"Тіло не забирали два дні, бо святкували": як це — померти в "ЛНР"

Ми вирішили написати цю статтю після моторошного випадку, про який співробітниці редакції розповіла знайома — жителька тимчасово окупованого Росією Луганська. Наприкінці квітня 2026 року помер батько знайомої. Чоловіку стало зле вдома. Лікарі викликаної родиною "швидкої" допомогти не змогли. Сказали родичам, що викличуть спеціальну бригаду, яка забере тіло в морг, але треба почекати, бо дні — передсвяткові. Забрали тіло лише через два дні. І з людей, які приїхали за ним, тверезим був лише водій.

"Реальна газета" розбиралася, які зараз в "ЛНР" справи у такій сфері, як надання послуг людям, у яких померли близькі.

Ми розуміємо, що ця тема — не з приємних, особливо зараз. Але, на жаль смерть — неодмінна частина нашого життя, тому було б неправильно ігнорувати цю грань буття.

"Це — не заробіток, це — здирництво"

Микола Іванович, мешканець Луганська (ім’я змінене з міркувань безпеки), втратив дружину в грудні 2025 року.

"Дружина, — розповідає чоловік, — багато років страждала на серйозну хворобу. Та смерть близької людини приголомшує навіть коли розумієш, що до цього йде. І є люди, які користуються таким станом людини. Коли дружина померла, я взяв медичне свідоцтво о смерті й пішов у комунальне підприємство "Ритуальну службу міста Луганська" брати дозвіл на поховання. Там мені буквально нав’язали ритуальне агентство, користуючись станом, у якому я перебував".

Микола Іванович каже, що припустився помилки, коли не тільки сказав співробітникам агентства, скільки планує витратити на похорон, а й зазначив, що у разі необхідності готовий доплатити.

"І я, — каже луганчанин, — одразу став для них "ласим шматком". На жаль, через пригнічений душевний стан не одразу це зрозумів. Спочатку навіть за турботу прийняв. Працівники ритуального агентства попросили мене надати паспорт дружини, мій паспорт, її свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, медичне свідоцтво про смерть, дали заповнити якийсь бланк. Я лише згодом зрозумів, що усе це робиться для оформлення у ДРАЦС свідоцтва про смерть".

А згодом з’ясувалося, що це — зовсім не турбота, а одна з послуг агентства — допомога в оформленні документів, і коштує вона тисячу рублів.

"Мене, — говорить Микола Іванович, — просто поставили перед фактом. Ще й у принизливій формі, сказавши: "Та ви ж замовляли цю послугу, просто забули". Ніби у мене — склероз чи деменція. Втім, це — "квіточки" у порівнянні з тим, що було далі. Моя дружина була високого зросту і мала деяку зайву вагу. Тобто, потрібна нестандартна труна і міцні чоловіки, щоб нести її. Мене запевняли, що в агентстві усе це є. Але у день похорону сказали, що труну нібито десь екстрено замовляли, а людей, які її нестимуть, залучали зі сторони, й тому я маю доплатити".

Луганчанин каже, що як тільки йшлося про доплату, працівники агентства апелювали до стану та поважного віку чоловіка, казали, що нібито усе робиться згідно з попередніми домовленостями, тільки він про це забув.

"Мені — за сімдесят, — каже чоловік, — та я  повністю дієздатна людина. Хотілося влаштувати скандал, але втримався, бо — не та ситуація. Довелося платити. Планував витратити на похорон десь 35 тисяч рублів, витратив майже 50. Я розумію, що ритуальна агенція — теж бізнес, і люди мають заробляти. Але те, що вони робили зі мною, це — не заробіток, а здирництво".

Микола Іванович зазначив, що коли у "Ритуальній службі міста Луганська" йому нав’язливо рекомендували агентство, він сказав, що боїться мати справу з непорядними людьми. У відповідь почув: "Це ж в Україні було, а зараз такого немає й близько, бо це — Росія".

Читайте також

Сітки для дронів, сухий закон та прогулянки з “Чуйкою”: репортаж про життя у Краматорську

Похорон в "ЛНР": як це відбувається

Про те, що прощання з близькою людиною часто супроводжується неприємними ситуаціями, пов’язаними з роботою ритуальних агентств, розповідали нам й інші луганчани.

"Загальновідомо, — говорить Антоніна, мешканка окупованого міста, — що у нас і до 2014 року, і після ритуальні послуги — дуже корумпований і навіть криміналізований бізнес. Але зараз це набуло зовсім потворних форм. Мій тато помер у 2023 році, мати — у 2025-му. Коли не стало мами, я попросила "Ритуальну службу міста Луганська" дозволити поховати її поруч з татом. Огорожа на його могилі зроблена так, що місце там є".

Жінці сказали, що на тій ділянці вже не ховають через якісь обмеження (точніше так і не пояснили), але можуть надати спеціальний дозвіл, і порекомендували звернутися в один з кабінетів установи. На кабінеті не було ніякої таблички, там сидів чоловік, який сказав, що поховання на бажаній ділянці коштуватиме п’ять тисяч рублів і ще стільки ж треба заплатити за копання могили працівниками підприємства, а ще бажано замовити ритуальні послуги у агентства, яке порекомендує чоловік.

"Думаю, — каже Антоніна, — у тому кабінеті сидів якийсь "рішала", і до нього відправляли тих, на кому, як вони вважати, можна "поживитися". Маму ми поховали на іншій ділянці, бо і грошей зайвих у нас не було, і ще до візиту в "Ритуальну службу міста Луганська" ми домовилися з агентством, внесли задаток. До речі, коли ховали тата я чітко зрозуміла: замовляючи ці послуги, треба одразу вказувати, скільки готовий витратити. Бо інакше ділки від похоронного бізнесу будуть вигадувати "непередбачувані проблеми", для вирішення яких треба доплатити".

Ми вивчили пропозиції ритуальних агентств Луганська, і дійшли до висновку, що пристойний похорон вартуватиме у "столиці ЛНР" 35-40 тисяч рублів.

Основні статті витрат: організація церемонії прощання (від 10 тис. рублів), труна та похоронні приладдя (від 10 тис. рублів за усе), риття могили (від 4 тис. рублів), транспортні послуги (від 3 тис. рублів), вінки та квіти (від 1 тис. рублів), хрест з табличкою (від 2 тис. руб), підготовка тіла у морзі (від 3 тис. рублів).

Економний похорон передбачає мінімум атрибутики та відмову від додаткових послуг, таких як оркестр, дорога труна, дизайнерські вінки тощо. В елітному варіанті використовується все найкраще: труна з дуба, зал прощання, організація поминального обіду, відспівування в храмі (за бажанням рідних), транспорт для запрошених.

Взимку та навесні часто через промерзлу землю зростає вартість риття могил, а також збільшуються транспортні витрати. Вартість може залежати і від ґрунту.

Якщо за волею покійного або за бажанням родичів потрібна кремація, то найближче до Луганська місце її проведення — Ростов-на-Дону. Вартість з перевезенням тіла до крематорію — близько 80 тис. рублів.

Похорон елітного рівня коштуватиме у Луганську від 150 тисяч рублів.

Для мешканців "ЛНР" окупаційною владою передбачені соціальні виплати на поховання – 9165 рублів. Цієї суми, як кажуть луганчани, не вистачить навіть на найдешевшу труну з приладдям.

Проте виплати можуть бути і значно більшими, якщо ховають мешканця "ЛНР", який брав участь у війні проти України та був ліквідований у бою або за інших обставин. Тоді родина може отримати 55 тис. рублів на похорон і ще 50 – на надгробок.

Виходить продумана маркетингова стратегія. Наприклад, так звана "Ритуальная служба города Луганска" на своїй сторінці у соцмережі "Вконтактє" не лише рекламує свої послуги, а й службу за контрактом у російській армії. Виходить цікаве поєднання: траурні вінки та прибирання кладовищ, а потім — обіцянки майже 3 мільйонів рублів за рік та "соцпакет ветерана СВО".

Читайте також

Ми не потрібні в Маріуполі: як живуть в окупації ті, хто ледь вижив у 2022-му

Якщо родич помер в окупації

Якщо мешканцям неокупованої частини України треба отримати офіційний документ про смерть родича, який жив на окупованій території, зокрема, в "ЛНР", це можна зробити виключно шляхом звернення до суду.

Свідоцтва про смерть, видані окупаційною владою, не визнаються чинними на території України і не мають жодної юридичної сили. Щоб зареєструвати смерть за українським законодавством і отримати відповідне свідоцтво державного зразка, є спеціальний механізм — встановлення факту смерті через суд.

За повідомленням Мінюсту України, звернутися до суду можуть члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи. Звертатися можна до будь-якого місцевого суду України за межами окупованої території — незалежно від місця проживання. Заяву також можна подати онлайн через сервіс "Електронний суд" із використанням кваліфікованого електронного підпису.

У заяві необхідно зазначити:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт (покази свідків, лікарська довідка про смерть, фото чи відеозапис з місця поховання та інші).

Перед зверненням до суду для встановлення факту смерті людини на тимчасово окупованій території заявник може звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію смерті. У разі неможливості її проведення орган ДРАЦС надає письмову відмову із зазначенням причин. Така відмова може бути використана як доказ у судовому провадженні.

Після ухвалення судом рішення про встановлення факту смерті, його копія видається заявникам та негайно надсилається судом до ДРАЦСу за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті людини. Свідоцтво про смерть оформляється та видається заявнику під час його звернення до органу ДРАЦСу.

У справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території судовий збір не стягується. Рішення суду виконується негайно.