Цими вихідними користувачам російського сегмента соціальних мереж могло здатися, що білий журавель став новою літерою Z — настільки часто цей образ використовували федеральні канали, пересічні пропагандисти, луганські новинні ресурси та z-блогери. Російська пропаганда почала масштабну інформаційну кампанію, ціль якої — відшукати “український слід” у теракті в “Крокусі”. Паралельним курсом пропагандисти відпрацьовують ще один наратив — глибше залучити окуповані території до російського інформаційного поля. Інакше кажучи, росіяни повинні звикати до “нових регіонів”. Зокрема до того, що вони тепер в скорботі разом з Росією. Реальна Газета спостерігала, як кремлівська пропаганда використовує жалобу росіян у своїх цілях.
Єва Позднякова
Спланована і скоординована акція
Розпорядження організувати жалобні заходи було спущено з Москви ще в суботу, 23 березня. Місцем для квіткопокладання обрали пам’ятник Богородиці біля храму на честь ікони Божої Матері “Умілєніє”. Туди зганяли представників “патріотичних” молодіжних рухів, та “посадовців” різних рівнів, щоб ті тужили на камеру. Якщо пересічні луганчани і приходили до “стихійного” меморіалу, то місцеві пропагандисти їх не показали, хоча питали на вулиці у перехожих — ті співчувають жертвам трагедії.
Росіянка, яка називає себе “волонтеркою” Альоною Чєрі з Пєрьмі навіть написала сумного вірша та залишила рукопис біля пам’ятника. Він починається однозначно: “Кто победить не смог на поле боя, тот безоружным в спину подло бьет”.
Білі журавлі почали з’являтися ввечері 24 березня. До цього моменту в Кремлі визначилися з конкретним та достатньо простим символом скорботи — білими журавлями, що летять у небо. Тон флешмобу задали в Москві. На стіну “Крокус Сіті Холу” спроєктували зображення зграї журавлів. “Журавлі” — пісня на вірші Расула Гамзатова, яку співав Муслім Магомаєв, на честь якого був названий концертний зал “Крокус Сіті Хол”, — пояснювалося у пості, що розмістили у себе майже всі пропагандистські телеграм-канали. Ці канали синхронно змінили аватарки та стали поширювати однакові відео з акцій пам’яті. Пропонувалося навіть згенерувати журавля за допомогою спеціального телеграм-боту. Але чомусь всі журавлі були з російським прапором.
У Луганську картинки з журавлями з’явилися на великих вуличних екранах на Театральній площі та на перехресті вулиць Радянська та Оборонна.
А також на табло у громадському транспорті — чомусь біля реклами ковбас “Луганські делікатеси”.
До чого тут журавлі
В інструкції до скорботного флешмобу пояснювалося, що пісню “Журавлі” обрали тому, бо її головний мотив — безсмертя душ загиблих. Насправді в пісні йдеться про військових, які загинули під час Другої світової війни. Проте російська пропаганда, вочевидь, взяла вже готовий символ суму та скорботи та “натягнула” його на сучасний теракт. У пересічного росіянина вже готова емоційна реакція на пісню “Журавлі” та візуальний образ. А ще цей символ дотичний до магістрального російського наративу — “Великої побєди”. Образ журавлів, які летять у небо, доповнили девізом, який теж асоціюється з Другою світовою — “Не забудемо, не пробачмо”.
З погляду символів Луганську “пощастило” найменше. В центрі міста знаходиться символічна Могила невідомого солдата, яку в народі називають “Журавлі”. На постаменті є ті самі рядки однойменної пісні на вірші Расула Гамзатова: “Они не в землю нашу полегли когда-то, а превратились в белых журавлей”. Вочевидь, у Москві не знали про це, тому жалобні заходи відбувалися не біля цього пам’ятника.
З Гамзатовим вийшло незручно. У написаному по-аварські вірші дагестанського поета фігурували не солдати, а джигіти, які пізніше зникли за волею перекладача. Отже, маємо справу з культурною апропріацією.
Своєю чергою Гамзатов, коли створював вірш, надихався японським меморіалом на честь жертв бомбардування в Хіросімі, де теж були журавлі. Також поета вразила історія японської дівчинки, якій сказали, що якщо зробить тисячу паперових журавлів, то вилікується від лейкемії. Останні дні життя вона провела за складанням оригамі. Скласти тисячу не встигла, але люди по всій Японії організували своєрідний флешмоб та складали птахів для неї. Вже зараз, у 2024 році, пропагандисти поцупили образ оригамі у вигляді журавля і використовують його у своїх цілях. Жодного дня без того, щоб Росія щось не вкрала.
Луганськ підключають до “єдності”
Повідомлення про жалобу та співчуття в луганських пропагандистських пабліках закінчувалися незвично: згадками про “приєднання” Луганщини до РФ. Наприклад: “Луганщина, як і вся Росія, щиро співчуває їхнім рідним”. Здавалося б, до чого тут окупація Луганська? Але якщо уважно поглянути на новини в російських телеграм-каналах, стає зрозуміло, що поставити Луганськ і Донецьк в один рядок з російськими містами було важливо для пропагандистів.
“Кадри з Луганська, Архангельська, Красноярська та Гірничо-Алтайська, де люди також приєдналися до акції вшанування жертв теракту в Красногорську”, — йдеться в сюжеті пропагандистського ресурсу НТВ.
Вочевидь, пропагандистам було важливо розповісти про Луганськ ось так — через кому з російськими містами. Знову і знову повторюючи наратив: “це російське місто”.
Чи інший приклад: “Луганськ приєднався до акції “Журавлі”, яку запустили по всій Росії після теракту у “Крокусі””, — пишуть пропагандисти з “РІА Новості”. Адже російський читач має привчатися до присутності Луганська в російському порядку денному.
Росіяни в пошуках “українського сліду”
У день теракту на російському телеканалі НТВ показали фейковий сюжет, де секретар РНБО України Олексій Данілов нібито “підтверджує” причетність Києва до теракту у підмосковному “Крокус Сіті Холі”. Пропагандисти змайстрували діпфейк, де “Данілов” заявляє: “Весело сьогодні у Москві? Вважаю, що дуже весело. Хочеться вірити, що такі веселощі ми будемо їм влаштовувати частіше. Все-таки “братський” народ, а родичів треба частіше радувати та частіше до них у гості ходити. Значить, ходитимемо”.
Проте 22 березня в ефірі телемарафону не було ані Данілова, ані ведучих, які були в кадрі. З усім тим, луганський пропагандист Родіон Мірошник, який охоче підключається до ефірів топпропагандиста Володимира Соловйова чи його колег, підроблене відео з Даніловим перепостив з анонімного телеграм-каналу “Трибунал”. Після того, як підробку викрили, він не видалив фейковий допис.
Угруповання ІДІЛ взяло відповідальність за теракт та існують інші докази їхньої причетності до трагедії. Російський диктатор Володимир Путін 25 березня погодився з тим, що стрілянину у “Крокус Сіті Холі” вчинили саме “радикальні ісламісти”. Однак він не виключив, що замовником могла бути Україна. Путін припустив, що стрілянина в Підмосков’ї може бути лише “ланкою у серії спроб” тих, хто нібито “воює з Росією руками неонацистського київського режиму”.
Саме цей фрагмент з його промови вирізають луганські пропагандисти та публікують у телеграм-каналі свого головного “новинного” сайту.
Решту акцентів розставляють так, щоб вже ні у кого не було сумнівів, що Кремль продовжить шукати “український слід”.
Трагедія в “Крокус Сіті Холі” принесла Кремлю кілька політичних вигід. Вперше з початку повномасштабного вторгнення в Україну світ почав співчувати росіянам як жертвам терору. Угрупованню ІДІЛ доводиться переконувати Кремль в тому, що це вони здійснили теракт, а Путін продовжує звинувачувати Київ в організації стрілянини в Крокусі у спробах скоротити західну допомогу України. Створення образу ворога в очах росіян допомогло б диктатору виправдати вторгнення чи, наприклад, нову хвилю мобілізації. Тож не виключено, що теракт в “Крокусі” — не останній. Ймовірно, “захочуть повторити” ще. Не виключено, що це може статися на окупованих територіях Донбасу. Звісно, що звинуватять у терактах Київ, щоб викликати ще більше ненависті у місцевих жителів. Проте зараз ясне одне: там, де путінська Росія — завжди кров, вбивства, провокації, ну а потім, звісно, — траур, з журавлями та довгими чергами до місць покладання квітів.
