Отримання в регіонах України, зокрема, в Київській області, землі для будівництва житла для вимушених переселенців з Луганщини. Введення системи KPI для оцінювання роботи посадовців Луганської обласної військової адміністрації (ОВА). Громадське обговорення щодо вихідців з Луганщини, які заслуговують на представлення до державних нагород. Створення індустріального парку.
Ні, це не перелік результатів роботи за якийсь період часу. Це — плани і наміри, про які йшлося на пресконференції начальника Луганської ОВА Олексія Харченка, проведеної з нагоди ста днів його роботи.
Сергій Іващенко, спеціально для Реальної газети
Невдовзі після початку заходу Харченко зазначив, що пресконференція — ініціатива не його, а підлеглих, які переконали начальника віддати належне традиції — якось відзначити «ювілей».
«Коли запропонували провести цю пресконференцію, я сказав, що серйозних результатів варто очікувати у середньостроковій перспективі. Наші ініціативи матимуть стратегічний результат. Але треба трошки часу на це», — зазначив начальник ОВА.
Втім, завдяки пресконференції є можливість поміркувати загалом про роботу Луганської обласної військової адміністрації — унікальної для України установи, бо ця ОВА є органом влади, повноваження якого стосуються регіону, 95% якого — територія, тимчасово окупована Росією, решта — зона бойових дій. Тобто, Луганська ОВА — регіональний орган влади фактично без регіону.
Бюджет Луганської області майже повністю складається з державних дотацій. З передбачених на 2025 рік загальних надходжень в 1 млрд 37 млн грн власні податкові надходження — лише близько 83,4 млн грн, неподаткові — близько 8,6 млн грн. Натомість дотації з державного бюджету складають загалом близько 902,3 млн грн.
Власне, в Україні два регіони, де на всій території неможливо здійснення повноважень української влади, – Луганська область і Крим. Але Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим не є повноцінним органом влади, це — скоріше представницька і комунікаційно-моніторингова структура. Та й власного українського бюджету Крим не має.
Далеко не повністю контролює українська влада і Донецьку область. Орієнтовна площа тимчасово окупованої території цього регіону – 66,7 %.
Майже не маючи підконтрольної території, Луганська ОВА працює в іншому форматі, тобто, працює з населенням, насамперед — внутрішніми переселенцями (ВПО) з Луганщини, а також як структура, що має у підпорядкуванні комунальні установи та підприємства, що виконують певні функції.
Майже біля Києва, але…
Станом на липень 2025 року Міністерством соціальної політики України обліковуються 202,9 тис. ВПО або 163,8 тис. сімей переселенців з Луганської області. Понад 107,1 тис. ВПО — працездатні, 38,5 тис. — пенсіонери, майже 10 тис. — люди з інвалідністю, понад 41 тис. — діти. Соціальні виплати від держави отримують лише 14,7 тис. ВПО з Луганщини.
Такі дані наведені у Facebook самою Луганської ОВА.
У тому дописі згадується Обласна комплексна цільова програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на період до 2025 року. Нею передбачені п’ять основних завдань, 18 напрямів діяльності і 75 заходів.
У 2024 році фактичне фінансування Програми склало понад 223,5 млн грн. Місцевими програмами на підтримку ВПО спрямовано 92,3 млн грн. На 2025 рік виділені 423,6 млн грн.
Як витрачаються гроші?
На жаль, сказане на пресконференції майже не пролило світла на це питання.
Судячи з даних сервісу Prozorro, у 2025 році близько 14,5 млн грн витрачені на оздоровлення і відпочинок дітей. Також нам відомо, що приблизно раз на квартал переселенці-пільговики (пенсіонери, люди з інвалідністю, сім’ї загиблих військових, багатодітні родини, родини, де виховуються діти до 1 року і діти з інвалідністю) отримують гуманітарні продуктові набори: макаронні вироби, борошно, соняшникову олію, цукор, чай. Якщо ці продукти купуються за бюджетні гроші, навряд чи це – десятки мільйонів гривень.
Можливо, Луганська ОВА хоче витратити бюджетні гроші на будівництво для ВПО житла в Київській області?
Навесні 2025 року, під час пресконференції з нагоди початку роботи на теперішній посаді Олексій Харченко говорив про намір луганчан отримати в комунальну власність державну землю в Київській області і будувати там житло. Йшлося про це і зараз.
Начальник ОВА говорив про можливе отримання в комунальну власність ділянки державної землі в місті Українка Обухівського району Київської області і плани щодо будівництва там для ВПО службового та соціального житла. При чому, для останнього хоче залучити міжнародних партнерів, а також тих ВПО, які можуть стати інвесторами, вкласти у будівництво гроші в обмін на гарантоване отримання житла.
До речі, під час пресконференції згадувалася проблема, яка стала наслідком багаторічного майже ігнорування нашими високопосадовцями найважливішої проблеми ВПО – житлової. Зараз, коли час від часу робляться спроби вирішити цю проблему бодай для дуже небагатьох переселенців, трапляються несподіванки. Власне, несподіванки — для посадовців, а не для ВПО.
«Є реальні приклади, коли люди відмовляються від пристойного модульного житла. Наприклад, в Житомирській області. Кажуть, що звідти, де пропонують житло, далеко їздити на роботу», — розповів Олексій Харченко.
Чим довше держава зволікатиме з масштабним вирішенням житлової проблеми ВПО, тим більше буде таких відмов. Особливо це стосується ВПО з 2014 року. Переважна більшість таких переселенців закріпилася в приймаючих громадах. Люди працевлаштувалися, утворили соціальні зв’язки, а дехто і родини там створив, обзавівся дітьми… Тобто, вже чимало «старих» переселенців триматимуться за ті громади, де вони закріпилися.
«Це житло не буде порожнім, — впевнений начальник Луганської ОВА, розповідаючи про намір збудувати осели для ВПО в місті Українка. — Там житимуть люди, для яких важлива близькість до Києва. Житимуть наші медики, працівники наших комунальних підприємств».
Як розподілятиметься соціальне житло, якщо проєкт реалізують, поки ще невідомо.
Та й місто навряд чи усім підійде. Можливо, Українка стане раєм для літніх любителів спокійного життя або для інтровертів, які працюють онлайн. А для інших…
Місто хоч входить до складу Київської агломерації (розташоване за 40 кілометрів від Києва), але це — населений пункт, де живуть 16 тис. мешканців і економічне положення у місті залишає бажати кращого.
Найбільше місцеве підприємство — Трипільська ТЕС — зруйноване росіянами у квітні 2024 року. До 2022 року Українка була популярною туристичною локацією та місцем проведення різних мистецьких фестивалів і спортивних заходів.
За даними моніторингових сервісів, середньомісячна заробітна плата в Обухівському районі, де розташоване місто Українка, станом на серпень 2025 року — приблизно 11 956 грн на місяць. На сайті Української міської громади можна знайти вакансії, де пропонують навіть 6,5 тис. грн на місяць.
Читайте також: Правозахисниця Альона Луньова: «Нам треба міністерство, яке буде займатися 10 млн людей в Україні, окупації та за кордоном»
Втрачені можливості
Під час пресконференції з’ясувалося, що Луганська ОВА упустила можливості отримати земельні ділянки в Кропивницькому — обласному центрі, нехай і не самому процвітаючому, але, мабуть, привабливішому, ніж Українка, для людей, зацікавлених у більш-менш нормальному працевлаштуванні на новому місці.
За словами одного з учасників заходу, громадського діяча з Лисичанська Анатолія Рижкова, який зараз живе у Кропивницькому, у цьому місті були готові віддати під житло для переселенців два приміщення: одне, зняте з балансу підприємства «Кіровоградгеологія», інше — колишній студентський гуртожиток.
«Колишній об’єкт «Кіровоградгеології» виставляють на аукціон. Луганська адміністрація могла б його взяти собі на баланс і розбудовувати. Інший об’єкт — гуртожиток Центральноукраїнського університету № 4 – вже «відпав». Там розмістять ВПО з інших областей. Ще є половина гуртожитка № 3», — казав Анатолій Рижков.
За його словами, об’єкти в Кропивницькому Луганська область втратила через першого заступника голови Луганської ОВА Олексія Смирнова, який брав участь в нарадах щодо тих об’єктів.
«На останній нараді керівництва Луганської ОВА і Кіровоградської обласної адміністрації, — розповів Рижков, — пан Смирнов навіть не був обізнаний щодо переліку питань порядку денного. І на конкретні питання відповіді так і не було. Були загальні фрази: це дорого, ми дослідили, ми робили, ми працювали, а відповіді конкретної не було, хоча зазначалось неодноразово, що Кіровоградська обласна адміністрація всіляко буде допомагати вирішенню питань для ВПО з Луганщини».
Олексій Смирнов, який брав участь у пресконференції, відповів, що питання щодо об’єктів у Кропивницькому вивчалися: «Стосовно об’єкта «Кіровоградгеології», це дійсно державний об’єкт, ми його досліджували і дивилися, скільки необхідно коштів на його ремонт. Уся інформація розсилалися в громади [Луганської області], бо житловий фонд формує не область, а формують громади, і вони вирішують як витрачати свої бюджетні кошти».
Олексій Харченко додав до цієї відповіді своє обурення тим, що в Кропивницькому, розподіляючи житло для ВПО, не врахували інтереси людей з Луганщини. Але не сказав ані слова про те, що Луганська ОВА зробила, щоб інтереси ВПО з регіону таки врахували.
А щодо участі громад Луганської області у забезпеченні переселенців житлом, то варто уточнити, що йдеться про розташовані на неокупованій частині України органи влади громад, мешканці яких живуть в різних регіонах України. Тому виникає питання, як “відірвані” від населення чиновники вирішували, чи потрібне людям те чи інше житло. Вирішували на власний чиновницький розсуд? Судячи із сказаного на пресконференції, керівники громад сприйняли без ентузіазму бажання Кіровоградської ОДА надати об’єкти для забезпечення ВПО житлом. А як сприйняли це переселенці з громад? Чи їх не питали?
Читайте також: Дах над головою або собака. Переселенці про житло, відмови і дискримінацію через домашніх тварин
Договори спотикання
На жаль, переселенці і чиновники, які мають вирішувати проблеми ВПО, часто живуть у різних реаліях. Прикладом цього стала ситуація з програмою, згідно з якою надавалася підтримка переселенцям у разі їх переїзду в інший регіон у зв’язку з працевлаштуванням.
«Якщо переселенець знайшов роботу, яка потребує переміщення в інший населений пункт, якщо ця людина відповідає цільовій категорії, визначеній громадою, переселенець звертається в громаду, і громада надає допомогу на переїзд і на оплату оренди житла на перші три місяці після переїзду, поки людина адаптується», — розповів Ігор Куденко, директор Департаменту економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності Луганської ОВА.
За словами Олексія Харченка, така начебто потенційно приваблива для ВПО програма реалізована на… нуль відсотків.
Причина цього: компенсація на оренду житла протягом перших трьох місяців проживання людини на новому місці виплачується лише за наявності договору на оренду квартири чи будинку.
«У нас, — зазначив Ігор Куденко, — немає врегульованого ринку оренди житла. Переважна більшість орендодавців не хоче укладати договори, щоб не «світити» себе в державних структурах. Така проблема заважає реалізації і багатьох державних програм, в рамках яких надається допомога на оренду житла. Це програми Мінветеранів і Мінсоцполітики. І, враховуючи таку ситуацію, Мінветеранів взагалі не вимагає укладання договору, а Мінсоцполітики допускає можливість надання для участі в їх програмі договору, укладеного в довільній формі».
До речі, «Реальна газета» і раніше писала про неврегульованість в Україні ринку оренди житла, тобто, про перебування цього ринку у нецивілізованому стані, і про те, що міняти щось під час війни і наявності в країні величезної кількості ВПО дуже недоречно. На даному етапі можна хіба що враховувати реалії. Але ці реалії мають бути однаковими і для переселенців, і для чиновників.
Під час пресконференції Олексія Харченка говорили багато про що, але ми вирішили зосередитися на проблемах, пов’язаних з ВПО, бо вважаємо їх найважливішими з тих, що входять до компетенції Луганської ОВА. І сподіваємося, що під час наступної пресконференції її очільника буде йтися вже не про наміри, а про конкретні справи.
Читайте також: “Не додому, а на квартиру”: як переселенці з Луганщини адаптуються у нових громадах
