Людей, які радіють “звільненню” Сєвєродонецька, можна зустріти хіба що в сюжетах пропагандистів. Але якщо послухати історії людей, які розповідають “не на камеру”, то стає видим весь відчай людей, чиє життя зруйнувала війна.
У Сєвєродонецьку немає ані інтернету, ані мобільного зв’язку, але туди можна проїхати власною машиною. Люди, які здійснили таку подорож, після повернення анонімно через пабліки розповідають про майже повністю зруйновані домівки, розграбовані квартири, трупи на вулицях і повне безвладдя.
“Міста немає. Лежать трупи”
Гуманітарну катастрофу в місті підтверджують ті, хто міг туди з’їздити і повернутися.
“Міста немає, лежать трупи, на тлі всього сміття ми їх навіть не помічали, доки нам не показали”, — розповідає анонімний дописувач одного з телеграм-каналів. За його словами, трупи не забирають навмисно, щоб вони висхоли та їх можна було просто викинути на сміття.
Тих, хто залишився там, він описав як “людей — не-людей” та “зомбі”.
Ще один сєвєродончанин трохи пояснює ворожість жителів міста: люди, які там залишилися, змушені боротися за виживання. Аби оформити документи на отримання допомоги, люди змушені навіть ночувати в чергах. В день приймають по 100-150 осіб, а охочих отримати соцвиплати — тисячі.
“Народ як звірі, не дай боже подивишся на купу дров у чужому дворі, готові битися, озвіріли”, — розповідають пише житель міста.
Сєвєродонецьк завалений сміттям, яке не прибирають, бо жодного розмінування ще не відбулося. Були випадки, коли на нерозірваному снаряді підірвався автомобіль. При цьому, за словами автора публікації, в місті наймають людей на прибирання території, обіцяючи зарплату у 10 тисяч рублів. Плата за роботу на сєвєродонецькому “Азоті” вища — 20 тисяч рублів. Але й тут мова йде про розгрібання завалів, а не запуск заводу.
“Купа розбитих будинків, все у склі, смітті, гарі та кіптяві”, — розповідає дописувач і констатує, що більшість людей, які повернулися, не можуть жити в таких умовах і знову їдуть з міста.
В угрупованні “ЛНР” заявляють, що виплачувати пенсії будуть з 10 серпня і звинувачують Україну в тому, що вона буцімто відмовила жителям непідконтрольної території у виплатах. В одному з пропагандистских сюжетів навіть сняли чергу з людей, охочих записатися для отримання грошей. Насправді жителі окупованих території продовжують отримувати гроші на свої пенсійні рахунки. Навіть тим, кому виплати приносили додому поштарі, автоматично оформили рахунки в “Ощадбанку”, і пенсії накопичуються там.
Чинний очільник області Сергій Гайдай розповідає, що на недавно окупованих територіях немає жодного банкомату, через який можна було б отримати хоч якісь гроші. В районах, окупованих ще весною, пенсії платять як в СРСР — через відділення “банку ЛНР”. В Сєвєродонецьку немає навіть такої розкоші. Людям нема де зняти готівку. Заощадження закінчилися, а ціни вражають. А якість м’ясо та ковбаси, які зберігають без холодильників, викликає великі сумніви.
Проте навіть російські пропагандисти не вірять в зницення будь-яких баз даних людей, які мають отримувати допомогу. Наприклад, на російському каналі НТВ вийшов сюжет про пошуки особистих справ пільговиків. Новий очільник соцстраху від окупантів знаходить, де зберігалися справи отримувачів пільг і навіть показує документ, виданий ще в 1989 році. Тобто влада “укрфашистів” ретельно зберігала папери, видані ще за часів радянського союзу, не знищуючи нічого.
У місті немає води, газу, електрики, є проблеми з каналізацією. В місті встановили палатки для “помивки населення”. Всередині встановлений піддон для купання та крани з водою, яка гріється на сонці. Митися пропонують всім разом за графіком. Також технічну воду можна набрати з недавно встановлених баків. Проте двох ємностей по 26 кубометрів кожна, навряд чи вистачає на все місто.
Те, що Сєвєродонецьк майже вщент зруйнований, визнають навіть загарбники. “Депутат ЛНР” та голова луганського клубу байкерів “Нічні Волки” Віталій Кішкінов заявляє, що понад 50% житлових будинків в місті неможливо відремонтувати. Також нема жодної вцілілої школи або дитячого садка.
Деякі будинки настільки пошкоджені, що просто руйнуються самі по собі. Перебувати навіть поряд з ними небезпечно. Руйнування однієї з таких багатоповерхівок зняли випадкові перехожі.
Партія “Єдина Росія” радо піариться на фоні цих страхів і руйнувань, організовуючі в місті пункти роздачі гуманітарної допомоги, намагається порахувати місцевих жителів, обіцяє відбудувати Сєвєродонецьк. Все — за підтримки і під контролем Росії. Саме біля таких пунктів роздачі їжі знімають пропагандистські ролики: люди, які вже більше трьох місяців не бачили ввімкненої електричної лампочки, будуть радіти будь-якій допомозі.
“Краще б згоріло”
У сюжетах російських чи луганських пропагандистів немає жодного слова про мародерів, хоча суцільні крадіжки — це одна з найголовніших проблем міста після зруйнованого житла та відсутності будь-яких комунікацій. Ті квартири, які не згоріли через бойові дії, вскривають і грабують.
“Поїхали позавчора до міста з чоловіком, ледь свідомість не втратили від побаченого. В нашій з чоловіком спальні, повний капець, на ліжку якесь гніздо намащено, мої светри, блузки впереміш з бичками, пляшками від бухла, все залито, сечею”, — розповіла одна з жительок Сєвєродонецька, к квартири якої вкрали майже все.
Хто пограбував та понівичив її квартиру, жінка не уточнювала, проте додала, що вони залишаються безкарними.
“Сусіду нашему дякую, дещо вдалося врятувати. Виніс до себе і нам віддав, коли ці виродки виселилися звідти. І я так зрозуміла, вони зламали, потусили, спаплюжили, помародерили й далі рушили”, — пояснює жінка.
Вона додала, що мародери вкрали гітару її дочки та попрямували до сусіднього будинку, проте, коли вона прийшла туди, злодіїв там вже не було.
“Загалом рівень огиди я передати не можу. Зараз трохи заспокоїлася, але в той момент, і ридала і матюкалася. Було почуття, що тебе просто зґвалтували. В той момент здавалося, краще згоріло б, ніж ось так…”, — зізнається жителька міста.
Її родина подала заяву про пограбування до місцевої “комендатури”, але в покарання мародерів вона не вірит сить.
Історія цієї жінки — типова для Сєверодонецька. Проте в “ЛНР” воліли б не згадувати про подібні випадки.
Нещодавно в місцевому телеграм-каналі опублікували фотографію оголошення про покарання за мародерство. На роздрукованому на принтері папірці стверджується, що мародерів у Сєвєродонецьку будуть карати розстрілом. Проте офіційно про притягнення крадіїв до відповідальності в угрупуванні “ЛНР” не заявлялось.
Популярний “жанр” у місцевих пабліках — це відео з квартир родичів та знайомих, які поїхали з Сєвєродонецька. Ті, хто поїхали з міста, просять родичів та друзів зняти відео з квартири. Як правило, житло виявляється зруйнованим, розграбованим чи потрощеним. “Така ж хата і у мене”, — з сумом каже автор одного з відео. Чоловік відвідав квартиру друга, оглянув перевернуті шафи та розграбоване майно, показав відкритий сейф і тепер не впевнений, чи повернеться його друг колись до Сєвєродонецька.
Ті, у кого немає друзів або родичів, що повертаються в місто, з надією вдивляються у численні ролики з “прогулянками” Сєвєродонецьком. Так можна дізнатися, чи вціліло житло. Під деякими відео в соцмережах пишуть, що всі квартири у будинку відкриті і, ймовірно, розграбовані.
Ми не заперечуємо, що в Сєвєродонецьку вистачає “почекунів”, які раді російській окупації і хотіли б входу області в склад Росії. Проте більшість жителів потрощеного, спаленого і розграбованого міста розуміють, що Сєвєродонецьк більше не буде колишнім.
