Як у Маріуполі визнають житло "безхазяйним" і що це означає для мешканців

У тимчасово окупованому Маріуполі зростає кількість квартир і будинків, які місцева адміністрація так званої "ДНР" визнає "безхазяйними". На початку квітня було запроваджено новий закон про "особливості розпорядження безхазяйним майном". Він фактично створює механізм перерозподілу нерухомості, що залишилася без власників або отримала статус "проблемної".

Йдеться не лише про покинуте житло. На практиці квартиру можуть вилучити, якщо власник відсутній, документи викликають сумніви у комісії або є заборгованість за комунальні послуги. Після цього об’єкт включають до спеціального фонду і передають новим мешканцям. Найчастіше це люди, які прибувають з Росії — зокрема військові, силовики чи представники лояльних структур.

Хто може розраховувати на компенсацію

Окремо закон регулює питання відшкодування за втрачене житло. Однак доступ до компенсацій обмежений: їх можуть отримати лише громадяни Російської Федерації. Люди без російського паспорта фактично виключені з цієї системи.

Водночас навіть наявність російського громадянства не гарантує збереження житла. За словами мешканців, у списки "безхазяйних" потрапляють і квартири тих, хто залишається в місті.

Політолог Олег Лісовий порівнює ці процеси з історичними практиками примусових переселень і зміни складу населення. За його словами, житло українців, які виїхали, фактично передають новим мешканцям, що впливає на демографічну ситуацію в регіоні.

Читайте також

Найактивніше житло в Маріуполі купують мешканці Москви та Санкт-Петербурга

Реакція мешканців і масштаби проблеми

Ситуація викликає обурення серед жителів. Один із місцевих блогерів описує труднощі з доступом до власних квартир: людей не пускають у приміщення, складно з’ясувати статус документів, а питання житла не вирішується роками попри зміну керівництва міста.

За офіційними даними окупаційних адміністрацій, у Маріуполі вже визнано "безхазяйними" майже 13 тисяч квартир і будинків. У інших районах Донецької області йдеться про тисячі об’єктів, а в окупованому Луганську — близько 8 тисяч квартир.

При цьому самі адміністрації визнають, що частина таких рішень є помилковою. У Луганську процедуру щодо сотень об’єктів уже зупинили. У Маріуполі, за словами мешканців, перегляд таких рішень відбувається значно рідше.

Читайте також

Ми не потрібні в Маріуполі: як живуть в окупації ті, хто ледь вижив у 2022-му

Чому повернути житло складно

Проблема ускладнюється процедурою повернення нерухомості. Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов зазначає, що багато людей фактично опиняються у ситуації, коли їхнє житло може потрапити до таких списків.

Важливу роль відіграє наявність документів у реєстрах окупаційних структур. Саме вони визначають юридичний статус майна і навіть його ринкову вартість.

Попри заяви представників так званого "народного совета ДНР" про можливість повернення житла або отримання компенсації, на практиці цей механізм ускладнився. Якщо нерухомість уже передали у муніципальну власність, повернути її майже неможливо. Отримання компенсації або нового житла пов’язане з додатковими умовами — зокрема оформленням російського громадянства та обмеженнями на розпорядження майном.

Читайте також

Окупанти оголосили “безхазяйними” ще понад 100 квартир у Маріуполі

Дефіцит житла і нерівний розподіл

Ситуацію посилює нестача нового житла. За планами на 2026 рік у Маріуполі передбачено будівництво близько 200 квартир для місцевих жителів, тоді як потреба перевищує 20 тисяч.

Паралельно для переселенців із Росії заявляють будівництво десятків житлових будинків у межах іпотечних програм. Обсяги такого будівництва значно перевищують показники для місцевого населення.

У результаті розподіл житла в окупованому Маріуполі стає джерелом постійних конфліктів і скарг. Частина мешканців ризикує втратити свою нерухомість, а інші стикаються з тим, що повернути її практично неможливо.