники у спільній кухні — це як? Все колгоспне, все моє? А як же елементарна гігієна в туалеті? Я з сумом дивлюся на свою перспективу, бо ніколи не зможу заробити на житло сама, навіть на гуртожиток не можу розраховувати і з жахом думаю про проживання там».
Ольга Дерваль: «Мені потрібне теж житло, але дуже лякає загальний санвузол. Для нас, пенсіонерів, це найболючіше. Невже елементарних умов не можна створити?».
P. S.10 березня 2023 року міський голова Маріуполя Вадим Бойченко дав пресконференцію, де заявив: «Питання компенсації за житло маріупольцям майже вирішено. Закон запрацює в квітні 2023 року. Середня сума компенсації для маріупольців, які втратили житло, буде 50 000 доларів».
Отже. Поки маріупольці чекають на соціальну справедливість, влада Маріуполя разом із партнерами ремонтує старі гуртожитки, які навіть не є власністю маріупольської громади. І пропонує вимушеним переселенцям ось такі умови проживання. Безкоштовно, але тимчасово і з певними незручностями.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як живуть ВПО у шелтері у Дніпрі.
Читайте також: “Хоча б є дах над головою”: історія родини з Краматорська, яка хоче повернутися з Рівного назад під обстріли
