Рік, що йде, був для Луганської області, територія якої майже повністю тимчасово окупована Росією, роком, протягом якого загарбники намагалися зміцнити свою присутність в регіоні, особливо – на територіях, окупованих у 2022 році.
Але загалом для окупованої області 2024-й пройшов як рік 10-річчя подій, які угрупування «ЛНР» назвала «боротьбою народу Донбасу за свободу», тобто російської окупації.
Сергій Іващенко, спеціально для Реальної газети
Січень
Першою гучною подією 2024 року на тимчасово окупованій Росією території Луганської області було влучання російської авіабомби ФАБ-250 у багатоквартирний будинок у місті Рубіжному. Бомба через технічні проблеми впала з російського військового літака. Глава угрупування «ЛНР» Леонід Пасічник тоді заявляв, що обійшлося без загиблих та поранених. За словами голови Луганської обласної державної адміністрації Артема Лисогора, окупаційна влада приховала реальні наслідки: внаслідок аварійного сходу бомби поранено, зокрема, важко, кілька людей.
У січні 2024 року у Луганській області активізувалася передвиборча кампанія Володимира Путіна, який брав участь у виборах президента Росії як кандидат-самовисуванець. Наприкінці 2023 року збиралися підписи на його підтримку, і особливо активно – на тимчасово окупованих територіях. Тобто, загарбники хотіли публічно продемонструвати лояльність місцевих мешканців.
Також стало відомо, що мешканці Луганщини можуть проголосувати на виборах, надавши як російські, так і українські документи. Причому, останні в усіх інших випадках не визнаються на території «республіки». Але чого не зробиш для створення враження «всенародної підтримки».
Лютий
У тимчасово окупованому Росією місті Лисичанську 3 лютого 2024 року був завданий удар по місцевому кафе «Адріатик», де святкував день народження колаборант Іван Жушма – депутат створеної окупантами місцевої «ради». Тоді загинуло чимало окупаційних чиновників, в тому числі «глава міністерства з надзвичайних ситуацій «ЛНР» Олексій Потелещенко. Окупаційні медійники також повідомляли про нібито загибель дитини і вагітної жінки. Але про них не було ніякої додаткової інформації, що викликає сумніви в достовірності цих відомостей.
Річницю визволення Луганська від німецької окупації святкували у 2024 році дуже скромно. Проводилися лише невеликі локальні заходи з нагоди пам’ятної дати. Проте у лютому так званий «верховний суд ЛНР» прийняв рішення «про визнання геноцидом дій німецько-фашистських загарбників проти народів СРСР у роки Великої Вітчизняної війни». Російські прокремлівські медіа активно писали про це рішення, яким нелегітимний з точки зору українського законодавства і міжнародного права «суд» засудив явище, яке ще в 40-ві роки XX сторіччя було засуджене рішеннями Нюрнберзького процесу та іншими міжнародними пактами.
Березень
З 13 по 17 березня в «ЛНР» тривало дострокове голосування на виборах президента РФ. На територіях, окупованих у 2022 році, людей сповіщали про приїзди мобільних виборчих дільниць за допомогою гучномовців. Бо на тих територіях не було й досі немає ані інтернету, ані мобільного зв’язку, і люди внаслідок цього позбавлені основних каналів отримання інформації. Але місцеві мешканці у коментарях для прокремлівських медіа розповідали, які вони щасливі від того, що беруть участь у виборах президента РФ.
Тоді в «ЛНР» для спостереження за виборами приїжджали «міжнародні експерти» з Конго, Камеруна і Намібії. У публічному просторі немає ніяких відомостей про те, хто ці люди, яку вони мають освіту і чим займаються у своїх країнах. До того ж усі три африканські країни мають проблеми з дотриманням прав людини. Так, в Конго й досі є дискримінація людей за племінною ознакою, а під час міжплемінних конфліктів навіть відомо про випадки канібалізму стосовно полонених.
Щодо голосування, то воно відбувалося з грубими порушеннями навіть російських правових норм. Бюлетені заповнювалися де завгодно, але не за ширмами, а списки виборців на територіях окупованих у 2022 році формувалися на ходу, тобто, відомості про учасників голосування вносили в аркуші-«пустографки».
Тоді російська пропаганда намагалася зробити з Донбасу територію з одним з найбільших в РФ «градусів патріотизму».
Луганська область увійшла до першої десятки регіонів РФ із найвищим рівнем підтримки на виборах Президента чинного Глави держави Володимира Путіна.
На Луганщині Путін отримав 94,12% голосів виборців, і це шостий результат у країні. На першому місці за показником підтримки чинного Президента – Чеченська Республіка (98,99%), далі йдуть Кемеровська область (95,72%), та Республіка Тива (95,37%). Також до десятки за цим показником увійшли окуповані частини Донеччини (четверте місце, 95,23%) та Запорізької області (дев’яте місце, 92,83%). Вибори проходили протягом трьох днів – з 15 по 17 березня, крім того, для населення низки важкодоступних та віддалених територій було організовано дострокове голосування.
Квітень
У квітні 2024 року на Луганщині почалися святкові заходи з нагоди 10-річчя створення «республіки» і подій, які цьому передували.
Шостого квітня відбулося святкування десятої річниці «руської весни», головною подією якої в Луганську стало взяття проросійськими сепаратистами під свій контроль будівлі Луганського обласного управління СБУ.
Цікаво, що російські прокремлівські медіа тоді розмістили чимало публікацій про святкування 10-річчя «руської весни» на Донеччині, тоді як святкування ювілею «руської весни» на Луганщині практично не висвітлювалося у РФ. Тобто, як кажуть, неозброєним оком було видно, що для росіян важливішою є «ДНР». В тому числі – в пропагандистському плані як свого роду вітрина для демонстрації інтеграції «нових територій» в «руський мир».
Мешканці Луганська запам’ятали квітень 2024 року також як місяць, коли був завданий удар по промисловому об’єкту, який використовували російські окупаційні війська. Місцеві медіа повідомили про удар ракетами Storm Shadow по підприємству, відомому серед містян як «Машинобудівний завод – 100» або завод «Донець». Писали про начебто мирне підприємство, яке готувалося до запуску виробничого циклу. Однак ще з часів СРСР було відомо, що основна продукція цього підприємства – обладнання військового призначення. Після розвалу СРСР завод майже не працював, але його виробнича база дбайливо зберігалася. Підприємство стало одним з перших великих об’єктів, які в Луганську захопили і взяли під контроль так звані «ополченці», тобто, російські проксі. Підприємство стало місцем розміщення частини контингенту російських військових, який базувався в Луганську, і базою для ремонту та обслуговування військової техніки.
Тому не виключено, що розміщена в українських медіа інформація про ураження пункту управління угруповання російських військ “Центр”, відповідає дійсності.
Травень
У травні 2024 року в «ЛНР» святкували 10-річчя створення «республіки»: 12 травня 2014 року російські проксі провели псевдореферендум, якій і вважають точкою відліку в історії квазідержавного утворення.
Але мешканцям «республіки» останній весняний місяць запам’ятався не цим. Мабуть, найрезонанснішою подією став удар, завданий 20 травня 2024 року українською армією по селищу Ювілейний, яке адміністративно входить до Артемівського району Луганська. Підконтрольні окупантам місцеві медіа повідомляли про «удар по мирних мешканцях». Але справді удар був завданий по об’єктах Луганської академії внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка. Цей навчальний заклад, захоплений ще у 2014 році, російські загарбники використовують і для підготовки окупаційних поліцейських, і як місце розміщення військових.
Окупаційні медійники не показали жодного кадру з місцем влучання ракет, з постраждалими мирними мешканцями та з наданням їм допомоги. Тому можна припустити, що наслідками для мирної інфраструктури міста були лише вибиті вікна, а постраждалі якщо й були, то лише з легкими ушкодженнями.
Червень
Цей місяць також запам’ятався мешканцям тимчасово окупованого Росією Луганська ударом, завданим 7 червня 2024 року Збройними силами України.
Пропагандисти заявляли, що “київські бойовики завдали удару по Луганську п’ятьма ракетами ATACMS, чотири з них збили сили ППО, одна вразила два багатоповерхові житлові будинки. За даними окупантів, троє мирних громадян загинули, 7 вдалося дістати з-під завалів.
У телесюжетах про удар по Луганську не показали жодного уламка американської ракети, якими нібито був завданий удар. Тому, скоріше за все є правдивою версія українських медіа про те, що справді удар був завданий по місцю розміщення російських військових, а цивільні об’єкти були зруйновані внаслідок некваліфікованих дій місцевої протиповітряної оборони.
Російські пропагандисти знайшли у Луганську на місці зруйнованого під’їзду багатоповерхівки уламки ракети ППО С-300 та заявили, що це американська ракета ATACMS.
Липень
З 1 липня 2024 року у «ЛНР» на 15% подорожчала електроенергія. З цієї дати встановлені такі тарифи: 1,26 руб. у разі споживання до 70 кВт-год, 2,89 руб. – 70-800 кВт-год і 4,39 руб. – понад 800 кВт-год.
В Луганську через занепад житлово-комунального господарства значна частина багатоквартирних будинків мають проблеми з опаленням, які не вирішуються вже роками. Особливо погана ситуація в Жовтневому районі і в частині Артемівського району міста. Там деякі будинки через застарілі і непрацюючі котельні та зруйновані теплотраси не опалюються протягом десяти і більше років. Мешканці використовують для опалення електроприлади. Але через те, що будинки не обладнані стаціонарним електроопаленням та електроплитами, люди платять за електроенергію за максимальним тарифом.
Подорожчання електроенергії стало величезною проблемою для мешканців міст, окупованих у 2022 році: Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного та інших. В цих містах внаслідок російських обстрілів знищені та пошкоджені чимало об’єктів теплопостачання – котелень та теплотрас. Через це люди там теж опалювали квартири за допомогою електроприладів.
Серпень
На початку місяця був завданий ще один удар по заводу «Донець». Але проросійські медійники повідомили про «удар по жилому мікрорайону».
Пропагандистська телекомпанія “Луганськ 24” розповіла про наслідки удару у відеосюжеті, показавши пошкоджені приватні будинки і «приправивши» це агресивним антиукраїнським коментарем однієї з мешканок. Але чомусь не було вказано, будинки в якій частині міста зазнали пошкоджень. Також, судячи з повідомлень в російських та місцевих медіа, для пропагандистів не є дивним той факт, що 8 (за версією окупантів) українських ракет, які досягли цілей, спричинили б значно серйозніші руйнування, ніж ті, про які йшлося в повідомленнях про удар.
Також цей місяць запам’ятався мешканцям Луганська надзвичайною подією – руйнуванням моста через річку Лугань в Кам’янобрідському районі міста. Сталося це 19 серпня приблизно о 09:30. Пішохідна частина мосту впала в районі міського парку імені Першого Травня. Був припинений рух автотранспорту через міст.
Окупаційні медійники повідомляють, що міст зруйнувався через старість, бо збудований ще у 1960 році. Також була інформація, що якщо міст і відновлюватимуть, то не раніше наступного року. При чому, прохатимуть про допомогу російський регіон-шеф – Москву.
Як розповідають мешканці окупованого Луганська, цей міст був аварійним протягом вже багатьох років, а два роки тому після аварії на газопроводі низького тиску, прокладеному під мостом, взагалі став дуже небезпечним. Луганчани розповідають, що виконаний після аварії ремонт моста був хіба що косметичним і ніяким чином не покращив стан споруди, не вирішив жодної з її проблем. Не виключено, що руйнування моста прискорилося й через рух по ньому важкої військової техніки. Луганчани кажуть, що російські військові ігнорують усі обмеження місцевих доріг, в тому числі – і обмеження стосовно пересування важкої і великогабаритної техніки.
Вересень
Головною подією цього місяця був початок навчального року, точніше, відкриття шкіл після ремонтів. При чому, судячи з повідомлень місцевих медіа, жоден з навчальних закладів «республіки» не був підготовлений до нового навчального року силами виключно місцевих органів влади. Готувати усі заклади допомагали російські регіони-шефи.
У Луганську після 10-річної перерви знову працює школа № 51, розташована у кварталі Південному. Ця школа була сильно пошкоджена влітку 2014-му внаслідок обстрілу з «Граду». Стріляли з території Лутугинського району Луганської області, де в той час йшли бої, і там перебували як українські військові, так і окупанти та їхні місцеві посіпаки. Тому зараз практично неможливо точно визначити, хто саме пошкодив школу. Російська пропаганда звинувачує українських військових. Але місцеві мешканці казали, що хвилин через 15 після обстрілу біля школи опинилися представники одразу кількох російських медіа. При тому, що навчальний заклад розташований майже на околиці міста. Окупаційна влада не могла відновити школу протягом 10 років. Роботи проводили спеціалісти з Москви.
Жовтень
В жовтні 2024 року у Луганську отримав «тимчасовий притулок» відомий британський розповсюджувач російської пропаганди Грем Філліпс.
У липні 2022 року Філліпс, який у 2014 році активно працював на російську пропаганду на сході України, опинився у списку осіб, які підпали під санкції Великої Британії у зв’язку із ситуацією в Україні. У списку Філліпс значиться як «відеоблогер, що створив та опублікував медіаконтент, в якому підтримуються та просуваються дії та політика, що дестабілізують Україну та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України або підривають їх».
Тобто, одному з найвідоміших європейських розповсюджувачів російської пропаганди РФ віддячила наданням тимчасового притулку не у Москві чи Санкт-Петербурзі, а на окупованій українській території – у Луганську.
У цьому ж місяці СБУ закінчило досудове розслідування по справі одного з найодіозніших луганських проросійських пропагандистів Леонарда Свідовскова.
Наприкінці жовтня був завданий ще один удар по розташованому в Луганську військовому об’єкту окупантів – складу боєприпасів, облаштованому російськими військовими ймовірно на території, де раніше розміщувався арсенал військової частини, що базувалася у місті до 2000 року.
Цю версію, мабуть, мимоволі, опосередковано підтвердили прокремлівські пропагандисти з «ЛНР». Вони повідомили про снаряди, які здетонували:
Українські медіа оприлюднили відео, зняте і викладене у соцмережі мешканцями Луганська, на якому можна побачити і почути множинну вторинну детонацію, що безперечно свідчить про влучання саме у склад боєприпасів.
Листопад
У листопаді був той дуже нечастий випадок, коли про Луганськ згадали у РФ. При чому, згадали у зв’язку не з ударами по російських військових об’єктах.
На сцені Великого залу Санкт-Петербурзької академічної філармонії імені Шостаковича 20 листопада 2024 року відбулася прем’єра вистави «Новоросія». Одним із хедлайнерів цього пропагандистського проєкту став лідер рок-групи «Чайф» Володимир Шахрін – один з небагатьох відомих російських музикантів, які не просто підтримують Кремль, а й залюбки беруть участь у пропагандистських заходах.
Проєкт «Новоросія» створений на основі поеми Олени Заславської – луганської літераторки, яка у 2014 році підтримала так звану «ЛНР», а у 2022-му – повномасштабне російське вторгнення в Україну.
Грудень
Останній місяць 2024 року не відзначився на Луганщині якимись гучними подіями. Хіба що до окупаційної ялинки додали 27 ялинок регіонів, щоб продемонструвати, що усі регіони області – російські.
Також місцеві проросійські пропагандисти, розповідаючи про ці регіональні ялинки, ретранслювали історичні міфи, які до окупації були анекдотами через разючу невідповідність дійсності і навіть повну безглуздість. Але зараз пропагандисти намагаються позиціонувати ці псевдоісторичні оповіді як дещо серйозне, бо вони – з російсько-імперським підтекстом.
Наприклад, в одній з статей цілком серйозно йшлося, що назву річці Айдар дала російська імператриця Катерина Друга:
«За однією з легенд, сом має відношення до того, чому Новоайдарський округ називається саме так. Коли Катерина II їхала до Криму, вона проїжджала через нашу річку. Їй подарували чудового великого сома, і вона вигукнула „Ай, дар“! — „Ах, який дар!“. І ось з того часу сом також є символом нашого округу та найчистішої річки Луганської Народної Республіки — річки Айдар».
Цей історичний анекдот про назву річки давно відомий, але раніше ніхто не сприймав його серйозно, бо загальновідомо, що назва річки походить від тюркського географічного терміну «айдар» – «висота з купою каміння на вершині».
Чого чекати від 2025 року
На жаль, ситуація на фронті така, що було б невиправдано обнадійливо говорити про такі перспективи на 2025 рік, як визволення Луганської області від російської окупації. Президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі в України немає можливості і сил вийти на кордони 1991 року. Хіба що спрацює такий чинник як «чорний лебідь» – концепція, при якій відбуваються значні події, що неможливо спрогнозувати.
Щодо внутрішньої ситуації на Луганщині, то можна точно сказати, що оскільки 2025-й – рік ювілею закінчення Другої світової війни, то пропагандистська обробка населення у наступному році буде здебільшого зосереджена на «побєдобєсії» і пропагандистському наративі, згідно з яким проводиться паралель між теперішніми подіями і подіями Другої світової. При цьому Україна (Америка) ототожнюється з гітлерівською Німеччиною, а Росія – з СРСР. Власне, цей наратив поширюється у РФ і на окупованих українських територіях з 2022 року. Але у наступному році він, мабуть, стане базовим для проросійських пропагандистів.
Також можна припустити, що у 2025 році посилиться тиск на мешканців тимчасово окупованих Росією територій, зокрема – і в Луганській області. Особливо така політика стосується територій, окупованих у 2022 році. Насамперед це – погрози окупаційної влади відібрати майно мешканців – нерухомість, земельні ділянки.
Тому не можна виключати, що мешканці Луганщини і далі повертатимуться на окуповані території через небезпеку втратити будинки, квартири, землю.
Окупаційна влада буде тиснути на мешканців і примушувати оформлювати російські паспорти. Загарбники з 2025 року відмовляються платити пенсії тим українцям на ТОТ, які не погоджуються брати паспорти РФ.
Окрім того, на окупованій частині Донбасу можлива нова хвиля мобілізації, коли в окупаційну армію примусово забиратимуть і тих, хто вже брав участь у бойових діях та був демобілізований, й тих, кому у 2022 році вдалося уникнути мобілізації. При чому, нова хвиля примусової мобілізації у «ЛНР» можлива як у разі погіршення для російської армії ситуації на фронті, так і у разі її покращення. Щодо останнього, то росіянам знадобляться люди для бойових дій під час, на жаль, дуже ймовірної окупації Донецької області, а також для теж, на жаль дуже ймовірної активізації бойових дій в Запорізькій та Дніпропетровській областях, які Росія намагатиметься окупувати, якщо зможе захопити Донецьку область.
До того ж після виграшу Трампа на виборах у США можуть активізуватися розмови про тимчасове “перемир’я” з РФ, або “обміну” окупованих територій Донбасу на вступ у НАТО. Однак малоймовірно, що Україна визнає окуповані території Луганщини і Донеччини російськими і офіційно від них відмовиться.
Втім, Новий рік – свято, коли дуже хочеться бути оптимістом і вірити у краще. Тому будемо сподіватися у те, що найпесимістичніші прогнози все ж не стануть реальністю.
