Жителі окупованих Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного понад пів року живуть без мобільного зв’язку та інтернету. Це цілеспрямована політика окупантів відрізати місто від зовнішнього світу.
Про це розказав голова Луганської ОВА Артем Лисогор.
Щоб зв’язатися із зовнішнім світом, люди їздять в сусідні села — Варварівку чи Смолянинове. Проте туди ще треба доїхати, а автомобілі є не у всіх. На відміну від Сєвєродонецька, там є мобільний зв’язок, і людей не карають за спроби спіймати сигнал.
Дехто намагається зловити сигнал на дахах багатоповерхівок, проте окупаційна адміністрація бореться з цим: охочих подзвонити з високих поверхів можуть кинути “на підвал”, а двері на дахи заварюють.
Як повідомляла Реальна Газета, окупаційна адміністрація не приховує, що не буде відновлювати лікарні та поліклініки в Сєвєродонецьку. Майже всі заклади охорони здоров’я знаходяться у такому ж стані, як і були після боїв за місто.
У Сєвєродонецьку окупаційна адміністрація розібрала до каркаса котельню замість того, щоб ремонтувати її. Опалювальний сезон в місті опиняється під питанням.
Тим часом в Лисичанську та Сєвєродонецьку колаборанти не вивозять сміття, тому у квартири людей біжать тисячі щурів та тарганів. Гуманітарна ситуація близька до катастрофи.
