В Україні створили Міністерство національної єдності, а вірніше перейменували і трансформували Міністерство з питань реінтеграції, яке опікувалося переселенцями. Чим буде займатися нове міністерство, стане відомо пізніше, однак очікується, що сприятиме поверненню українців з-за кордону.
У Мінсоцполітики пішли ще далі, оголосивши про створення цифрового інструменту для взаємодії українців за кордоном “Є-Батьківщина”.
Це переформатування майже збіглося за часом зі скандалом навколо інформації про масове повернення внутрішніх переселенців в окупацію. Нагадаємо, влада заперечує, що ВПО повертаються в окуповані міста, а нещодавно у Мінсоцполітики заявили, що таких переселенців по всій Україні усього тисяча. Навіть за цими офіційними даними, 9 тис.людей повернулися на території можливих бойових дій, що насправді має викликати питання — чому люди повертаються у небезпеку?
Однак в уряді відверто змінюють пріоритети: на порядку денному не інтеграція ВПО і не мотивування людей виїзджати з окупації, а повернення людей з-за кордону.
Перші висновки з цього всього такі — влада вже вирішила проблему внутрішніх переселенців, окупованих територій, і тепер займатиметься поверненням українців з-за кордону. Попри те, що повномасштабне вторгнення ще триває, а деокупація захоплених ворогом територій наразі відтерміновується.
Реальна газета разом з експертами намагалася розібратися, чи буде нове-старе міністерство і далі займатися і проблемами ВПО також, і що, власне, влада може зробити для ВПО, щоб вони не відчували себе іноземцями у власній країні.
Яна Осадча, Реальна газета
Про яку єдність говорить влада
Цікаво те, що влада не створила нове міністерство, а просто перейменувала те, яке займалося зокрема переселенцями, але при цьому всі завдання, які наразі озвучують для цього відомства і президент, і прем’єр-міністр, чомусь зводяться лише до повернення українців, які виїхали за кордон, зазначає журналіст, головний редактор сайту “ОстроВ” Сергій Гармаш.
“Якщо ми говоримо про національну єдність, то це цілий комплекс проблем, які сьогодні розколюють українське суспільство, починаючи з мовного питання і закінчуючи стосунками між тими, хто воював, а хто ні, хто виїхав, а хто залишився. Але ці завдання чомусь не ставляться цьому міністерству. Якщо все зводитиметься до того, щоб просто повертати людей з-за кордону, я, чесно кажучи, не впевнений, що це міністерство, по-перше, впорається з цим завданням. А, по-друге, який сенс повертати людей з-за кордону, коли держава не може забезпечити внутрішніх переселенців навіть роботою, я вже не говорю про житло”, — каже Сергій Гармаш.
Однак експерт сподівається, що новий міністр Олексій Чернишов все ж таки формуватиме концепцію цього міністерства саме як міністерства національної єдності, яке займатиметься і окупованими територіями, і подоланням ліній розлому, які в Україні зараз існують, і які потрібно ліквідувати.
На його думку, повернення наших додому з-за кордону — важлива тема, але для цього треба створювати стимули, а не інструменти примусу, як-от домовленості з західними урядами про те, щоб вони повертали українців насильно, позбавляючи виплат та пільг.
Головний редактор Реальної газети Андрій Діхтяренко, каже, що йому складно зрозуміти, як в поточній кризовій ситуації було ухвалене стратегічне рішення “повертати” українців з-за кордону, “розширивши” задачі вже колишнього міністерства реінтеграції і проблем ВПО.
“Задачі зазвичай розширяють, коли відомства успішно вирішують попередні проблеми, але вочевидь проблеми переселенців в Україні цим міністерством вирішені не були”, — каже він.
Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова зазначає, що Міністерство єдності має займатися єдністю не тільки закордоном і не тільки закордонними українцями.
“Ми погоджуємося з тим, що частина повноважень Мінреінтеграції перетиналися з Мінінфраструктури або Мінрегіоном. Наприклад, регіональні проєкти будування житла для ВПО мали б лягати на плечі Мінрегіону. Але базове ядро повноважень має зберігатися за Мінєдності. Це має бути політика щодо осіб, які постраждали від війни, ВПО, тимчасово окупованих територій та їх мешканців, людей, які виїхали за кордон внаслідок війни. І це має бути політика, направлена на збереження зв’язків, або посилення відбудови цих зв’язків”, — каже Альона Луньова.
Експертка зазначає, що було б помилкою створювати ціле міністерство тільки для повернення українців з-за кордону, адже це частково дублювання функцій дипломатичних установ та МЗС. Яким чином буде відбуватися розмежування повноважень між МЗС і Міністерством Єдності, наразі не зрозуміло.
На її думку, у людей, які перебувають за кордоном, такі ж самі проблеми, як і у мешканців окупованих територій — розірвані зв’язки з Україною. Тільки в останньому випадку це робиться цілеспрямовано Росією.
“Як і у мешканців окупованих територій, так і у тих, хто виїхав за кордон, слабшають зв’язки з Україною через різні причини, але наслідки однакові. Тому нам дуже важливо ці зв’язки посилювати, вони однозначно однаково важливі. Українців в окупації живе приблизно стільки, скільки виїхало за кордон. Тому політика єдності має бути спрямована не тільки на зовні, а й в середину України”, — говорить Альона Луньова.
Андрій Діхтяренко зазначає, що до 5 мільйонів ВПО, проблеми яких досі не вирішені, влада хоче ще доплюсувати ще 5 мільйонів українських біженців з Європи.
“Я не хочу зараз спекулювати щодо реалістичності такого повернення, але невже на Банковій вважають, що у більшості біженців після повернення автоматично все буде в порядку з роботою і житлом? Чи тепер перейменоване міністерство буде не знати, що робити вже з 10 мільйонами людей? Насправді перед тим, як намагатися вигадати і впровадити фантастичні сценарії повернення біженців з країн, де нема обстрілів і блекаутів, треба покращити життя українців тут, всередині України” ,— каже він.
Читайте також: Мінреінтеграції ліквідують? Що означатиме “перезавантаження уряду” для ВПО і окупованих територій
Які очікування для ВПО від нового-старого міністерства
Сергій Гармаш вважає, що вирішувати проблеми ВПО переселенців потрібно у кількох напрямках.
Передусім це – робота та житло, які взаємопов’язані. Люди не можуть знайти роботу, яка дозволить їм оплатити навіть оренду житла, не говорячи вже про купівлю.
“Якщо держава бере на себе будівництво житла для переселенців, то їх також можна залучати до цього. Я недавно спілкувався з людьми з Донецька і спитав: якби вам запропонували житло на вільній території України, ви б переїхали? Більшість людей, казали, що так, особливо молодь”, — каже експерт.
На його думку, держава має створювати економічні стимули для того, щоб люди виїжджали з окупації, залишалися на підконтрольній території і не поверталися у захоплені міста та села.
Сергій Гармаш також додає, що другим не менш важливим є психологічний комфорт ВПО на територіях, куди вони переселилися.
“Треба, щоб переселенці не відчували себе “носіями мови окупанта”, а українцями. Тому що це фактор також впливає. Я дуже багато чую таких історій, коли люди повертаються, тому що, окрім того, що нема на що жити, вони ще й не почуваються повноцінними українцями особливо у західних регіонах. Це дуже сильно тисне на психіку”, –– каже він.
Андрій Діхтяренко додає, що більшість з людей, які мають статус ВПО, відчуває значні труднощі із житлом і роботою.
“Програма доступного житла так і не запрацювала через брак грошей, непогана ідея з субсидіюванням вартості винайму житла розбилася о реалії тіньового ринку оренди в Україні, роботи на ВПО, які переїжджали здебільшого з індустріальних населених пунктів, теж не вистачає”, – каже він.
Експерт зазначає, що ринок оренди житла в Україні можна легалізувати через його лібералізацію – наприклад, зробити так, щоб податки з договорів було платити не обтяжливо, а самі договори укладати автоматично в “Дії”.
“Це дасть можливість ВПО отримувати субсидію. Я впевнений, що якщо вже зараз нормалізувати життя всередині країни, то більшість біженців повернуться самі без жодних міністерств, як тільки завершиться гаряча фаза війни”, – додає він.
Альона Луньова вважає, що держава має приділяти особливу увагу питанням підтримки ВПО, а питання житла має бути пріоритетним.
“Це має бути комплексне рішення, яке включає і інвентаризацію всього майна на підконтрольній території, і розуміння, що ми можемо відбудувати, і довгострокові домовлені з міжнародними партнерами про будівництво та соціальну оренду. Тобто це має бути дуже диверсифіковані рішення, які можуть бути і на зараз, і на потім”, – каже експертка.
На її думку, мають бути програма і для тих ВПО, хто може дозволити собі кредит і викуп житла, і для тих, кому прийнятна соціальна оренда.
“Чим більше буде різних варіантів по житлу для переселенців, тим краще. Потреба така величезна, що немає ніякої простої відповіді, що ми щось зробимо і все буде добре. Мільйон квартир ніхто не побудує. Навіть за всі гроші світу і з допомогою міжнародних партнерів”, — каже Альона Луньова.
Також, на її думку, великим недоліком політики влади щодо ВПО є її непередбачуваність.
“Ніхто не знає, яку підтримку для ВПО завтра ще скасує держава, або яке обмеження ще введуть, як, наприклад по пенсіях? Ніхто не знає ніколи, що там ще придумають. І мені здається, це є ключовою проблемою нашої політики”, – говорить Альона Луньова.
Вона зазначає, що в Україні фактично відсутня підтримка людей, які виїжджають з окупованих територій. Особливо це стосується молоді, у якої нема українських документів.
“Наше завдання — цю політику переробити. Держава досі не зрозуміла, що ми не можемо розкидуватися нашими людьми, але ми маємо зробити все можливе, щоб українці їхали на підконтрольну територію і залишалися тут”, – каже експертка.
Читайте також: Вимушені поверненці: чому українці, які виїхали з тимчасово окупованих територій, повертаються назад
.
