Засновника газети “ХХІ век” з Луганщини засудили до 12 років ув’язнення

Засновника газети “ХХІ век” з Луганщини засудили до 12 років ув’язнення

Суд заочно виніс 12 років ув’язнення засновнику та головному редактору газети “ХХІ век”, депутату псевдопарламенту “ЛНР”.

Про це 2 березня повідомила пресслужба СБУ в Донецькій та Луганській областях.

За даними СБУ, чоловік зареєстрував своє видання у 2015 році в окупаційних “органах влади”, а в 2023 році підтвердив реєстрацію в російському “Роскомнадзорі”. Весь цей час газета поширювала кремлівські наративи, фейки та забезпечувала інформаційний супровід псевдореферендумів, “виборів” та інших дій окупантів на Луганщині.

СБУ також зазначає, що чоловік використовував для просування антиукраїнського контенту телеканал “Луганск 24”, сайт т.зв. “ГТРК ЛНР”, власний Telegram-канал та соцмережі. Після початку повномасштабного вторгнення він публічно виправдовував агресію РФ, прославляв російську армію, закликав до створення проросійського “підпілля” та розповідав про участь у бойових діях у Харківській області.

На посаді “заступника голови комітету” з міжнародних відносин та інформаційної політики в “Народній Раді ЛНР” він сприяв поширенню пропаганди на окупованих територіях, повідомили у СБУ.

Як можуть покарати пропагандиста Юрова

Суд визнав його винним за ч. 6 ст. 111‑1 КК України (інформаційна діяльність у співпраці з державою-агресором). Вирок винесено заочно, оскільки підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території та переховується. Термін ув’язнення почнеться з моменту затримання.

Що відомо про пропагандистів на Луганському телебаченні

Дмитро Кримов є працівником окупаційного телеканалу “Луганськ 24”, де він виступає телеведучим та автором радіопрограми “Zдесь и сейчас”. За даними СБУ, він співпрацює з російськими окупантами з 2014 року, поширюючи антиукраїнський контент, дискредитуючи владу та Збройні сили України, а також підтримуючи дії загарбників. Кримову оголосили підозру за інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором без ознак держзради. За українським законодавством йому загрожує 10–12 років ув’язнення, а наразі він перебуває у розшуку.

Леонард Свідовськов працював на окупаційному телеканалі “Новороссия”, а згодом обійняв керівну посаду у “ГТРК ЛНР”. СБУ зафіксувала його системну інформаційно-пропагандистську діяльність на користь держави-агресора, зокрема поширення антиукраїнського контенту, фейків і виправдання воєнних злочинів Росії. Він продовжує транслювати свою продукцію через телеканал, соцмережі та YouTube. Свідовськову також оголошено підозру за колабораційну діяльність, що передбачає до 12 років ув’язнення та конфіскацію майна.

Максим Уваров очолює луганське регіональне відділення російської партії ЛДПР і фракцію цієї партії в “народному совєті ЛНР”. Його діяльність зосереджена на легалізації окупаційної влади через незаконні вибори та втягування місцевих мешканців у політичні процеси Росії. Уваров регулярно бере участь у медійних заходах, телеефірах, зборах і нарадах, де публічно підтримує Путіна та російські війська. За цю діяльність йому оголошено підозру за ч. 6 ст. 111‑1 КК України.

Родіон Мірошник очолював Луганську обласну державну телерадіокомпанію та нині є “послом з особливих доручень МЗС РФ щодо злочинів київського режиму”. Він бере участь у пропагандистських сюжетах із російською військовою технікою та бойовиками, дає коментарі на підтримку Росії, а також поширює інформацію через свій Telegram-канал. Мірошник працював прес-секретарем Олександра Єфремова та Віктора Януковича, а після початку російської агресії у 2014 році став заступником керівника окупаційної адміністрації Луганщини. СБУ заочно оголосила йому підозру у колабораційній діяльності та державній зраді.

Євген Мурильов — перший заступник гендиректора “Гостелерадиокомпании ЛНР” та керівник луганського осередку російської спілки журналістів. З 2023 року він формує інформаційну політику компанії, поширюючи пропаганду на підтримку російської агресії, окупації та виправдання воєнних злочинів РФ. Мурильов організовує створення контенту, який демонструє нібито “успішну інтеграцію” Луганщини до складу РФ і формує образ регіону як частини політичного та культурного простору Росії. Він також бере участь в окупаційних “інтеграційних” заходах, просуває загальноросійські проєкти та публічно підтримує політику Кремля, зокрема представляючи Луганське відділення російської спілки журналістів під час міжнародних поїздок.

Залишити відповідь