Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

Херсон став болючою темою для російських пропагандистів. На третій день вони отримали від Кремля вказівки щодо того, як подати втечу російських військових з правого берега Дніпра. Через тиждень заявили про гуманітарну катастрофу в місті, а через півтора замовчали. Разом з медійним забуттям колишнє “російське місто” почали крити снарядами. Реальна Газета розповість, як змінилися меседжі пропагандистів з дня звільнення Херсону.

Починаючи з 9 листопада, коли російське міністерство оборони опублікувало погано зрежисовано відео, де Сергій Шойгу погодився на пропозицію Сергія Суровікіна вивести війська з правого берега Херсона, пропагандисти тренуються у використанні новомови. Тобто придумують евфемізми до ганебної втечі російської армії з Херсону.

Все йде за планом

На російському телебаченні про відступ з Херсону говорили неохоче, а на луганському взагалі тиждень мовчали. Потім втечу з правого берега Херсонщини намагалися видати за “перегрупування військ в районі Херсона”, “маневр з перекидання російських підрозділів” та “плановий відхід”. В студіях “Першого каналу” та “Росії 1” народилася теза про те, що відступ необхідний, аби зберегти життя російських військових. Дмитро Кисельов навіть слова “відступ” уникав, заявивши, що російські військові “закріплюються на лівому березі Дніпра”.

В Луганську обговорення теми здачі Херсону там зібрали в політичному шоу “Єсть вопрос”.

“На відміну від ситуації в Харківській області, ми бачимо, що у Херсоні відхід був заздалегідь запланований і здійснювався грамотно: було вивезено мирних жителів та матеріальних цінностей. Насамперед Генштаб враховував суто військові моменти: підрив шлюзів міг призвести до відрізання нашого угруповання на правому березі, саме тому я вважаю, що на даному етапі бойових дій це було виважене та обдумане рішення”, — стверджував “депутат ЛНР” Володимир Поляков.

Головний пропагандист луганського телебачення Сергій Колєсніков взагалі заявив, що, виявляється, своєю втечею Росія позбавила Україну… медійної перемоги. Тобто це такий стратегічний хід: українці порадіють тиждень, а далі радіти нема чому буде.

“На вєс золата” або пропагандисти згадують про гуманізм

Серед пояснень, які вигадали в Кремлі, раптом з’явився наратив про важливість кожного російського солдата. Буцімто після відрізання всіх шляхів постачання, було необхідно “вивести наших хлопців з-під удару”. Саме з таке формулювання використав російський військкор Андрій Руденко

“Звичайно ж, можна було тримати ще довгий час Херсон, але це коштувало б нам величезних зусиль і жертв серед як мирного населення, так і військовослужбовців. Але на мою думку, це безглузді втрати”, — написав він.

Про гуманізм та цінність життя росіян, яке ніби “на вагу золота”, розповів і Сергій Колєсніков.

 “У нас навіть не на вагу золота — на вагу золота, паладію, всіх дорогоцінних металів — кожен наш російський солдат. Розкидуватися російськими життями, розкидуватися життями російських військових професіоналів в таких умовах неприпустимо. Це недозволена розкіш. У нас попереду багато ще боїв, і наші солдати потрібні нам будуть там”, — заявив він.

Це відверто дивно читати про країну, яка прямо зараз набирає собі нову армію, бо стара “закінчилася”. Де у військкоматах відкрито заявляють мобілізованим, що через пару тижнів вони всі помруть. Де з відео мобілізованих та їх рідних можна змонтувати невеликий фільм, де ті скаржаться на відсутність навчання, бронежилетів, касок та навіть обіцяних виплат.

За даними Генштаба ЗСУ в Україні під час повномасштабного вторгнення загинули вже понад 80 тисяч російських військових. Чомусь, перетнувши цю цифру, російські пропагандисти заговорили про гуманізм та важливість кожного життя.

При цьому головний редактор “ГТРК ЛНР”, вже згаданий вище Сергій Колесников заявив, що, виявляється, Херсон, єдиний обласний центр, який вдалося захопити окупантам після 24 лютого, був “другорядним напрямком”. За його словами, там вдалося уникнути “необов’язкової битви”.

“Організований відхід на заздалегідь підготовані та набагато вигідніші позиції з попередньою евакуацією всіх охочих”, — ось як головний редактор “ГТРК ЛНР” висловився про втечу росіян з Херсону.

Пропагандисти та гуманітарна катастрофа

З’ясувавши, що відступ, то насправді не відступ, а “маневр”, російські пропагандисти почали розганяти меседж про гуманітарну катастрофу в Херсоні, звинувачуючи у всьому Україну. На прокремлівському телеграм-каналі Readovka з’явився пост про відсуніть у Херсоні будь-яких комунікацій: місто знеструмлене, воду треба набирати з Дніпра, зарядити телефон можна лише від генератора. І це… правда. В Херсоні справді немає світла та тепла. Проте це сталося після того, як відступаючи російські окупанти розграбували все, що можна було вивезти, а те, що не можна було — підірвали.

Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

Ще 6 вересня, коли місто знаходилося в окупації, місцеві видання повідомили про знеструмлення всіх районів міста. Російські РІА “Новини” підтвердили, що електрики нема, а місцеві жителі в соціальних мережах додали, що зник мобільний зв’язок. Вже після звільнення енергетики вияснили, що росіяни знищили всю енергосистему Херсона: підірвали опори ЛЕП, які вели в місто. А ще російські військові підірвали котельні та телецентр біля телевежі, розграбували центри зв’язку. Майно вивозилося з міста вантажівками декілька тижнів перед здачею.

Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

Кадри з людьми, які заряджають телефони від генераторів, чи гутруються навколо “Старлінків” дійсно вражають, проте це відбувається через росіян, які не забули підірвати всю критичну інфраструктуру в місті.

Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

Тікаючи росіяни не змогли критично пошкодити залізницю, і 19 листопада з Києва в Херсон прибув перший потяг. Про це одразу пожалкував російський військкор Андрій Руденко. В своєму телеграм-каналі він заявив, що колії треба було підривати, щоб по ним не приїхав Зеленський. Це найбільш красномовно ілюструє відношення росіян до жителів Херсонщини.

Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

Привид Бучі

Росіяни так боялися, що на звільненій Херсонщині знайдуть масові поховання, що поспішили створити фейк про нібито “постановочну фотосесію” з жертвами. “У Херсоні готували фотосесію про звірячі вбивства. Але щось пішло не так, хтось зняв акторів і як їх гримують”, — стверджують одразу декілька анонімних акаутів в Twitter. Всі вони постять один і той самий колаж з чотирьох фото, де на жінку накладають грим.

Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

Справжність цих фотографій викликає сумнів. По-перше, не вказується джерело фото. По-друге, маловірогідно, що актори могли так легковажно поставитися до інсценування. По-третє, в кадр потрапляє зелена трава, а одна з дівчат вдягнена у легкі джинси та футболку, що зовсім не відповідає погоді листопада, коли Херсон було звільнено. І взагалі кадри схожі на фотографії з бекстейджу фільму чи кліпу про війну.

Російський фейк про “постановку” в соціальних мережах шириться, зокрема, англійською мовою, тому орієнтовані на західного читача. Мета — підривати довіру партнерів України до ЗСУ. Також прокремлівські ЗМІ запевняють, що на звільнених від окупантів територіях Херсонщини готується “провокація типу Бучі”.

Від болісних криків до повної мовчанки. Як пропагандисти змінювали риторику про Херсон

“Нова Буча” — це наратив, яким російські ЗМІ реагують на кожен факт російських військових злочинів проти мирного населення. Пропагандисти стверджують, що ніяких масових вбивств нема, Україна все інсценувала, а західні журналісти у змові із урядами своїх країн. За 10 місяців повномасштабного вторгнення жодних доказів будь-яких інсценувань у Москві не надали.

На кладовищі в Херсоні вже знайшли сліди ймовірних масових поховань. На деяких могилах вказані дати смерті – це кінець лютого і початок березня 2022 року. На деокупованій Херсонщині знаходять катівні, де допитували проукраїнські налаштованих жителів. Схожі місця після звільнення територій знаходили березні На Київщині, у вересні на Харківщині, у жовтні на Донеччині. То ж звірства російських військових у Бучі — це не фейк і не “постановка”.

Реальна Газета помітила, що наративи про “постановки” та гуманітарну катастрофу витісняє колись популярний меседж про “Росія тут назавжди”. Вже ніхто не стверджує, що Херсон — “це давнє російське місто” и про те, що тут живуть “руські люди”, і що це “частина Росії”. Переконані, що згодом пропагандисти повністю “збудуть” про це місто, як і інші українські міста. 

Залишити відповідь