Чим далі відходить в історію травень 1945 року, тим гучніше його відзначають у Росії та на окупованих нею територіях. День Перемоги перетворився на гучний карнавал: марші з портретами дідів на палках, паради з військовою технікою, діти з перев’язаними ногами та головами, які вдають радянських солдатів, візочки, стилізовані під танки, кілометри георгіївських стрічок — хвиля “побєдобєсія” накрила й окуповані території. Цього року в окупованому Луганську не просто погрожували “повторити”, а й “заряджали” публіку на нову хвилю боротьби. А щоб закріпити ефект, через два дні відгуляли “День республіки”. Реальна Газета простежила, як це було.
Єва Позднякова
У ногу з Москвою
У початкових класах авторка цього тексту 9 травня ходила у Луганську на так звані “живі коридори” на паради Перемоги. Там були справжні (не “ряджені”) ветерани і про проїзд будь-якої військової техніки мова не йшла. Перед парадом ми розгортали саморобні банери з тканини, на яких були нашиті голуби, квіти та гасла типу “Мир у всьому світі”. Скрізь була антивоєнна тематика. Проте у середині нульових наш пацифістський печворк замінила георгіївська стрічка.
Проте ще до початку війни у 2014 році місцева влада з-поміж проросійської Партії регіонів почала згадувати про “відсіч бандерівцям” та фашизм, який “підіймає голову”. У 2010 році в центрі міста з ініціативи “регіонала” Арсена Клінчаєва вліпили пам’ятник “Жителям Луганщины, павшим от рук карателей-националистов из ОУН-УПА”.
Зараз окупований Луганськ святкує 9 травня так, як це наказує окупаційний центр. Розбудова пам’ятних місць у спільній естетиці, спільні паради перемоги, залучення людей до ритуалів вшанування – все це маркування людей на окупованих територій як “руських”.
Московський парад перемоги транслювався в окупованому Луганську на великому екрані у парку імені Щорса. Там роздавали червоні прапори, значки та “переможні пряники”. Навіть самі пропагандисти визнають: охочих подивитися шоу з Червоної площі було не багато.
Гібридний “безсмертний полк”
Цього року, як і минулого, ходу Безсмертного полку у Луганську скасували з “міркувань безпеки”. Не було її і в Москві. Це дивне пояснення з огляду на те, що інші масові заходи відбулися і там і там. Тобто ходу з дідами на палицях проводити небезпечно, а решту святкувань — ні? Річ у тому, що у попередні роки разом з учасниками Другої світові війни на палках почали з’являтися портрети вбитих сучасників — російських окупантів та бойовиків угрупувань “ЛДНР”. Щоб не привертати увагу до загиблих у війні проти України, від практики “Безсмертного полку” вирішили відмовитися.
Проте у Луганську провели “гібридні” акції. Портрети ветеранів наклеїли на вікна автобуса — прямо поверх білих журавлів, символів іншого організованого Москвою флеш-мобу пам’яті. На місцевому телеканалі пропагандисти навіть пафосно заявили, що автобуси “будуть курсувати у пам’ять про предків”.
У Парку 1 травня поставили стенди, на яких всі охочі могли повісити портрети свого загиблого діда чи прадіда. Судячи з опублікованих відео, охочі знайшлися, але небагато.
Читайте також: Ланцюг з білих журавлів. Як Росія використовує теракт в “Крокусі” для пропаганди в окупації
Діти у фокусі пропаганди
Співбесідники Реальної Газети в окупації розказали, що георгіївські стрічки стали обов’язковими для носіння у школі у травні. “Так президент Володимир Путін наказав”, — пояснює вчителька. Також четвертокласників питають, що таке “Безсмертний полк” і радянський прапор перемоги.
Ані “Безсмертний полк”, ані георгіївська стрічка, ані червоний прапор з питальника вище не допомагають вивчити історію. Вони стосуються суто сучасного викривленого сприйняття подій. Вони — про мілітарні пропагандистські символи, а не про справжню історію. І ще мають знати десятилітки на окупованій території. Проте вони заміняють історію.
До “побєдобєсія” росіяни долучені змалечку. Починаючи з дитячого садка, дітей вдягають у пілотки та гімнастьорки та змішують виконувати ролі солдатів чи медсестер, щоб зіграти у “військово-патріотичному номері” з піснями та танцями. Складова “сакрального свята” — флешмоби у пропагандистських телеграм-каналах. В одному такому, організованому у Луганську, маленькі хлопчики та дівчатка у пілотках із червоною зіркою декламують вірші про “діда ветерана”.
В окупованому Біловодську відкриття “парти героя” поєднали з ритуалом несення портретів ветеранів на палках.
Старшокласників використовують по-іншому. Вже кілька років як Росія розгорнула на окупованій території мережу мілітарної організації для підлітків “Юнармія”. Хлопчики і дівчатка у червоних беретах (дівчат ще змушують вплітати в коси об’ємні банти, щоб виглядали інфантильно) записують відео з привітаннями та стоять “почесною вартою” під час урочистостей.
В окупованій Кадіївці дітей посадили у кузов вантажівки та катали містом під “Катюшу”, щоб організувати містянам “враження справжнього свята”.
А в окупованому Первомайську діти танцювали під “радянські хіти”: хлопчики у пілотках символізували солдат, а дівчатка з крилами — чи то птахів, чи то загиблих воїнів.
Цікаво, що 9 травня редакція пропагандистського видання “Луганьмедіа” витягнула з небуття прапор “ПВК Вагнер” та позувала з ним разом з активістами молодіжної організації “Молода гвардія”. При цьому видання жодного разу не намагалося знайти очевидну відповідь на питання: хто ж насправді вбив ватажка ПВК Євгена Пригожина?
Автопробіг з кулеметом
Наймасовішою подією у рамках цьогорічного “побєдобєсія” був автопробіг. У Луганську його очолив мотоцикл з коляскою, на яку встановили муляж кулемета. Кулеметник був удягнений у спортивні штани камуфляжного забарвлення з білими смужками, а на його обличчі була маска. А якщо ретельно розглянути світлини з цієї події, то можна одночасно побачити там прапори Росії, угруповання “ЛНР”, Російської імперії, радянський прапор перемоги та “ПВК Вагнера”.
Пробіг зібрав понад 300 учасників, серед яких були діти. Батьки вдягнули їх у пілотки та однострої. Подібні пробіги були у більшості великих міст окупованої Луганської області — особливо там, де окупація триває з 2014 року.
Шоу має тривати, або “День республіки”
Росія намагається максимально гучно святкувати День перемоги, щоб зарядити публіку на подальшу боротьбу. У привітаннях як російського диктатора Володимира Путіна, так і місцевого ватажка Леоніда Пасічника присутні “історичні” паралелі про “боротьбу з фашизмом” та “героїзм захисників”. Історичний факт розгрому нацистської Германії проходить через навмисне викривлення і перетворюється на інструмент пропаганди у руках правлячої верхівки.
11 та 12 травня остаточно розставляють потрібні акценти. У ці дні угруповання “ЛНР” та “ДНР” святкують “Дні республіки” — чергову річницю фейкового та не репрезентативного “референдуму”, організованого гібридними силами Кремля.
Головні наративи на пропагандистських ресурсах у ці дні — “громадяни визначили майбутню долю свого краю” та “народ Донбасу вибрав шлях з Росією”. Ці перше, і друге — російські фейки. “Референдум” 2014 року був сконструйований спеціально привезеними з Росії людьми і волю народу ніяк не представляв. Так само луганчани та донеччани не обирали “бути з Росією” — рішення приймалося в Кремлі.
Росія на окупованій території вже взялася за створення “меморіалів жертвам агресії України”. До побудованого росіянами пам’ятника та меморіального кладовища 12 травня приніс квіти очільник угруповання “ЛНР” Леонід Пасічник. Так званий меморіал “Незагоєна рана Донбасу” побудували у листопаді минулого року у селищі Видне, що біля Луганська. Тепер 400 могил та пам’ятник перетворили на місце паломництва у “день республіки” та інші фейкові свята.
Читайте також: 10 років крові та болю. За що стояв луганський антимайдан у 2014 році
Минулого року Верховна Рада встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні. В європейській традиції цей день скоріше жалобний і не несе естетику мілітарного свята з гаслами “можемо повторити”. На противагу російській концепції звучить європейська — “Ніколи знову”. День пам’яті та примирення робить акцент на людській історії та стражданнях людини під час війни. Тому перенесення дати свята в Україні змістило дискурс з гучних святкувань на вшанування загиблих. Проте Росія принесла на окуповану територію агресивну традицію святкування, коли пам’ять про Другу світову війну використовують у політичних та військових цілях.
