У столичному зоопарку реабілітували 4 сервалів з Курахового, яких волонтери врятували з приватного звіринця, власники якого втекли.
Костянтин Гродзінський, спеціально для Реальної газети
У жовтні 2023 року в Київському зоопарку з’явилися нові мешканці: сервали Осіріс, Сехмет, Гор та Ісіда. Старшому з них, Гору 11 років, Осірісу, Сехмет та Ісіді – приблизно 7-8 років.
Сервал або чагарникова кішка – це хижа тварина, що належить до сімейства котячих і мешкає в Африці. Вперше про сервалів згадувалося ще в Стародавньому Єгипті, звідти напевне і такі рідкісні імена у цих котів. У єгиптян, до речі, сервали мали статус священних тварин. Але наші новосели приїхали до Києва не з Африки та навіть не зі стародавнього Єгипту, а з Донеччини. Зоозахисники з благодійної організації допомоги тваринам Help Animals Of Ukraine (HAU) вивезли котиків з Курахового, куди прийшла війна.
Генеральний директор Київського зоопарку Кирило Трантін вважає, що завдяки зусиллям співробітників зоопарку сервалів вдалося реабілітувати. Курахівські сервали вже позбулися стресових емоцій, безтурботно відпочивають у затишному вольєрі, де кожен уподобав для себе найзручніше. Коти спокійно реагують і на працівників, і на відвідувачів. Загалом реабілітація сервалів тривала майже рік, а у Гора – навіть понад року.
“Ці тварини живуть в Африці, чому ці африканські тварини перебували у Кураховому мені не відомо. Як я розумію, там була якась приватна установа, яка займалась їх утриманням та продажем кошенят. Запит у гуглі видає, що таке кошеня коштує 3-4 тисячі доларів. Як нам розповіли, в тому місці звідки їх забрали, їх було шість, двоє загинули від обстрілів, – розповідає гендиректор зоопарку, – а може й більше, ми точно не знаємо. Власники через обстріли втекли, а працівники не спішили їх рятувати. Можливо хотіли отримати прибуток. Дуже сумна історія. Молодці волонтери, які їх привезли”.
Завідувачка ветклініки та відділу хижих тварин Київського зоопарку Анна Вдовиченко розповіла, що Осіріс, Сехмет, Гор і Ісіда потрапили до столичного зоопарку в поганому стані. Тварини перебували у стресі і поводилися агресивно.
“В більш-менш нормальному стані був старший самець. Молодший самець та дві самки – дуже худі і з жахливою шерстю, на додачу у самок були зламані зуби”, – згадує Анна Вдовиченко.
За її словами, погана шерсть свідчить про неправильне годування та умови, а саме: неякісне харчування, відсутність сонячного світла та свіжого повітря, недостатню вологість, а також відсутність вигулу на вулиці. Додамо, що сервали – це м’ясоїдні хижаки, чий раціон складається з білка тваринного походження, не зайве котикам і пророщене зерно для стабільної роботи шлунку.
Читайте також: Притулок для тварин з Мирнограда не може знайти нове житло. Власниця розповіла про труднощі евакуації
Адаптація та реабілітація тварин відбувалась не просто і не швидко. Головні умови – повага й затишок. Сервалів не турбували, їм треба було показати, що тут цінують їхній особистий простір, дають можливість усамітнитися і відчути, що вони в “своїй домівці”.
“Осіріс та Сіхмет мали проблеми з психікою: неадекватна реакція на гучні звуки. У нас тут багато різних дверей і на відкривання-закривання вони надто емоційно реагували. Ми надали їм місяць повного спокою для відновлення – з мінімальною кількістю контактів. І лише згодом почали їхню поступову соціалізацію. Сервали отримали свій власний “африканський” вольєр з внутрішнім приміщенням, куди вони могли сховатися під час прибирання. Це суттєво знизило їхню тривожність, зменшило стрес. Заспокоївшись, тварини почали проявляти інтерес до спілкування з людьми», – розповідає Анна Вдовиченко.
За її словами, з однією із працівниць зоопарку в Осіріса склалися настільки теплі стосунки, що він до неї ластиться через сітку та активно реагує на запропоновані нею іграшки та заохочення. При цьому старша пара Гор та Ісіда тримаються осторонь та ведуть більш уособлений спосіб життя, що властивий диким кішкам.
Завдяки наполегливій роботі зоологів та зоотехніків сервали не тільки освоїлись, а й навіть розуміють окремі фрази, слова та команди. Наприклад, на прохання співробітників вони переходять з одного приміщення в інше. Їм кажуть “заходьте” або “виходьте” і вони виконують. Також вони слухаються команд «підійди», «відійди», «їсти», «прибирання» тощо. Таке робоче спілкування кіпера з твариною є стандартною європейською практикою сучасних зоопарків та реабілітаційних центрів.
Їжу сервалам кладуть в годівничку, або ховають в різних місцях, тож африканським хижакам доводиться її «добувати», майже як в природі. Хоч ці дикі коти ніколи не привчались до лотка, але за інстинктом завжди ходять до туалету в одні і ті ж місця вольєра.
В обох парах домінуючим є самець, але коли в самки немає настрою, самець може отримати і «по обличчю». Також у періоди тічок у самок – хлопчики стають набагато поступливішими, навіть шляхетно віддають їжу подругам.
Всього, за словами гендиректора КиївЗоо, з початку повномасштабного вторгнення до столичного зоопарку прибули понад 600 тварин врятованих із зон бойових дій. Серед переселенців тигриця Даліла з Харківщини, котячі лемури Адам і Джульєта з Херсонщини, капібара Тоха з Сумщини, а також понад 100 птахів з різних регіонів України та багато інших тварин.
Постраждалих у зонах бойових дій до КиївЗоо зазвичай привозять волонтери. На жаль війна продовжується і скільки ще нещасних тваринок, що абсолютно безпорадні під час бойових дій, переселяться до Київського зоопарку не знає ніхто.
