Бачив “мультики” про пластикові танки: історія оборонця Бахмута, який провів 7 днів у комі

Бачив “мультики” про пластикові танки: історія оборонця Бахмута, який провів 7 днів у комі

На початку повномасштабної війни тату-майстер Олександр Огір декілька разів намагався потрапити у військо, проте завжди отримував відмову через відсутність бойового досвіду. 

“У військо я вирішив піти, коли побачив сюжет у новинах, як у Львові був флешмоб, де виставили 119 дитячих візочків у пам’ять про загиблих дітей.  Я приходив разів 10 до військкомату, дуже їм набридав”, — згадує хлопець.  

Та наполегливість взяла своє, хлопця взяли в армію, де він виконував бойові завдання на Донеччині у складі протитанкового підрозділу. Під час ворожого штурму Олександр отримав важке поранення та тиждень провів у комі.

Своєю історією він поділився з журналістами Реальної Газети.

Артеміс Фаул

Останній бій

“Я висунувся з окопу й кажу до командира: “Дивись, там танк стоїть!”. Він спочатку не помітив, бо це було навесні, коли вже багато зелені. Але згодом чую від нього: “Так, бачу, коригуй артилерію!”, а я йому: “A як її коригувати?” (сміється). Він мені все пояснив, проте ми ніяк не могли вразити той танчик, арта постійно мазала пару метрів. Тож ми були вимушені відступити трошки назад”, — розповідає військовослужбовець Олександр з позивним “Огірок”.

Росіяни почали використовувати перевагу техніки й рушили вперед до позицій, куди відступив Олександр зі своїм підрозділом. Під прикриттям танку їм вдалося потрапити в окопи українських бійців. Відтак розпочався ближній бій, який військовослужбовець згадує смутно.

“Чи то я висунувся не так, чи просто не пощастило, я пам’ятаю, як підстрелили якогось орка. Як він там матюкався в сусідньому окопі. Я пам’ятаю, як танк стояв, як поруч снаряди розривалися. А самого поранення,  я не пам’ятаю”,  — згадує військовослужбовець.

Бачив “мультики” про пластикові танки: історія оборонця Бахмута, який провів 7 днів у комі

Читайте також: Зефірка, Пілюлкін та Лікуша: історія фельдшерки з Донецька, яка разом з побратимом евакуювала понад 700 поранених бійців

Спогади з лікарні

Уламок від боєприпасу потрапив чоловіку в голову. Від миттєвої смерті його врятував шолом. Проте, така травма виявилась важкою, лікарі не були впевнені, що військовослужбовець виживе.

“Коли була виграна наша оця маленька війна за наші ж окопи, був відданий наказ на мою евакуацію. Мене відвезли до лікарні, де провели операцію. Відтак у мене розпочався тиждень подорожі. Коли знайомі запитують, то я кажу: “У мене був тиждень мультиків”, — каже військовослужбовець. 

“Мультиками” Олександр називає кому, в якій провів понад сім днів.

“Чесно, все, що бачив сприймалося як реальність, там були й паперові чоловічки, й пластикові танки, які їздили й стріляли, модельки різних гелікоптерів, що мали отруйний ефект. Я не розумів, як це працює, але думав, нічого собі технології розвинулися. Мені подобалось у цьому світі, що я бачив, виконувати завдання від різних казкових персонажів. За мої заслуги якийсь коваль зробив мені вивіску, я йому сказав, що, як повернуся до себе додому, обов’язково повішу її у своєму тату-салоні. Коли згодом зрозумів, що ця вивіска була лишень у моїй уяві, стало якось сумно (сміється) ”, — пригадує військовослужбовець.

Бачив “мультики” про пластикові танки: історія оборонця Бахмута, який провів 7 днів у комі

Тривалий час Олександр розповідав свої історії волонтерам та навіть не підозрював, як вони їх сприймають. 

Та часті розмови як з волонтерами, так і медиками в палаті лікарні допомогли повернутися чоловіку в реальність. Проте важкі операції дали про себе знати. Олександр має пройти великий шлях регулярних занять з реабілітації. Так чоловік зможе відновитися на 85%.

Олександра у всьому підтримує  його дружина, яка постійно поруч із ним. Разом вони збирають гроші на тривалу реабілітацію.

“Левова частка моєї мотивації це моя дружина. Я їй казав, що вона моя соломинка, за яку я тримаюся. Нам держава надає можливість тільки двічі на рік пройти реабілітацію, а цього занадто мало. Тому зараз збираємо кошти, щоб поїхати на гарну реабілітацію, бо чув багато корисних відгуків, але там день перебування коштує 2 тисячі гривень”, — каже Олександр.

Читайте також: “Я збирав гроші колись квартиру купити, але все вклав у зброю”. Історія оборонця Бахмута
Бачив “мультики” про пластикові танки: історія оборонця Бахмута, який провів 7 днів у комі

Думки про війну і майбутнє

До війни Олександр працював тату-майстром. Після поранення він опановує нову професію — програміста. 

Однак дуже хоче після реабілітації все ж таки виконати обіцянку, яку дав побратимам.

“Пам’ятаю,  як вже на передку в будинку, де немає світла, всі з ліхтариками, я б’ю татуху, а в цей час неподалік у будинки прилітають міни. Ми ще були в розташуванні у Костянтинівці, там хлопці в чергу вишикувалися до мене на татуювання. Тому треба реабілітуватися, щоб всі обіцянки виконати”, — ділиться військовослужбовець.

Бачив “мультики” про пластикові танки: історія оборонця Бахмута, який провів 7 днів у комі

Олександр каже, що зараз навіть у відносно безпечних регіонах дуже важливо не забувати, що війна триває, та ставитися до військових з повагою. 

Немає елементарної етики та поваги у ставленні  до військовослужбовців, які проходять лікування чи реабілітацію зараз в різних лікарнях. Це дуже неприємно і боляче. Колись мені товариш сказав: “Ти ж розумієш, що люди не цінують, тому що вони тебе туди послали, а ти сам туди пішов”. Але ж я пішов туди для того, щоб люди, які живуть мирним життям, могли і далі продовжувати мирним життям жити”, —  говорить військовий..

За свою службу Олександр Огір не отримав нагороди. Але найбільшою нагородою він вважає те, що лікарі врятували його життя. 

Чоловік певен, що зможе реабілітуватися та разом із дружиною піднятися на Говерлу.

Його побратими продовжують виконувати бойові завдання. Попри те, що Олександру самому потрібна допомога, він знаходить сили й можливості донатити на передову і підтримувати хлопців. 

Читайте також: Дороги довжиною в життя. Колишній маріуполець розповів, як вивозить людей з окупації

Залишити відповідь