В Україні проживає понад 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Попри десятки мільярдів гривень, витрачених на державні та міжнародні програми, житло або цільові компенсації реально отримали менш ніж 0,3% від їхньої загальної кількості, повідомляє дослідження “Центру оцінки ризиків”.
Про це пише “Економічна правда”.
У 2022–2024 роках житло чи фінансову підтримку для його придбання отримали щонайменше 8,9 тисяч заявників. Якщо врахувати ще компенсації за зруйноване житло у вигляді житлових сертифікатів, ця цифра сягає 13,3 тисяч. Це лише близько 6% від кількості зареєстрованих “житлових потреб” у Єдиній базі даних ВПО та менше 0,3% від усіх переселенців.
Експерти наголошують, що головна причина низьких результатів — не брак фінансування, а відсутність системності. Державні реєстри не інтегровані, поняття “житлова потреба” не деталізоване, а механізми ефективності програм фактично не аналізуються. Це унеможливлює планування та раціональне використання коштів.
Попри наявність відносно дієвих інструментів — житлових сертифікатів та компенсацій для ветеранів, їхнє фінансування обмежене. Натомість масштабні програми на кшталт іпотечного кредитування “єОселя” чи забезпечення тимчасовим житлом не відповідають обсягу попиту.
У липні уряд оголосив про новий проєкт — будівництво соціального орендного житла за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку. Однак фахівці попереджають, що без якісного аналізу потреб переселенців і прозорого відбору об’єктів нова програма може повторити провали попередніх ініціатив.
Нагадаємо, за 2022–2024 роки тимчасове житло отримали лише 4 236 внутрішньо переміщених осіб. Це становить близько 18% від тих 23 тисяч ВПО, які офіційно перебували в черзі на забезпечення житлом, повідомляє дослідження “Центру оцінки ризиків”.
