В окупованому Сєвєродонецьку критична нестача медичного персоналу змушує мешканців у буквальному сенсі ризикувати життям заради лікування.
За інформацією Луганської обласної військової адміністрації, медики працюють лише кілька годин на день, а викликати швидку допомогу неможливо через відсутність мобільного зв’язку.
Щоб потрапити до лікаря, люди займають чергу посеред ночі — з 2–3 години, порушуючи комендантську годину. Серед них — пацієнти з гарячкою, переломами та іншими тяжкими станами. У під’їздах багатоповерхівок формуються стихійні черги, які на ранок налічують десятки людей. Однак медичну допомогу отримує менше половини з них — через дефіцит ресурсів і персоналу.
Такий стан охорони здоров’я в місті став «новою нормою», а мешканці — заручниками гуманітарної кризи, яку поглиблює російська окупація.
Крім того, в окупованому місті швидку допомогу подекуди викликають через портативні радіостанції.
Ситуацію не врятувало встановлення таксофонів. Морально застарілі телефонні апарати з’явилися лише в кількох районах. Так, наприклад, у Рубіжному окупанти встановили аж цілих чотири апарати.
Відтоді мобільний зв’язок та інтернет запрацювали на більшій частині окупованої території регіону. Однак у таких містах як Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Кремінна та Рубіжне зв’язку досі немає.
