Після Радіодиктанту національної єдності, який пройшов у День національної мови та писемності, українці були спантеличені не лише орфографією, а й значеннями деяких слів, які виявилися українськими діалектизмами. Переселенці зауважили, що діалектні слова з Луганщини і Донеччини теж могли б збагатити текст радіодиктанту.
Говірки Луганщини та Донеччини — це українські діалекти, а не “російська мова”, як часто вважали. Вони зберігають давні риси української мови XVI–XVII століть, але мають чимало запозичень через індустріалізацію та русифікацію.
Фонофонд Інституту української мови містить записи з 26 сіл Донеччини та 118 — Луганщини. Найстаріші — ще з 1960-х років. Через війну, окупацію й знищення сіл є ризик повної втрати цих говірок.
Приклади діалектних слів з Луганської та Донецької областей
Побут і речі
- куфайка — ватник, тепла куртка;
- галяфка — кишеня;
- лабсордак — верхній одяг, плащ;
- шмата — ганчірка;пузир — пляшка;
- потник — комірець сорочки або захисна пов’язка від поту.
Їжа та господарство
- тормозок — їжа, яку беруть з собою на роботу або в дорогу, особливо популярний термін серед шахтарів і металургів;
- вергуни — кондитерські вироби з бездріжджового тіста, які випікали в олії та посипали цукровою пудрою;
- пампухи / кльоцики — оладки;
- лєпьошка — корж;
- книш — пиріжок із начинкою, часто з сиром чи картоплею;
- толчонка — картопляне пюре;
- сємга — будь-яка червона риба (в діалекті — не обов’язково справжня сьомга).
Риси характеру, поведінка:
- дурковатий — дивакуватий, несерйозний;
- пригожий — гарний, приємний;
- вискочка — людина, яка любить вихвалятися;
- прибитий — засмучений, понурий;
- путящий — нормальний, пристойний, “непоганий”.
Предмети праці та побуту:
- жужалка — вугільний шлак, який використовували у побуті;
- лайба — велосипед;
- мачмала — це рідкі відходи гірничого видобутку, а в переносному значенні — щось, що виглядає гидко, має неприємний смак або непривабливий вигляд;
- віхоть — жмут соломи або клоччя для миття;
- коногонка — шахтарський ліхтар;
- порожняк — транспортний засіб без вантажу (наприклад, порожній поїзд), у переносному значенні — беззмістовні або брехливі розмови;
- рогач — кочерга;
- задніще — задня частина хати чи двору;
- бабай — страховище, казковий персонаж;
- помийниця — відро для відходів.
Словник Радіодиктанту 2025: які слова та фрази викликали труднощі й обговорення
Перше речення Радіодиктанту відсилало до цитати українського драматурга Леся Подерв’янського. Версія авторки диктанту — Євгенії Кузнєцової — звучала так: “Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона”. Оригінал звучав так: “Треба жити інтересно: читати книжки, бути шпіоном, дресирувать любіму обізяну і ходить в оперу получать удовольствіє”.
Далі в тексті було кілька слів з різних українських діалектів і говірок, які могли викликати труднощі або мали незрозуміле значення:
- Сукні з лелітками — блискучі цяточки чи кружальця на одязі, які часто називають також “паєтками”.
- Пітятко — маленьке курчатко, таке слово використовують у закарпатському діалекті. Про це слухачам Українського радіо розповіла акторка Римма Зюбіна, яка цього року також долучилася до написання диктанту.
- Допіру — діалектний прислівник, що означає “тільки що, щойно”.
- Кияхи — слово з говірки, яким називають качан кукурудзи.
Складні слова з Радіодиктанту-2025
- Не впівсили — прислівник, що означає “не в повну силу”, пишеться разом, бо це одне словосполучення зі сталим значенням.
- По-справжньому — прислівник, утворений від прикметника за допомогою префікса по-, пишеться через дефіс.
- Між’яр’я — слово з двома апострофами: перший на стику префікса і кореня, другий після твердого “р”.
- вишукувати РЕБи — РЕБ — це абревіатура, утворена від скорочення слів “радіоелектронна боротьба”. У множині до абревіатур, що позначають техніку, додається закінчення -и. Остання літера пишеться маленькою.
- Півтони — складний іменник із першою частиною «пів», пишеться разом як одне слово.
- Скніли — дієслово, що означає нидіти або страждати від одноманітної та тяжкої праці.
- Гризота — синонім душевних страждань, мук.
Переможниця радіодиктанту різко відгукнулася про цьогорічний текст — її вимкнули з ефіру
Багаторічна учасниця та рекордсменка Радіодиктанту національної єдності зі Львова Христина Гоянюк під час прямого ефіру розкритикувала цьогорічний текст диктанту, але її коментар несподівано перервали.
Христина писала диктант у центрі Superhumans, де проходять реабілітацію поранені військові та цивільні. На запитання ведучої про враження жінка відповіла різко:
“Знаєте, я навіть боюся висловити якесь слово, щоб не сказати дуже погано. За 26 років це перший диктант, який звалив мене наповал. По-перше, недобре прочитаний. Сам текст дурнуватий. Я не знаю, хай би краще читав Павло Вишебаба, який минулого року диктував. За ним хоч можна було писати всі розділові знаки”, — сказала Христина.
Інший ведучий спробував пом’якшити ситуацію:
“Ну, слова критики теж можливі у нашому житті. Пані Христина, судячи з настрою, вперше… Хоча побачимо. Можливо, попри те що не встигала, але написала все ж без помилок”, — сказав він.
Пізніше голова правління “Суспільного Мовлення” Микола Чернотицький у Facebook перепросив за перебивання та пообіцяв провести “окрему редакторську роботу”.
“Ми цінуємо різні точки зору і не ховаємося від критики. Дякую всім, хто долучився до Радіодиктанту національної єдності. Треба жити!”, — заявив він.
На що ще скаржилися українці під час Радіодиктанту
Багатьох учасників Радіодиктанту налякав швидкий темп читання Наталі Сумської, проте ведучий зробив їй зауваження, і вона далі читала повільніше, хоча не так, як в школі. Крім того, українці скаржилися, що під час читання не було чути ком та тире. Також збивали окремі діалектні слова.
Авторка тексту диктанту — Євгенія Кузнецова — відзначила, що диктант дійсно єднає українців: спершу всі разом скаржаться на складність тексту та читання, а потім — обговорюють пунктуацію після перевірки.
“Радіодиктант справді єднає…! Зараз усі обʼєднані ідеєю, що важко читали й що це за слова взагалі, а коли оприлюднять текст, то всі обʼєднаються під гаслом “Нащо там кома?” Це диктант національної єдності. Вас попереджали!)”, – написала Євгенія Кузнєцова.
Нагадаємо, до написання Радіодиктанту національної єдності можна було долучитися онлайн.
