Росія організувала перші президентські “вибори” на Луганщині та інших окупованих територіях. Тепер у тут “обиратимуть” Путіна на черговий строк. Попри те, що в бюлетенях 4 кандидати, у результатах “виборів” ніхто не сумнівається.
Для окупантів важливо показати “картинку” з так званих “нових” захоплених територій, які також голосують. “Виборці”, яких показують пропагандистські ЗМІ, говорять завченими фразами: ми голосуємо за майбутнє своїх дітей! Насправді – їхня думка нікого не цікавить, для окупантів вони лише – галочки у “бюлетені”, хоч і з російськими паспортами.
“Реальна газета” розбиралася, як на Луганщині організовували так звані “вибори”, і чому ця процедура не має нічого спільного з волевиявленням.
Яна Осадча
Класичне “голосуй не голосуй”
Президентські вибори в Росії мають проходити три дні: з 15 по 17 березня. Дозволено також електронне голосування і дострокове. У самій цій схемі експерти вбачають величезні можливості для фальсифікацій. Російська опозиція пропонує прийти на дільниці 17 березня всім противникам Путіна опівдні і зіпсувати бюлетень, або проголосувати за якось з інших кандидатів. Утім, зрозуміло, що така акція – скоріше акт відчаю. Бо всі прекрасно розуміють, яким буде результат.
В Росії відмовили у реєстрації всім кандидатам, які мають інші переконання, ніж Путін і виступають проти війни. Смерть у тюрмі, вірніше, вбивство режимом лідера опозиції Олексія Навального також була жорсткою демонстрацією того, що навіть ознак демократії і правової держави у РФ не лишилося. Тим більше на окупованих територіях, де по суті встановлена військова диктатура.
“Вибори” на окупованих територіях для Кремля – це не тільки зайві гарантовані голоси за Путіна, але й намагання показати свою владу над українськими регіонами, “помітити” їх, як свою територію.
Технології “голосування” вже застосовувалися росіянами під час проведення фейкових “референдумів” про “народні республіки” та “приєднання” них до РФ.
Однак тепер окупаційна влада ігри у демократію і зовсім припинила: “вибори” розтягли по часу, а на деяких територіях взагалі зробили дострокові, і просто возили ящики з “бюлетенями” по домах.
Агітація
Досвід цих “виборів” показав, що у випадку правильно складеного списку кандидатів, агітація за “найправильнішого” – майже зайва. Тому на Луганщині, наприклад, дуже мало агітували саме за Путіна, а більше працювали над явкою.
Яскравий приклад – відеоролик під назвою “Які різні долі в людей”.
Жінці, яка радісно на своїй кухні чистить яблуко, а в ситі у неї лежать два яйця, телефонує по WhatsApp з українського номера на 050 сестра на ім’я Маша. На питання сестри – як справи і чому не привітала маму з днем народження – Маша каже, мовляв, щирі патріоти завадили, а її чоловік постійно вдома сидить, бо боїться “ТЦКашників, що гребуть всіх підряд”.
-А у вас шо? Ви ж тепер РОСІЯ! – із захватом у голосі і з наголосом на слові “Росія” цікавиться Маша.
У відповідь сестра таким же голосом бадьорої піонерки каже:
–До мами збираємось. Підемо проголосуємо всі разом!
– Не зря Донбас боровся! – каже Маша.
Тим часом камера чомусь зосереджується на ситі з яйцями. А потім щаслива луганська сестра вбігає у кімнату дочок, які сидять під килимом, що висить на стіні, і, не вимикаючи усмішки з обличчя, запрошує їх голосувати.
Чесно кажучи не зрозуміло, за що боровся Донбас — за яйця, яблука, килим на стіні чи можливість голосувати за Путіна, але ці здобутки протиставляються “страшним” ТЦК в Україні, яких би, звісно, не було, не розпочни РФ нас звільняти!
Так чи інакше, автори ролика просувають ідею, що Росія — це добре, “голосування” — свято, а Україна — погано, бо там ТЦК та щирі патріоти, які заважають вітати луганських мам з днем народження.
Тут хочеться процитувати одного луганчанина, який, звісно, не може світити своє ім’я:
“Ми добре жили при Україні. При Росії живемо ще краще. Але ми знову хочемо, щоб нам було просто добре”.
Повістка Кремля для Луганщини та Донбасу настільки ніяка, що окупаційна влада навіть не обіцяє “ковилів колихання” та романтики прохідних працюючих заводів. Місцевим мешканцям ніби кажуть: тепер ви — Росія, хіба вам мало цього?
Людей агітують прийти на “дільниці”, але не відповідають на питання, що саме змінить їхній голос. Для окупантів просто важлива участь людей у “виборах”.
Для цього місцеві пропагандистські ЗМІ записують ролики з “поважними людьми”, які закликають “проголосувати” за майбутнє, рекламують вони не Путіна, а Росію, мовляв, бути в Росії – це “почесно і відповідально”, а ми “стальні, бо з Донбасу”.
Звісно, пряма агітація у Луганську також є. Наприклад, у вигляді триколорів, які розвішали по будівлях на вулиці Радянській. На прапорах портрет Путіна, де він схожий на вампіра, і гасло: “Один за всіх і всі за одного”.
Деякі також наліплюють на автівки зображення Путіна, який тримає у руках біту. Власне, цей символ дуже добре ілюструє те, як на Луганщині “обирають” диктатора.
“Дострокове голосування” під дулом автомата
В регіонах Луганщині окупанти влаштували дострокове “волевиявлення”. До потенційних виборців їдуть з ящиками для “голосування”.
“Сюди ані машини, ані транспорт ніякий не їздить. Виборці дуже задоволені, що до них приїхали. Вони голосують”, – каже член “ЦВК” РФ Олександр Курдюмов, якого прислали на Луганщину “організувати все на вищому рівні”.
Люди заповнюють “бюлетені” прямо на багажнику машини, а урна для “бюлетенів” стоїть на кривому стільці. За процесом спостерігають кремезні хлопці, обличчя виборців — суворі. Однак це не заважає “журналістам” казати, що вони “голосують з радістю”.
У Первомайську до людей приходять додому – представників супроводжує чоловік з автоматом. Стукають у двері і кажуть:
-Голосування! Виходьте до нас!
Двір, де всі “голосують”, назвали “двором надії”. Місцеві бабусі говорять, що, “голосуючи” за Путіна, вони показують своє “я”, чого вони хочуть та що заслуговують на хороше життя, навіть більше — на процвітання. У руках вони тримають російські паспорти, а позаду — бідна хатинка та дорога, по якій транспорт ходить лише, коли треба “голосувати” за Путіна.
Інша жінка каже, що в селі живуть лише ті, кому за 60, а ще далі – старші. Про них би ніколи не згадали, якби не треба була картинка їхнього “волевиявлення”.
Бадьора членкіня “виборчої комісії” каже, що деякі перед голосуванням “ходять у перукарні і купують костюми”. І що все це заради того, щоб опустити “бюлетень” у скриньку на обшарпаному стільці?
В окупованому Сєвєродонецьку за Путіна голосують будівельники з Пермського краю. Приїхали “відбудовувати” те, що раніше зруйнувала російська армія. Умови “голосування” – без коментарів. Роль кабінки виконує переносна синя ширма, якою мало хто користується.
“Голова ради міського округу” Сєвєродонецька, звісно, розповідає, як люди із задоволенням голосують, однак на відео можна побачити, що біля столу з урною – лише один дідусь, який погано чує і щось постійно перепитує.
Урну, стіл і кабінку возять по всьому місту, місце для “голосування” облаштовують у дворах.
На ще одному відео з Сєвєродонецька у “виборця” питають:
-Ви ж знаєте, як голосувати?
“Бюлетені” заповнюють похапцем, у всіх на очах.
У Кремінському районі також їздять по домах, причому на транспорті, який надала Астраханська область. Мешканців відвідують по замовленнях, які вони подали під час попереднього обходу. Не дивно, що заявки подали всі, кого обходили!
Жінка, до якої приїхали додому, судячи з усього, подумала, що обирає Путіна… президентом України. Вона каже, що треба голосувати, щоб не обирати “таких, як Зеленський” і не можна підтримувати владу, при якій “у Києві шикуються фашисти”.
У Рубіжному на дострокові вибори зазивають з рупора: голосування з доставкою. Люди заходять до автобуса, який курсує від будинку до будинку, і “голосують”.
У Лисичанську взагалі обійшлися без автобуса, а просто влаштували голосування у дворах, поставивши на стіл картонну ширму.
У деяких регіонах півночі Луганщини люди говорять українською, що дуже дисонує з чужою мовою варягів з РФ.
Цікаво, також те, що причиною участі у виборах деякі люди називають те, що вони — руські! Чому голосуєш за Путіна? Бо — я руський. Аргумент сильний, нема питань.
Головна вистава — попереду
Голова так званого виборчкому “ЛНР” Олена Кравченко особисто контролює підготовку до “виборів”. Вона каже, що на території окупованої Луганщини облаштована 581 “виборча дільниця”.
За явку відповідають голови окупаційних округів. Місцеве населення обходять і наказують йти на “вибори”, з бюджетниками — все і так зрозуміло. Вони завжди у регіоні голосували, як скаже Партія Регіонів.
Голова угрупування “ЛНР” Леонід Пасічник 14 березня також закликав всіх йти на “вибори”. У своєму зверненні він інтригує: мовляв, хто ж стане за штурвал Росії? Тільки вам це вирішувати! Дійсно, хто? Може комуніст Харитонов з гаслом: пожили при капіталізмі і досить?
Також цікаво, що напередодні виборів у Луганську побувала делегація іноземних студентів. “Представники” країн Конго та Нігерії були задоволені ходом підготовки до “виборів”. Навіть більше, вони зазначили, що системи проведення “голосування” в їх країнах і в Росії дуже схожі.
Дійсно, наприклад у Конго у 2021 році в день виборів на національному рівні були відключені всі телекомунікації, що було засуджено міжнародними організаціями. Опозиційний кандидат помер від коронавірусу прямо у день виборів, а чинний президент країни був переобраний на новий термін з результатом у 88,5% голосів!
А ще у Конго на шахтах з видобутку кобальту працюють 4-річні діти.
“Не розбещені кількістю земних благ” луганські ж діти, за майбутнє яких так хвилюються бабусі, що “голосують” за Путіна, тим часом дуже сильно вразили ієромонаха Макарія, заступника голови видавничої ради РПЦ, який приїхав на Луганщину.
“Найсильніше враження від відвідування луганської землі — це діти. Не розбещені кількістю земних благ, не заліпають у гаджетах, тому що інтернету місяцями зовсім нема. Ми ніби видужуємо на цій землі від байдужості”, — сказав він.
Утім, дарма він так.
Адже Мінкульт “ЛНР” придумав для дітлахів республіки прекрасну забавку — вибрати ім’я для новонародженого яка, який народився у луганському цирку на гастролях. Переможці отримають квитки в цирк, солодку вату і попкорн. Ймовірно, яка назвуть пуйло, а замість цирку — можна сходити на вибори.
Для дорослих в окупації — теж культурна програма забезпечена. Шикарна вистава “Забайкальська кадриль”, про побут російських алкашів.
Ну що ж. Як сказала одна фанатка руського миру з Сєвєродонецька: радуємося, хлопаємо, Росія — ура.
А ми про всяк випадок нагадаємо, що участь у незаконних “виборах” на окупованій росіянами частині України не карається за законом, проте якщо людина стала організатором чи спостерігачем, то відповідальність буде.
Це стосується тих, хто сидітиме у “виборчих комісіях”, складатиме списки та організовуватиме фейкове волевиявлення тощо.
