З 1 березня 2024 року мільйони внутрішніх переселенців залишаються без матеріальної допомоги від держави, яка складала 2 тис. гривень на дорослого і 3 тис. гривень на дитину.
Ці гроші почали виплачувати після повномасштабного вторгнення, але тепер кількість людей, які їх отримуватимуть, значно скоротиться.
“Реальна газета” розбиралася, кому скасували виплати, хто буде отримувати їх як і раніше, а кому треба йти у відділ соцзахисту, щоб допомога надходила і надалі. Також ми поспілкувалися з переселенцями про те, наскільки відчутна для них була ця допомога. Експертка розповіла, як працюватиме нове правило начислення допомоги, а народний депутат — про те, чи є шанс повернути виплати хоча б деяким категоріям населення.
Яна Осадча
Хто з ВПО буде отримувати кошти, а хто — ні
З 1 березня 2024 року влада змінила правила виплат допомоги ВПО.
За словами народного депутата України Сергія Козира, відтепер автоматично без переоформлення гроші отримуватимуть лише 800 тисяч людей, а не 2,6 млн, як було до 1 березня.
Чи нарахують допомогу, чи ні, залежить від багатьох факторів. Нові правила настільки складні та заплутані, що потребують додаткових пояснень і розібратися в них непросто навіть працівникам соцзахисту.
Автоматично допомога буде призначена ще на 6 місяців лише непрацездатним ВПО, однак з урахуванням їхнього матеріального стану.
Йдеться про:
● пенсіонерів (пенсія не вище ніж 9444 грн. на 1 місяць на одну особу);
● осіб з інвалідністю 1 чи 2 групи, дитина з інвалідністю до 18 років, тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність;
● дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа віком до 23 років, батьків-вихователів або прийомних батьків.
Для цих категорій немає значення рік переселення. Будуть платити навіть ВПО з 2014-го року, які не переїжджали у 2022-му році повторно. Якщо такий переселенець не належить до перелічених категорій, то й допомоги йому не отримати. Влада вважає, що мешканці вже 10 років окупованих територій вже адаптовані і не потребують підтримки, зокрема й ті, які нового житла не придбали.
У ВПО, які переселялися двічі чи вперше переїхали не раніше 1.01 2022 року (дуже дивна дата, адже до повномасштабного вторгнення ще півтора місяця), є шанс отримувати виплати ще пів року. Однак треба довести, що ти малозабезпечений.
Наприклад, якщо переселенець чесно працює, платить податки і отримує за свою працю, наприклад, 20 тис. грн на місяць – він за державними мірками є багатим. А те, що він половину або більшу частину своєї зарплатні віддає за оренду квартири, нікого не цікавить, і жити йому доведеться на залишки. Ще важче буде, якщо у цього переселенця є дитина, якій виповнилося 14 років. Адже автори постанов чомусь вирішили, що діти-ВПО після 14 років вже, напевно, мають себе годувати самі.
“Грубо кажучи, є два головних критерії подовження виплат, якщо ми не беремо непрацездатних. Перше – це дата виїзду не раніше 1.01. 2022 рік і друге дохід не більше – 9 444 на людину”, – каже правозахисниця Української Гельсінської Спілки з прав людини Наталія Єсіна.
Експерти шведсько-українського проєкту “Підтримка доступності послуг в Україні PROSTO” підготували роз’яснення, де розбирають випадки, в яких допомога ВПО може бути призначена, і кому є сенс подавати заяву.
Утім, нормативні акти прописані так, що навіть у, здавалося б, в чітко окреслених ситуаціях виникають питання
Розраховувати на призначення допомоги можуть:
Родини ВПО, які перемістилися (у тому числі повторно) після 01.01.2022 року, мають дохід менше ніж 9444 грн. на людину, і у складі сім’ї хтось доглядає за людиною з інвалідністю I групи, або за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або дідусем чи бабусею, які досягли 80-річного віку.
Наталія Єсіна щодня отримує десятки звернень від ВПО, які намагаються продовжити термін допомоги.
Нещодавно до неї звернулася родина, в якій чоловік і жінка мають треті групи інвалідності, а значить під автоматичне продовження виплат не підпадають. Утім, в родині проживає ще 80-річний батько чоловіка.
Однак в управлінні соцзахисту дідуся виключають зі складу родини, і виходить так, що з усіх лише він має право на продовження виплат, а його син та невістка — ні. Тому чоловіку для отримання виплат необхідно ще оформлювати опіку або догляд над стареньким батьком.
Сім’я ВПО, які перемістились (зокрема, повторно) після 01.01.2022 року, у складі ї є діти і родина має дохід, менше ніж 9444 грн. на одну особу.
Постанови, які регулюють призначення виплат, містять кілька різних норм. Десь вказаний вік дитини, а десь — ні.
За словами Наталії Єсіної, у Сумах був випадок, коли жінці, яка має 14-річну дитину, відмовили у прийнятті заяви, та попросили звернутися після 10 березня.
Правозахисниця вважає, що такого немає бути, адже якщо постанова ухвалена, вона має працювати.
“Справа в тому, що є декілька норм, які стосуються дітей. Десь зазначають, що дитина має навчатися онлайн або на змішаній формі навчання, є до 14 років, а є де просто “родини, у сім’ях, в яких є діти і навчаються”. Кому з цих категорій і як будуть призначати – не зрозуміло”, – каже Наталія Єсіна.
Ось приклад такої норми: “сім’я проживає в зоні бойових дій і у складі сім’ї є непрацююча працездатна особа, яка доглядає за дитиною віком до 14 років, або в сім’ї виховується троє і більше дітей до 18 років. Якщо сім’я проживає не в зоні бойових дій і дитина ходить/навчається в садочку/школі, допомога може бути продовжена за умови, що в садочках/школах відсутні місця або навчання проводиться онлайн (повністю або частково). Про навчання онлайн чи відсутні місця подаються відповідні документи”.
Тобто, таким чином держава, напевно, хоче спонукати батьків дітей, яким є 14, працювати. У зоні бойових дій! Цікаво, де?
Наступна норма владою подається, як “бонус” – мовляв, допомогу виплачуватимуть навіть тим, хто не працює! Але є умова – треба зареєструватися у центрі зайнятості, як безробітний або як такий, що шукає роботу. І знов таки при цьому у сім’ї мають бути діти, які навчаються онлайн.
За цією нормою йде інша, де вже не вказана, яка має бути у дітей форма навчання, головне, щоб вони десь вчилися, навіть у виші, а хтось з батьків – стояв би на обліку у центрі зайнятості.
Зрештою є і третя норма, де знову згадують дітей “до 14 років”, хтось з батьків яких протягом попередніх 6 місяців отримання допомоги працевлаштувався, зареєструвався, як ФОП та розпочав відповідну діяльність або отримав допомогу на здобуття економічної самостійності на створення або розвиток власного бізнесу.
Майте на увазі, що дохід такого “бізнесмена”-початківця не має перевищувати все ті ж 9 444 на людину.
Також є важлива умова, якщо людина протягом 1 місяця не працевлаштується, або не “посприяє своїй економічній самостійності” виплати з неї знімають.
За словами Наталії Єсіної, в деяких випадках через те, що при призначенні допомоги треба враховувати доходи і статус всіх членів родини, стаються непорозуміння.
Наприклад, мама з дітьми — двоє синів, студент і учень, які навчаються дистанційно, виїхали з Бахмутського району. Батько залишився в зоні бойових дій, де ані працевлаштуватися, ані стати на облік в українському центрі зайнятості зі зрозумілих причин не може. Офіційно чоловік і жінка одружені, і батько вважається членом родини, який, виходить, і не працює, і не стоїть на обліку.
Бо, як ми зазначили вище, непрацюючі працездатні особи зі складу сім’ї — тобто батько в цьому випадку — зобов’язані зареєструватися в центрі зайнятості, отримати ваучер на навчання, або розпочати діяльність ФОП, самозайнятість тощо. Якщо цього не буде здійснено протягом 1 місяцямісяця, то допомогу буде припинено всій сім’ї.
Інший приклад. Мама з дітьми має статус ВПО в Сумах, батько — має такий самий статус в Одесі. Щоб отримати допомогу жінці кажуть доводити, що батько її дітей перебуває саме там. Хоча за логікою, було б простіше довести що чоловіка немає тут.
Тобто, на виплати прямо впливають невирішені сімейні стосунки, вчасно не розірвані шлюби. Страждають від цього найнезахищеніщі категорії — діти.
“Уникнути всіх цих хвилювань можна було, спростивши надання допомоги хоча б дітям. Таким чином ми б знизили градус соціальної напруги. Бо діти не можуть ані повернутися, ані стимулювати батьків до працевлаштування”, — каже Наталія Єсіна.
Окремо ВПО може подати заяву на допомогу, якщо відноситься до однієї з нижче зазначених категорій:
● малолітня дитина, яка прибула без супроводу законних представників (батьки за свідоцтвом про народження, опікуни чи піклувальник за рішенням суду чи служби у справах неповнолітніх). В даному випадку заява подається особами, які пов’язані родинними відносинами, що підтверджується документально, для цієї категорії не важлива дата переміщення і не має привʼязки до доходу (Також дуже цікавий пункт, щодо того, як будуть батьки чи опікуни подавати заяву, якщо вони перебувають на окупованій території, і кому будуть виплачуватися ці кошти — дитині, яка прибула сама, чи батькам, які не перебувають з нею — ред.).
● вагітна жінка після 30-го тижня вагітності. В даному випадку не важлива дата переміщення і немає привʼязки до доходу (неймовірно цинічна норма, адже це середина 8-го місяця вагітності, і невідомий період цих виплат: буде отримувати їх жінка 6 місяців, чи вони будуть припинені після втрати нею статусу “вагітна”, — ред.)
● особа, яка втратила працездатність, але не має права на пенсійну виплату та отримує державну соціальну допомогу. Неважлива дата переміщення, але розмір доходу повинен бути менше ніж 9444 грн на місяць.
Ну і напевно єдина позитивна зміна, яку принесли ці нововведення, це те, що на виплати можуть розраховувати ВПО, які повернулися з-за кордону і вперше звернулися. Виплата призначається їм на підставі заяви, яка подається не раніше, ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну.
Утім, розмір цієї допомоги навряд чи стане для когось стимулом повертатися.
Також всім ВПО варто пам’ятати, що заяву на допомогу у вас не приймуть, якщо ви:
- придбали авто “молодше” 5 років;
- купили нерухоме майно, валюту, інші активи, послуги на суму більше ніж 100 000 грн (крім волонтерів, які безоплатно передали таке майно для потреб держави);
- маєте депозит (облігації) на суму більше ніж 100 000 грн
- маєте у власності або придбали за рахунок бюджетних коштів житло на підконтрольних територіях України;
- перебуваєте на повному державному утриманні або відбуваєте покарання у місцях позбавлення волі.
І ще. Головне нововведення, яке було впроваджено у липні 2023 року постановою № 709, — це обмеження терміну виплати допомоги 12 місяцями — все ж таки залишилось в новій редакції Порядку. Тобто після пів року від березня припинення виплат мають очікувати і найвразливіші. Або ж законотворець придумає нові умови для отримання виплат.
За словами Наталії Єсіної, нормативні акти, які регулюють виплати, настільки складні, що розібратися в них важко навіть працівникам соцзахисту: їм роздали пояснювальні листи на 50 сторінок та проводять вебінари, які тривають по кілька годин.
“Дуже багато різних відсилочних норм, декілька постанов, пов’язаних між собою. У громадах у соцзахисті здебільшого на прийомі документів сидять працівники без юридичної освіти. Люди могли раніше працювати у бібліотеці чи у школі. На мою думку, нормативний акт має бути максимально простим, логічним і зрозумілим”, — каже вона.
Чому влада це зробила
Головний аргумент можновладців — чому більшість ВПО позбавили виплат: відсутність коштів, які раніше надавали західні партнери.
Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук вважає, що отримувати виплати мають лише “найвразливіші категорії.
“Ті, хто уже до прикладу адаптувалися, чи отримали житло, чи мають роботу високооплачувану… підходи мають бути більш справедливі”, — сказала вона.
Однак виплат позбавили і тих людей, які житла не отримали, а “високооплачуваною” урядовці вважають роботу, яка забезпечує дохід у 9 444 на людину без урахування вартості оренди житла і того, що діти заробити на себе не можуть.
Наталія Єсіна каже, що не погоджується з думкою урядовців про те, що двох років за мірками західних країн достатньо для того, щоб адаптуватися на новому місці у країні, де триває війна.
Експертка сама є ВПО з 2014 року, вона мешкає у Сумах, де в області наразі проживають 100 тис. переселенців, 70 тисяч з яких переїхали з прикордоння, яке постійно обстрілюють росіяни.
“Верещук каже, що скорочення виплат – це умови міжнародників, бо за їхніми стандартами 2 роки достатньо, щоб адаптуватися. Я кажу, давайте говорити по чесному . У мене є робота і житло, але я не повністю адаптувалася до громади. А що робити тим, у кого нема житла, роботи? Хто втратив все 2 роки тому, бо живе в 5-10 кілометрах від кордону з рф? Як швидко вони мають “прийти до тями” та інтегруватися? “ – говорить вона.
Затягуємо паски і беремо додаткові зміни: як ВПО реагують на скасування виплат
“Реальна газета” поспілкувалася з ВПО, більшість з яких буде позбавлена виплат з березня. Більшості з них ця невелика сума була необхідною для того, щоб хоч трохи компенсувати оренду житла або розходи за комунальні послуги. Хтось з ВПО використовував цю допомогу на проїзд до роботи, купівлю ліків, для оплати навчання дітей тощо.
“Свій серед чужих, чужий серед своїх. Скасування виплат ВПО не робить нас єдиними громадянами своєї країни. На жаль, на блок-постах, при працевлаштуванні, оренді житла, тощо, місце народження та реєстрації одинадцятий рік привертає увагу усіх. На непідконтрольної території є загроза націоналізації власного житла”, – каже Сергій Зуєв, ВПО з 2014 року.
Анастасія Глотова каже, що з березня 2022 року отримувала на дитину по 3 тис. грн, і це була суттєва допомога для покриття комуналки і частково оренди.
“Тому так, це вплине на сімейний бюджет. Як на мене, могли би на дітей залишити хоча б 1000 грн – і то б не завадило”, – каже вона.
“Звісно, відчутно. Зазвичай з ВПО-виплат переселенці платили квартплату. Тепер буде гірше. Затягуватимемо паски”, – говорить Галина Гончарова.
Алла Родіна вважає, що скасування виплат зовсім не сприятиме поверненню ВПО з-закордону, і навпаки може призвести до того, що люди будуть вертатися на окуповані території.
“Чому люди поверталися в Луганськ пiсля 2014? Чому влада просить Європу не iнтегрувати бiженцiв та ускладнювати умови? Я вважаю, що це – зневага та кроки для втрати населення”, – говорить вона.
Ірина Міщенко розповідає, що її батьки вже 10 років мають статус ВПО і щомісяця платять за орендоване житло.
“Тепер виплати скасували. Пенсія на одного таки виходить трохи 9 тис. На окуповані ніколи не повернуться. Але в своїй країні залишилися без мінімальної підтримки з боку влади”, – ділиться жінка.
Наталія Дєдова разом з сином-підлітком та мамою виїхала з Маріуполя у 2022-му, її чоловік загинув. Родина отримувала 7 тис. гривень, і це була половина вартості оренди квартири. Тепер на виплати може розраховувати лише мати-пенсіонерка.
Наталія Сердюк теж має статус ВПО два роки. Її рідне село в окупації, а житло – розбите.
“Виплати ВПО треба було переглядати, розумно до цього підходити. Але, на жаль, там мабуть немає чим думати, та й заморочуватися не хочуть, бо розподілювачі цих коштів не знають, що воно таке зостатися без нічого”, – каже жінка.
Сергій Надточій каже, що виплати ВПО дуже допомагали вижити.
“Ні житла, ні роботи не було в перші місяці, хоча і була мізерна, але ж якась копійка. Виплата ВПО не давала людині вмерти з голоду”, – говорить він.
Олена Медвєдєва називає скасування виплат “черговим пробитим дном”.
“Я ВПО з 2014-го. Дві тисячі, авжеж, не зайві. Бо я сплачую за навчання дитини в університеті. Але зараз я вже на тому рівні зарплатні, що битися за них не буду. Як “старі” ВПО ми не мали пільг при вступі дитини у вуз, нам не надавали житло і всі ці 10 років від держави ми отримували з підтримки й допомоги ці ВПОшні доплати. Все інше здобували самі”, – каже жінка.
В’ячеслав Гусаков вважає, що з 2014 року на державному рівні системно не вирішувалися питання інтеграції ВПО.
“Якби це робилося нормально, значна частина так званих “старих ВПО” вже були б повноцінними мешканцями приймаючих громад. А в теперішній ситуації скоро ми матимемо ще один колосальний потік переселенців. Бо після окупації Авдіївки для Донецької області почався зворотній відлік. Будемо чесними: треба готуватися до найгіршого. Ще невідома доля Запорізької і Херсонської областей. Може, звідти буде ще один потік. Що тоді робитиме влада?” – каже він.
Чи можна повернути кошти для ВПО і як це зробити
Більшість опитаних нами переселенців не вірять в те, що влада поверне виплати. Виходити на вулицю ВПО не готові, адже вважають, що під час війни їх звинуватять у дестабілізації ситуації, а у силу петицій – не вірять.
Також деякі ВПО зазначали, що не мають часу відстоювати виплати, адже тепер вимушені більше працювати: деяким доведеться брати додаткові зміни, або шукати підробіток, щоб оплатити оренду житла.
Співзасновники Громадської організації “ВПО України” говорять, що напрацювали законопроєкт, який передбачає продовження виплат майже всім ВПО до кінця воєнного стану.
Народний депутат України, один із авторів законопроєкту Максим Ткаченко у коментарі “РГ” зазначив, що вважає скасування виплат ВПО несправедливим.
“Постійно піднімаю це питання на всіх рівнях. Просимо приділити увагу цьому питанню і знайти змогу повернути виплати хоча б усім дітям. По іншим категоріям – трохи важко”, – каже він.
За словами депутата, верифікація та оптимізація виплат потрібна. Бо держава не може платити тим, хто повернувся в окупацію, виїхав за кордон, або купив нове житло в кредит, або отримав компенсацію за зруйновану оселю.
Наразі невідомо, чи повернуться законодавці до питання виплат ВПО.
З усього написаного вище, можемо зробити наступні висновки:
- Автори нововведень зазначили, що, як і з 2014 року розраховувати на допомогу не можуть ВПО, які придбали житло. Утім, відсутність житла – його знаходження на окупованій території чи руйнування внаслідок бойових дій – не є підставою для виплат. Влада продовжує закривати очі на найголовнішу проблему ВПО з 2014 року – відсутність власного житла. Замість того, щоб визнати, що проблема із житлом для більшості ВПО не вирішена, а механізми компенсації за зруйноване житло за програмою “Євідновлення” на окупованих територіях не створений, влада просто виносить головну проблему “за лапки” і заміняє її незрозумілими пасажами про “статуси безробітного” та дохід на людину. При визначенні мінімального доходу на людину не враховується вартість оренди житла для тих ВПО, які змушені його винаймати. Тобто, владу абсолютно не цікавить, де мешкає ВПО і чи може оплатити оренду, навіть працюючи.
- При нарахуванні допомоги також не враховується, чи отримала людина, яка втратила житло на підконтрольних Україні територіях, кошти за програмою “Євідновлення”. Чи є їй наразі, де жити, та чи є можливість відновити пошкоджене житло?
- Ухвалені норми мають ознаки порушення прав дітей-ВПО, які не можуть ані впливати на майновий стан батьків, ані заробити самі на себе.
- Ухвалені норми є незрозумілими, містять суперечливі твердження, що може призвести і вже призводить до підвищення навантаження на органи соцзахисту, черг та непорозумінь.
- Нововведення не сприятимуть поверненню ВПО з-за кордону та можуть стати причиною виїзду людей з підконтрольної території в окупацію, де в людей залишилася нерухомість.
