Луганська обласна військова адміністрація надає пільгові житлові кредити для ВПО, які зареєстровані на територіях, окупованих до 2014 року. Обласна влада обіцяє компенсувати від 99,5 до 50% витрат за іпотекою. Переселенців закликають подавати документи, однак переможців фонд Держмолодьжитло, спільно з яким реалізується програма, визначатиме жеребкуванням. Фортуна може посміхнутися 180 претендентам.
Реальна газета розбиралася, які умови отримання кредиту, та чи полегшить реалізація цієї програми вирішення однієї з найболючіших проблем українських переселенців.
Сергій Іващенко, спеціально для Реальної газети
Кому пощастить
Згідно з програмою мешканці Луганської області, які виїхали з території, окупованої Росією у 2014 році, можуть отримати пільговий кредит на придбання житла і компенсацію частини кредиту з обласного бюджету. Розмір компенсації — від 50 до 99,5 відсотків кредиту залежно від категорії, до якої належить переселенець.
На компенсацію у розмірі 99,5% можуть розраховувати переселенці, які мають офіційно підтверджений статус військовополонених чи цивільних полонених. Це — єдина категорія, де у програмі можуть брати участь переселенці незалежно від часу виїзду з окупованої чи прифронтової території. Усі інші, кого стосується програма, — люди, які стали ВПО до 2022 року.
«Серед переселенців з Луганщини, — сказав Харченко, — є 78 людей із статусом колишніх військових чи цивільних полонених. Ми зв’язувалися з ними, і 45 людей виявили бажання взяти участь у програмі. Вони зможуть отримати кредит до 3 мільйонів гривень залежно від складу родини і місця купівлі нерухомості. Цим особам нададуть 99,5 % компенсації, тобто житло їм обійдеться майже безкоштовно».
Представники цієї категорії можуть бути зареєстровані у будь-якому регіоні Луганщини, а перший внесок таким людям також не треба буде сплачувати.
Зазначимо, що отримати статус цивільного полоненого в Україні — завдання з зірочкою. Колишнім бранцям доводиться самим шукати докази того, що вони потрапили в полон за проукраїнську діяльність. Довести це вдається далеко не всім.
Друга категорія — ветерани/ветеранки, які отримали інвалідність внаслідок війни, які на день подання заяви для отримання кредиту зареєстровані на території громад Луганського, Алчевського, Довжанського, Ровеньківського районів Луганської області. Ці переселенці можуть розраховувати на 75% компенсації.
На 75% можуть розраховувати і ВПО з 2014 року, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років.
Усі інші переселенці з Луганщини, які виїхали з окупованих територій до 2022 року, можуть у разі участі в програмі розраховувати на 50-відсоткову компенсацію.
Кредит надається на спеціальних умовах, тобто під 3% річних на строк до 10 років, але не більш ніж до досягнення позичальником на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором віку 65 років.
Програма реалізується спільно з Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Держмолодьжитло).
Читайте також: З динозаврами за парканом: як живе «Шелтер переселенців Луганщини» у Дніпрі
Звідки гроші
За словами голови Луганської обласної воєнної адміністрації Олексія Харченка, на пільгове кредитування переселенців виділені 500 мільйонів гривень, яких, згідно з попередніми підрахунками, може вистачити для близько 180 отримувачів.
Заявки приймаються з 15 по 21 листопада.
«Якщо заявок буде більше, то Держмолодьжитло проводитиме жеребкування, за результатами якого буде обрано близько 180 переможців», — каже начальник Луганської ОВА.
Джерело фінансування — вільні залишки коштів.
«У бюджеті Луганщини, — додає Олексій Харченко на пресконференції, — є вільні залишки коштів громад, які військові адміністрації населених пунктів не змогли використати, починаючи із 2022 року. До вересня 2025 року, згідно з Бюджетним кодексом, нам було заборонено спрямовувати ці гроші на житлові програми. У вересні ми отримали таку можливість.
За словами чиновника, з 1 січня 2026 року всі вільні залишки передадуть Мінрегіону. За кошти обласного бюджету не можна купувати житло, тому ухвалили рішення запустити програму кредитування переселенців. Вона стосується мешканців чотирьох районів, де не утворено військових адміністрацій населених пунктів, тому жителі зазначених громад не можуть скористатися місцевими програмами.
Порядок отримання кредиту такий: у Луганській ОВА приймуть заявки переселенців, перевірять заявників (у програмі не можуть брати участь люди, які маю житло на неокупованій території або брали участь в інших житлових програмах для ВПО) і відправлять відповідні дані у Держмолодьжитло. Там у разі потреби проведуть жеребкування і остаточно визначать щасливчиків, у яких після усіх цих процедур буде не більше трьох тижнів на збір усіх необхідних документів.
Щодо пакета документів, то, судячи з Розпорядження начальника Луганської ОВА, на підставі якого реалізується програма, зібрати його нескладно.
Найскладніше — за два-три тижні знайти потрібне житло, яке захочуть продати за бюджетні кошти. Тобто у безготівковій формі зі сплатою усіх податків, а це від 12 до 25 відсотків вартості.
Також квартиру треба перевірити на відсутність обтяжень (арешту, перебування у заставі, у спільному користуванні тощо) і вирішити усі питання, пов’язані з придбанням. Зробити усе це наприкінці року (особливо – знайти й ретельно перевірити житло) — ще той квест, вартий відомого шоу «Форт Боярд».
Переселенка з Луганська з 2014 року Інна Коваленко збирається взяти участь у цій програмі, бо бачить в ній чимало плюсів, зокрема і в стислих термінах оформлення:
“У випадку “єОселі” потрібно чекати, щоб бюджетні кошти були виділені та зараховані. А тут мета — витратити їх за півтора місяця. Зникає ризик того, що продавець не дочекається траншу і піде із завдатком”, — каже вона.
Олексій Харченко сказав, що «Держмолодьжитло» пропонує свою допомогу в пошуку житла, якщо людині це буде потрібно.
Читайте також: На підтримку переселенців додали 1,5 млрд грн: частину коштів спрямують на житло в селах
Плюси і мінуси
Будь-яка програма допомоги переселенцям має безперечний плюс принаймні у тому, що вона є, і хтось таки отримує завдяки їй певну допомогу. У цьому випадку близько 180 сімей зможуть купити власне житло на умовах пільгового кредиту.
Важливо й те, що у пріоритеті — люди, які стали ВПО до 2022 року. Вони найсильніше відчули, що за понад 11 років існування в Україні такого явища як внутрішньо переміщені особи державні структури досі не вжили дієвих заходів для системного і масштабного вирішення «непіднімної» для багатьох ВПО житлової проблеми. До лютого 2022 року, коли в країні було близько 1,5 млн ВПО, усе зводилося до декларацій та півмір. А зараз, коли кількість переселенців зросла на ще близько 3 млн людей і продовжує зростати, якесь серйозне й ефективне рішення цієї проблеми взагалі виглядає як щось фантастичне.
На цьому фоні навіть 50% компенсації кредиту — фактично перша адекватна умова, яка пропонується для ВПО. Навіть у порівнянні з державною програмою “Єоселя”, де умови набагато складніші. Наприклад, програма від ЛОВА не висуває вимоги до давності побудови житла. Однак є вимога: воно має бути введене в експлуатацію, під забудову кредити не видаються.
Втім, вирішити житлову проблему за допомоги участі у програмі Луганської ОВА, зможуть лише переселенці, які мають гроші для першого внеску (не менше 6% суми кредиту, тобто, до 180 тис. грн, якщо сума кредиту — максимальна — 3 млн грн) і мають офіційно підтверджений заробіток, який дозволить вносити щомісячні платежі (10-15 тис. грн) і залишати на власні потреби не менше загального прожиткового мінімуму (2920 грн) на кожного члена сім’ї.
До того ж переселенець з власної кишені оплачує нотаріальне оформлення угоди про купівлю житла (послуги — 0,5-1% від вартості і держмито — 1% від вартості), а також задаток, якщо продавець наполягатиме на ньому.
Тобто, якщо говорити про ВПО, які не є колишніми військовими чи цивільними полоненими і не отримали інвалідність внаслідок бойових дій, то претендувати на пільговий кредит можуть лише ті переселенці, які мають непогано оплачувану офіційну роботу і серйозні заощадження.
Чи не має така турбота про переселенців «присмаку» соціал-дарвінізму?
Бути ВПО в нашій країні непросто через багато проблем. Зокрема, ВПО, які не можуть заробити на власне житло на неокупованій території, змушені задовольнятися або проживанням в шелтерах чи гуртожитках, або орендувати житло. Тобто, жити у «підвішеному» стані, коли у будь-який момент може закритися шелтер або гуртожиток (таких випадків чимало) або доведеться через якісь обставини залишати орендоване житло.
І, невідомо, чи можуть переселенці-«невдахи» розраховувати на безкорисну допомогу держави навіть коли з’явиться можливість надавати таку допомогу.
Читайте також: Переселенці з окупованих територій досі не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло
Брати кредит чи чекати дива?
«Я не хочу, щоб в якийсь момент ми зрозуміли, що з, умовно кажучи, 150 заявок ми навіть не набрали ту кількість, яку можемо виконати в цьому році, і 100 заявок будуть від працівників адміністрації», — говорить Олексій Харченко.
Ці побоювання не безпідставні, бо далеко не усі переселенці з Луганщини зможуть скористатися цією програмою.
У коментарях під постом з оголошенням на сторінці Луганської ОВА про початок реалізації програми багато переселенців пишуть, що їм не підходять зазначені умови.
“Податися можете, але чи виграєте таку можливість, хоча б отримати той кредит. Ми знову як розмінна монета. Виграєш – не виграєш…”, — пише Ганна Дубинська.
Також дописувачі зазначають, що не мають грошей, щоб сплачувати кредит.
“Про які кредити йдеться? У нас у Рубіжному була квартира, яку зруйнували рашисти, і зараз я повинна думати, як жити, де заробляти, щоб виплатити кредит?”, — обурюється Марія Усова.
Луганчани пишуть про несправедливість: чому вони мають брати іпотеку, якщо в них було своє житло і воно залишається на окупованій території, а людям, житло яких на зруйноване на підконтрольній території, дають хоч якусь компенсацію?
Інші обурюються, що кредитна програма не доступні жителям районів, окупованих у 2022 році і після, та людям літнього віку:
“Про пенсіонерів навіть не згадують. Відпрацьований матеріал. Ну, звісно ж, звідкіля у старих людей гроші на кредит? А тим, кому пощастить купити новобудову, вимушено спатимуть на бетонній підлозі,“ — пише Андрій Богомолов.
Звісно, серед коментаторів є і ті, які радіють, що така програма кредитування і направлена саме на переселенців з 2014 року.
“Ну на 11 році нарешті про нас згадали”, — зазначає Наталья Бурлакова.
“Нам би таку програму”, — додають переселенці з Лисичанська.
“Я вважаю, що наразі це найкраща програма для ВПО. Я просто не знаю, де в країні ще більш вигідні умови для кредитування. Треба бути реалістами — навряд чи переселенцям колись даватимуть житло безоплатно”, — каже Інна Коваленко.
Нагадаємо, у 2025 році нарешті внесли зміни у правила “соціальної” іпотеки за програмою “єОселя”: тепер держава покриватиме переселенцям частину першого внеску, щомісячних платежів за кредитом протягом року та виділить гроші на витрати, пов’язані з оформленням житла.
Детальніше про цю програму ми писали тут.
З 24 листопада 2025 року також набирає чинності постанова Кабміну №1176, яка вперше законодавчо визначає порядок надання допомоги внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій для розв’язання житлового питання. Першочергово програмою можуть скористатися учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни (поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час захисту України).
З одного боку добре, що програм, за якими переселенцям можна купити житло, стає більше, і хоча умови все ще занадто складні і не завжди доступні, крига потихеньку скресає.
