Підполковник 36-річний Максим Авраменко — ветеран із Луганщини, який пройшов Іловайськ, провів 119 днів у полоні, отримав поранення і продовжує воювати. Сьогодні він завершує службу на Півдні та готується до подальшого бойового шляху в новому підрозділі.
Його історію розповідає Суспільне.
Максим Авраменко родом із Сокологірська (колишній Первомайськ) на Луганщині, який нині перебуває під окупацією. У 2006 році переїхав до Києва, навчався в Національному авіаційному університеті. Коли 2014 року почалася війна, він став добровольцем батальйону “Донбас”.
Першими боями для нього були операції в Попасній і Лисичанську. 23 серпня 2014 року він із побратимами зайшов до Іловайська. Після виходу з так званого “зеленого коридору” підрозділ потрапив у полон.
“Я пробув там 119 днів. Мені прострелили ноги з пневматичного пістолета через те, що я відмовився стати на український прапор. Я його переступив. При спробі ще раз, щоб я став на нього, я відмовився. І після цього мене вивели на окрему розмову. З застосуванням фізичної сили й так само з застосуванням пневматичного пістолета”, — згадує військовий.
У грудні 2014 року його звільнили з полону. Після реабілітації він повернувся до служби й допомагав визволяти інших військових із полону.
Перед повномасштабним вторгненням Авраменко обрав службу в 35-й бригаді морської піхоти. У перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, він вивіз родину на Захід України, сам повернувся до війська.
“24 лютого нас розбудила теща зі словами, що бомблять Київ. Ми зібрали речі. Автівка у мене на той час була повністю завжди заправлена. Я зібрав родину, забрав дитину і за домовленістю зі своїми побратимами вивіз на Західну Україну. Після цього сам приєднався до сил оборони й взяв зброю в складі 35-ї бригади”, — розповідає Максим Авраменко.
Першим завданням була оборона узбережжя в Кароліно-Бугазі, де він познайомився з 18-м окремим батальйоном морської піхоти.
“Нам сказали, хлопці, є десантно-небезпечна зона, і, скоріш за все, там буде висаджуватись десант. Там були добровольці, і тому не було сумніву, що навіть при втраті ми будемо битись до останнього”, — згадує Авраменко.
Згодом підрозділ тримав позиції на Вилківських островах і брав участь у боях на Миколаївщині й Херсонщині.
Під час визволення Херсонщини він отримав уламкове поранення, але після лікування повернувся до строю. У 2023 році воював на Донбасі та брав участь в операції на правому березі Дніпра в Кринках.
З квітня 2024 року Максим командував 18-м окремим батальйоном морської піхоти. У 2025 році передав командування Дмитру Веретенникову. Відтоді підрозділ має назву — 18-й окремий протитанковий батальйон.
Наразі Авраменко завершує службу на Півдні й продовжує бойовий шлях у новому підрозділі. Після перемоги мріє поїхати в гори, провести час із родиною та допомагати будувати успішну Україну.
Нагадаємо, навесні 2023-го року загинув російський полковник, командир одного з батальйонів 247-го десантно-штурмового полку ЗС Росії Дмитро Лисицький, який у 2014 році брав участь у розстрілі українських військових під Іловайськом.
