Максиму 17. Він три доби їхав із мамою з окупованого Луганська до Білої Церкви, де живуть далекі родичі. У рюкзаку — кілька речей, свідоцтво про народження і одна книжка. Мама повернулася назад, а Максим залишився — щоб закінчити школу дистанційно й вступити до українського університету. Сотні таких історій — за кожною сухою цифрою Міністерства освіти. У 2024 році до українських вишів вступило 11325 молодих людей з тимчасово окупованих територій. Для кожного з них цей вступ — не просто шлях до диплома. Це — вибір сторони.
Доступ до освіти як питання національної безпеки
Ще з 2014 року українська освіта стала частиною великої війни — війни за мізки, пам’ять, майбутнє. Після повномасштабного вторгнення 2022-го держава зробила пріоритетом не тільки озброєння армії, а й озброєння абітурієнта знанням.
«Україна піклується про свою молодь з тимчасово окупованих територій і працює над створенням умов для комфортного вступу для них до українських закладів вищої освіти. Для таких вступників доступна спрощена процедура, що враховує специфічні обставини їхнього навчання та проживання», – пояснює Юлія Кішенко, менеджерка освітніх програм БФ «Схід SOS».
Спрощений вступ: подолання перешкод для молоді з ТОТ
Вступ до університету — завжди випробування, але для абітурієнтів з окупованих територій цей шлях ускладнений багатьма додатковими перешкодами. Юлія Кішенко відзначає чотири основні перешкоди, які доводиться долати вступникам.
“Перша перешкода — складність виїзду з тимчасово окупованої території, — пояснює Юлія Кішенко. – Щоб допомогти вступникам з ТОТ, держава створила спрощену процедуру вступу. Скориставшись якою, можна вступити в українські університети онлайн. Це означає, що подати документи та пройти оцінювання можна дистанційно.”
Для реалізації цієї можливості з 1 червня по 30 вересня при українських університетах працюють спеціальні Освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”. Вони підтримують жителів усіх тимчасово окупованих територій: АР Крим, міста Севастополя, частин Луганської, Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, а також прифронтових населених пунктів.
“Друга перешкода — на ТОТ не можна скласти НМТ, — продовжує експертка. – Тому завдяки спрощеній процедурі вступу через освітні центри, вступити можна без складання НМТ (національного мультипредметного тесту).“
Замість стандартного НМТ, вступники, які не мають українського атестата, складають чотири іспити: українську мову та історію України в уповноваженій школі, а також математику та предмет на вибір у формі співбесіди безпосередньо в університеті. Ті, хто вже має український атестат, складають лише два іспити в університеті: математику та предмет на вибір (іноземну мову, біологію, фізику, хімію або географію). Для спеціальностей, що передбачають творчий конкурс, додатково проводиться відповідне випробування, яке також можна пройти дистанційно з відеофіксацією.
“Третя перешкода — вступники на ТОТ вважають, що відсутність у вступника українських документів, зокрема паспорта може завадити вступу,— зазначає Юлія Кішенко. – Однак ця перешкода також успішно вирішується: “Процедура вступу через Освітній центр, враховує відсутність українських документів.”
Вступники можуть подавати документи, які мають, зокрема свідоцтво про народження. Важливо, що перетин кордону України також можливий без українського паспорта, а в’їзд в Україну з інших країн при першому перетині можливий за свідоцтвом про народження.
“Четверта перешкода, це низька обізнаність людей на ТОТ про можливості вступу на бюджет“, — додає фахівчиня. Проте для молоді з окупованих територій передбачено спеціальну квоту.
Квота-2: гарантований шлях до безоплатної освіти
“Для молоді з ТОТ існує Квота-2, яка передбачає бюджетні місця. За квотою-2 можуть вступати люди, місце проживання яких задекларовано на тимчасово окупованих територіях або в населених пунктах, віднесених до територій активних бойових дій станом на будь-яку дату в період з 01 червня до 30 вересня року вступу, або тимчасова окупація яких завершилась після 01 січня року вступу і які перебувають на них або здійснили внутрішнє переміщення з них у календарний рік вступу”, — пояснює Юлія Кішенко.
Особливої уваги заслуговує процедура отримання документів про середню освіту українського зразка для випускників шкіл з окупованих територій.
Юлія Кішенко детально пояснює цей процес: “Вступники, які не мають свідоцтва про шкільну освіту українського зразка, мають звернутися в Освітній центр обраного закладу освіти починаючи з 1 червня. Фахівці освітнього центру, скерують вступника до уповноваженої школи для проходження річного оцінювання й державної підсумкової атестації з української мови та історії України, видачі документів про базову середню або повну загальну середню освіту.”
Важливо, що вступники проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію за екстернатною формою здобуття освіти. При цьому процедура може відбуватися дистанційно, що особливо важливо для тих, хто все ще перебуває на окупованих територіях і не має можливості виїхати.
“Варто зазначити, що для вступників, які не мають українського свідоцтва про шкільну освіту, вступ можливий лише до того університету, через Освітній центр якого почалася процедура вступу”, — наголошує експертка.
Читайте також: Гра у живих солдатиків. Як Росія мілітаризує дітей в садочках на окупованій Луганщині
Документи, терміни та процедура зарахування
Для вступу за спрощеною процедурою потрібні такі документи:
- заява;
- сертифікат ЗНО або НМТ (за бажанням);
- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
- документ, що посвідчує особу, або свідоцтво про народження;
- чотири кольорові фотокартки 3×4 см;
- документ про освіту державного зразка та додаток до нього (за наявності).
Важливо знати терміни вступної кампанії. Для закладів вищої освіти:
- І етап (за кошти державного бюджету): з 19 липня по 1 серпня 2025 року;
- ІІ етап (зарахування на контракт із можливістю переведення на бюджет): з 19 липня по 23 вересня 2025 року.
Для закладів фахової передвищої освіти:
- І етап (бюджет): з 1 липня до 23 липня;
- ІІ етап (контракт): з 24 липня по 30 вересня.
При цьому, реєстрація заяв на участь у співбесідах та творчих конкурсах починається раніше – з 3 липня.
Якщо вступник не має українського атестата, важливо звернутися до Освітнього центру заздалегідь, починаючи з 1 червня, щоб встигнути пройти процедуру отримання документів про освіту.
Статистика вступу: позитивна динаміка попри всі труднощі
Попри всі труднощі, статистика вступу молоді з ТОТ до українських вишів демонструє стабільне зростання. За офіційними даними Міністерства освіти і науки України, які наводить Юлія Кішенко, “динаміка вступу з ТОТ Донецької та Луганської областей, АР Крим та м.Севастополь така: 2016 рік — 1008 осіб, 2017 рік — 1550, 2018 рік — 1776 осіб, 2019 рік — 1865, 2020 рік — 2026, 2021 рік — 2083, 2022 рік — 7018 осіб, 2023 рік — 6516, 2024 рік — 11325.”
Особливо вражає зростання кількості вступників після 2022 року, що свідчить як про ефективність прийнятих заходів, так і про зростання потреби молоді з окупованих територій в українській освіті. Особливо вражаючим є стрибок кількості вступників у 2022 році – більш ніж втричі порівняно з 2021 роком, що пов’язано з розширенням окупованих територій внаслідок повномасштабного вторгнення. Рекордні ж показники 2024 року свідчать про ефективність створеної системи та високий рівень довіри до неї серед молоді з ТОТ.
Читайте також: Як українські школи й університети виживають і трансформуються у часи війни: досвід луганських педагогів
Безпека та анонімність: пріоритет для вступників
Для багатьох вступників з окупованих територій критично важливим питанням є збереження анонімності, адже інформація про їхнє навчання в українських вишах може становити загрозу для них самих та їхніх родин.
“Заклади освіти гарантують вступникам анонімність і підтримку на кожному етапі вступу. У рейтингових списках, списках рекомендованих до зарахування та в наказах про зарахування прізвища заявників шифрують, тому зберігається анонімність”, — підкреслює експертка.
Ця анонімність критично важлива для безпеки самих студентів та їхніх родин, які можуть залишатися на окупованих територіях і потенційно піддаватися тиску з боку окупаційних адміністрацій.
Успішний вступ до університету — це лише перший крок. Не менш важливою є подальша підтримка студентів під час навчання.
“Студенти з ТОТ мають право на соціальну стипендію, а також можуть отримати знижки на проживання в гуртожитках. Також є програми з фінансової підтримки в окремих закладах освіти. Крім того, для вступу на бюджет передбачена квота 2,” — зазначає Юлія Кішенко.
Також варто звернути увагу, що для абітурієнтів-хлопців з ТОТ передбачене бронювання від мобілізації під час навчання в університеті, що є додатковою гарантією можливості завершити освіту.
Співпраця держави та громадських організацій
Надання освітніх можливостей молоді з ТОТ — це результат спільних зусиль Міністерства освіти і науки України, університетів, громадських організацій та міжнародних партнерів. Юлія Кішенко відзначає, що “існує досить тісна та продуктивна співпраця МОН, громадських організацій, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Освітніх центрів при закладах освіти. Всі ці установи намагаються створити умови та полегшити доступ молоді з ТОТ до української освіти.”
Серед успішних ініціатив експертка виділяє:
- гарячі лінії для молоді з ТОТ з питань вступу, виїзду та оформлення документів;
- підготовку та розповсюдження інформаційних матеріалів щодо вступу людей з ТОТ;
- створення інформаційних ресурсів, таких як сайт osvita-tot.com;
- проведення серій вебінарів для вчителів, які навчають дітей з ТОТ;
Для допомоги вступникам з ТОТ працює ціла мережа організацій, серед яких:
- гаряча лінія з питань освіти для мешканців ТОТ: 0 800 50 44 25;
- ГО «ЦГП «Альменда»: +38 095 136 47 27 (Signal, Telegram, WhatsApp, Viber);
- ГО «Донбас СОС»: 0 800 309 110;
- ГО «Крим СОС»: +38 063 077 16 19;
- БФ «Схід SOS»: 0 800 332 614; +38 068 827 2895 (Telegram), +380095 374 82 70 (Viber); tatyana.petrova@east-sos.org;
- ГО «ЗНОвУ»: +38 050 276 28 42;
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: 0800 50 17 20;
- Телеграм канал «Освіта ТОТ;
- Детальна інформація.
Читайте також: “В Луганську не вистачало України і свободи”: 18-річний Іван виїхав в Київ, проживши 11 років в окупації
Поради для вступників: з чого почати і на що звернути увагу
Для тих, хто лише розглядає можливість вступу, експерти радять наступні кроки:
- Обрати заклад освіти з Освітнім центром “Крим-Україна” або “Донбас-Україна” та спеціальність, яка цікавить.
- Звернутися до Освітнього центру для отримання консультації та допомоги (центри працюють з 1 червня по 30 вересня).
- Підготувати необхідні документи з допомогою фахівців Освітнього центру. Подача документів і оцінювання можуть здійснюватися як особисто, так і дистанційно.
- Скласти вступні іспити в обраному закладі освіти.
- Стати студентом та здобувати якісну українську освіту.
Чому варто обирати українську освіту: конкуренція з російською системою
Питання вибору між українською та російською освітою, яку нав’язують на окупованих територіях, стоїть перед багатьма молодими людьми. Юлія Кішенко підкреслює ключові переваги української освіти:
- диплом, який визнається в країнах Європи та світу;
- можливість міжнародних обмінів.
Крім цього, українська освіта надає можливості:
- безоплатне навчання та стипендії;
- анонімність і підтримка на кожному етапі;
- можливість проживання в гуртожитку безоплатно;
- бронювання від мобілізації для хлопців під час навчання.
На відміну від “освіти” на окупованих територіях, український диплом відкриває перед молодими людьми значно ширші можливості для подальшого професійного розвитку, навчання за кордоном та працевлаштування в міжнародних компаніях.
Завершуючи розмову, Юлія Кішенко звертається до молодих людей з окупованих територій, які ще вагаються щодо вступу до українських закладів освіти:
“Вступ за спрощеною процедурою можливий через Освітні центри, які функціонують при багатьох українських університетах і коледжах. Ці центри надають консультації та допомогу в оформленні необхідних документів та сприяють комфортному вступу для людей з ТОТ.”
Кожен вступник із ТОТ — це не просто студент. Це голос, який промовляє: ми — Україна. Навіть там, де її тимчасово не видно.
Читайте також: Реформа на руїнах: якою буде старша школа після деокупації Донбасу
