Днями у школах окупованої Луганщини завершилися заходи до дня зняття блокади Ленінграда, організовані за методичками з Москви. Школярів вдягали у військову форму, кожухи та хустки, годували блокадним хлібом за картками та змушували дивитися кіно про блокаду. Реальна Газета розбиралася, як росіяни переписують локальну історію Луганщини.
Єва Позднякова, Реальна Газета
Як саме проводити заходи до дати, було описано у методичці Росдетцентра, яку розповсюдили по навчальних закладах Росії та окупованої української території. Там були написані сценарії для шкільних подій для всіх класів. Фотозвіти з подій викладали у соцмережі шкіл та коледжів. Окремі світлини потрапили до пропагандистських медіа.
В основному дітям вмикали відео про блокадний Ленінград, проводили лінійки та “телемости” з російськими однолітками. У звітах з соцмереж фігурували однакові атрибути: схожі зображення талонів на хліб, самого хліба чи портрети блокадників. Отже, їх централізовано розсилали заздалегідь.
Акції відтворювали радянський символізм блокади Ленінграда — шматок хліба вагою 125 грамів, який у російському офіційному наративі подається як головний образ виживання мешканців міста взимку 1941–1942 років. Хліб роздавали на вулиці, розкладали на столах та змушували дітей позувати зі шматочками в руках.
Читайте також: Блокада Ленінграду замість Голокосту: як окупанти ігнорують трагедію єврейського народу
Ігри в чергу за хлібом
В Кадіївці вихованців дитячого садочка змусили грати ролі блокадників: дівчинку вдягнули в хустку, хлопчика — в безформну сорочку та посадили перед декорацією з написом “Блокада Ленінграда”. Вікно памʼяті”. Також діти грали в гру “Перенеси продукти” та “Повітряна тривога”, що, на думку вихователів, мало проілюструвати реалії життя блокадного Ленінграда.
Популярнішою у дитячих садках була “гра” в обмін карток на чорний хліб. У дошкільних закладах міст Лутугине та Петровське на окупованій Луганщині для постановки використовували старі радянські ваги, а хліб роздавали вихователі. Дітей вишикували в черги та одягнули в хустки та шапки-вушанки. Дитина мала простягнути карточку та взаміну отримати чорний хліб.
В лутугінському дитячому садку “Матрьошка” картки на хліб обмінювали діти без вихователя. Після чого їх всадили за стіл з алюмінієвими ложками, тарілками і бідоном та змусили їсти отриманий хліб.
В садочку окупованого міста Хрустальний (колишній Красний Луч) діти в пілотках просто позували на фоні намальованої блокадниці, машин та бідонів. Схожі плакати та декорації ми бачили й в інших садочках окупованої Луганщини.
Навряд вихованці садочків розуміли історичний контекст, причини та наслідки блокади. Також вони точно не могли осмислити масову смерть, голод і війну. А от злякатися дивних рольових ігор могли.
Читайте також: Гра у живих солдатиків. Як Росія мілітаризує дітей в садочках на окупованій Луганщині
Як школи перетворюють пам’ять на мілітарний ритуал
У Ровеньківському техніко-економічному коледжі в рамках акції «Блокадний Ленінград», кухарі навчального закладу випікали “блокадний” хліб та роздавали його усім викладачам та студентам за картками. Отриманий хліб ілюстрував добову норму кожного “блокадника”. Також студентів коледжу вдягли у гімнастерки, кожухи та пухові хустини і загримували під блідих та виснажених “блокадників”. Одній зі студенток дали в руки згорток, який мав символізувати голодне немовля. Подія подавалася як “нагадування про силу духу російської людини”.
В луганській школі №26 розповідь про блокаду перетворили на черговий урок мілітаризації: до так званого “кадетського” класу прийшли росгвардійці, які не скільки розповідали про воєнний Ленінград, скільки показували безпілотники та навіть дали попрацювати на симуляторі для відпрацювання польотів.
В луганській школі №48 розігрували цілі імерсивні постановки: перевдягнені в “блокадниць” дівчата роздавали дітям картки, які потім можна було обміняти на пайку чорного хліба.
В цій же школі діти отримали домашнє завдання: сфотографуватися з плакатом про зняття блокади Ленінграда вдома. Це треба було робити біля вікна і при цьому тримати в руках свічку. Нічого не нагадує? Нам нагадує вшанування памʼяті жертв Голодомору.
В окремих школах не стали вигадувати зайвого: вдягнули дітей в пілотки, що залишилися з 9 травня, та змусили маршувати на сцені.
Читайте також: “Піонери”, “сєнтябрята” та “Юнармія”: як працює російська пропаганда у школах окупованої Луганщини
На окупованій Луганщині дата зняття блокади Ленінграда перетворилася з історичної події на масову ідеологічну кампанію, що охоплює школи, дитячі садки, бібліотеки, музеї та коледжі. Це схоже не на вивчення історії, а на системне вбудовування українців на ТОТ в російський символічний простір так званої «великої перемоги».
Ще кілька років тому блокада Ленінграда існувала для мешканців регіону як одна з трагічних сторінок Другої світової війни — далека в часі й просторі, без щорічних ритуалів і нав’язливих емоційних сценаріїв. Сьогодні ж вона подається як сакральна подія, що потребує не осмислення, а театралізованого відтворення, публічного співпереживання та демонстративної лояльності. І це при повній відсутності локального контексту. Історія Ленінграда подається як «своя», обов’язкова для емоційного проживання мешканцями Луганщини, незалежно від їхнього віку, досвіду чи реального зв’язку з цією подією. Таким чином формується відчуття спільної «єдиної історичної долі» з Росією.
Навіть гуманітарні за формою акції — як-от роздача «блокадного хліба» — фактично зводять трагедію до символічного перформансу, де страждання стає інструментом пропаганди.
Річниця зняття блокади Ленінграда була 27 січня. Тоді сучасний Київ оговтувався від чергового удару росіян по енергосистемі та готувався до наступного. В дусі гітлерівської Німеччини вони холодом і темрявою намагаються зломити волю українців. Але чомусь в заморожений Київ грати не хочуть.
