В окупованому Маріуполі житлова проблема із гуманітарної катастрофи перетворилася на інструмент системної експропріації. За чотири роки російської окупації у місті, в якому до вторгнення жили близько 450 тисяч осіб, більшість місцевих жителів залишилися без даху над головою і прав на власність.
Іван Павленко, Реальна газета
Масштаб руйнувань: цифри та факти
За даними мера міста Вадима Бойченка, під час боїв навесні 2022 року було пошкоджено 90% житлового фонду міста – близько 2600 багатоквартирних будинків. З них 40% зазнали настільки серйозних пошкоджень, що відновлення було визнано недоцільним.
За оцінками Human Rights Watch, 93% багатоповерхових житлових будинків (443 будівлі) було пошкоджено або зруйновано під час бойових дій. За даними на 2025 рік, російська окупаційна влада знесла вже 465 багатоквартирних будинків, в яких налічувалося понад 33 тисячі квартир. Спочатку до знесення було заплановано близько 400 будинків, але ця цифра постійно зростала. При цьому в планах окупаційної влади значиться знесення ще близько 700 будівель.
Механізми експропріації житла
З липня 2024 року окупаційна влада визначила до вилучення не менше 5700 квартир, оголосивши їх «безгоспними». Після повідомлення інспекторів або місцевих жителів адреса житла із «ознаками безхазяйного» публікується на сайті адміністрації. Власнику дається 30 днів, щоб особисто приїхати до Маріуполя з російським паспортом та документами про право власності. Якщо власника не являється, нерухомість переходить у муніципальну власність.
У березні 2025 року Володимир Путін підписав указ, який забороняє громадянам «недружніх» країн реєструвати нерухомість на окупованих територіях до 1 січня 2028 без спеціального дозволу. Власники, які перебувають на підконтрольній Україні території чи за кордоном, можуть повернутися до Маріуполя лише через московський аеропорт “Шереметьєво”, де на них чекає процедура перевірки ФСБ, відома як «фільтрація». Це робить повернення практично неможливим для більшості українців. Крім того, для переоформлення квартири необхідно набувати російського громадянства в повному обсязі.
За підрахунками журналістів, до весни 2025 року 2200 будинків у Маріуполі перебували на пізній стадії вилучення напередодні рішення суду. Це означає, що тисячі сімей ризикують втратити власність остаточно.
Читайте також: Форпости росіян в шахтах: як окупанти зробили з Луганщини воєнний полігон
«Відновлення»: хто отримує нове житло
На початку 2025 року маріупольці дізналися, що окупанти більше не будуватимуть компенсаційне житло. Ті, хто не отримав квартир, тепер мають право або на мінімальні грошові компенсації, за які неможливо придбати житло, або на так зване «безгоспне» вкрадене житло. Багато маріупольців не хочуть селитися в чуже житло. Люди побоюються, що власники або їхні родичі можуть повернутись, і тоді нинішні жителі знову опиняться на вулиці.
У знесених 465 багатоквартирних будинках було понад 33 тисячі квартир, але роздати маріупольцям у 2023-2024 роках планувалося лише 4894 квартири — менше, ніж 15% від втраченого. Це створило величезний розрив між кількістю постраждалих та реальною допомогою. Понад 22 тисячі маріупольців, які отримали російське громадянство, не мають житла, оскільки їхні будинки були демонтовані до рівня котловану.
Конфісковані квартири передають російським силовикам — ФСБ, поліції та військовим. Нові квартири у компенсаційних будинках отримують здебільшого ті, хто тісно співпрацює з окупаційною адміністрацією, чи російські військові. Звичайні маріупольці, які втратили житло, змушені жити у підвалах, гаражах чи винаймати житло власним коштом. Декому пощастило отримати місце у «маневровому фонді» — гуртожитках зі зручностями на поверсі, що вважається великим успіхом у нинішніх умовах.
Читайте також: Застояна окупація: журналіст Олексій Артюх про те, як живуть території Луганщини, захоплені росіянами з 2022 року
Нове будівництво: ринок для переселенців
У центрі Маріуполя російські забудовники будують іпотечні житлові комплекси, де вартість трикімнатної квартири площею близько 80 квадратних метрів становить майже 10 мільйонів рублів. Для місцевого населення, яке втратило все у війні, такі ціни недоступні. Окупаційна влада передає землю під будівництво російським компаніям без проведення торгів.
Нове житло призначене насамперед для переселенців із Росії — «людей із Великої Росії», як називають їхні місцеві рієлтори. Їм обіцяють близькість до моря, парки та «розвинену інфраструктуру» — все те, заради чого росіяни готові купувати нерухомість у місті, зруйнованому їхньою ж армією. Лише кожен третій охочий придбати житло в Маріуполі — місцевий, в інтерв’ю РИА «Новости» каже Наталія Мартинова, гендиректор девелопера «Еволюція», який будує клубний будинок у Маріуполі.
«Попит пред’являють переважно мешканці інших регіонів Росії, які приїхали в республіку вести відновлювальні роботи і вирішили залишитися в ній на постійне місце проживання. В основному це покупці з Москви, Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга, Новосибірська, а також із північних регіонів Росії», — стверджує Мартинова.
Темпи продажу нового житла у Маріуполі високі. До листопада 2023 року квартири в новобудовах, готових до здачі, було викуплено на 80-100%. Це підтверджує, що основними покупцями є переселенці, а не місцеві жителі.
Демографічна трансформація
У 2021 році в Маріуполі проживали 450 тисяч людей, з них близько 350 тисяч покинули місто під час боїв, ще 25 тисяч загинули. За словами Володимира Путіна, до грудня 2024 року до міста нібито повернулися майже всі 300 тисяч людей. Однак ця цифра викликає великі сумніви. При цьому влада підкреслює, що до Маріуполя переїжджають нові жителі з різних регіонів Росії.
Житлова політика окупаційної адміністрації спрямована саме на заміну українського населення російським. Утворилося два паралельні світи: Маріуполь для росіян-переселенців, які купують нове житло в іпотеку, та Маріуполь для місцевих жителів, які живуть у підвалах або винаймають житло, без надії отримати компенсацію за втрачене.
Житлова проблема в окупованому Маріуполі — це не просто гуманітарна катастрофа, а й свідома політика експропріації та демографічної трансформації. Механізми вилучення «безгоспного» майна, неможливість для українців повернутися та захистити свою власність, припинення будівництва компенсаційного житла за одночасного зведення дорогих новобудов для російських переселенців — усе це елементи системної політики заміни населення.
За чотири роки окупації не вирішено жодної проблеми, що навалилася на маріупольців після 24 лютого 2022 року. Щобільше, ситуація лише погіршується. Десятки тисяч людей залишилися без житла, без перспектив його отримати, багато хто втрачає права на власність, якою володіли десятиліттями.
Маріуполь перетворюється на місто-символ не «відновлення», а масштабного присвоєння чужого майна під виглядом боротьби з «безгосподарністю». За гучними звітами про збудовані квадратні метри ховається трагедія сотень тисяч людей, позбавлених не лише будинків, а й елементарних прав на власність в умовах окупації.
Читайте також: Чужі люди в наших домах: що сталося з житлом переселенців на окупованих територіях
