Місто фонтанів і троянд: екскурсія віртуальним Луганськом

Луганськ був містом фонтанів — їх тут налічувалося майже 30. Навесні вони оживали разом з природою. В Міжнародний день музеїв ми б хотіли організувати екскурсію між фонтанами, але це неможливо: місто окуповане, а більшість з фонтанів перестала існувати. Тому Реальна Газета скористується всіма перевагами цифрової платформи та проведе віртуальну екскурсію фонтанами Луганська — тими, що залишилися зараз, і тими, які можна побачити лише на старих листівках.

Фонтан біля Будинку техніки: той, що вистояв

У 1953 році на місці зруйнованого більшовиками в 1935-му Свято-Миколаївського храму відкрили Будинок техніки. Перед будівлею розбили сквер, що спускається до вулиці Шевченка терасами з гранітними сходами — на другій терасі й розташований фонтан.

Міська легенда каже, що фонтан знаходиться на тому місці, де був вівтар знесеної церкви. Перевірити це неможливо, але символіка очевидна. Будинок техніки вважається одним з архітектурних символів міста, тому фонтан перед ним регулярно потрапляв на поштові листівки — з різних ракурсів і в різні роки.

Цей фонтан — один із небагатьох, що дожив до сьогодні в робочому стані. Як і всі луганські фонтани, він працює сезонно: з травня по жовтень.

Фонтани біля готелю “Україна”: "чаша" і "кулі"

У 1950 році на перехресті вулиць Леніна і Пушкіна встановили фонтан типу "чаша" або "ваза" — про це повідомляла "Ворошиловградська правда". Він простояв щонайменше 40 років: близько 1995 року його знесли, щоб встановити на цьому місці пам'ятний бюст першому мерові Луганська Миколі Холоділіну. Востаннє фонтан фіксується на листівці 1990 року.

Поруч існували фонтани під народною назвою "кулі". Вони були маленькі та знаходилися біля входу до готелю “Україна”. Сам готель виглядав досить незвичайно на фоні решти будівель міста і був трохи міфологізований місцевими жителями — ходила легенда, що його будували полонені німці. Німці займалися хіба що змішуванням будівельного розчину, а сам готель був зведений за проєктом видатного архітектора Йосипа Каракіса, звинуваченого невдовзі після будівництва в "українському буржуазному націоналізмі" та "космополітизмі". Єдиний в Луганську чотиризірковий готель занепав у 1990-ті, а разом з ним — фонтани-кулі.

"Кам'яна квітка" в парку ім. 1 Травня

У 1960-х роках до Ворошиловграда привезли скульптурну групу з Нальчика й встановили її в Саду ім. 1 Травня. Фонтан отримав назву "Кам'яна квітка", хоча повна назва скульптурної композиції — "Господиня Мідної гори".

Показово, що до цього фонтану на тому самому місці стояв пам'ятник Сталіну: після смерті вождя в 1953 році статую знесли, а замість неї встановили фонтан за типовим проєктом, поширеним у той час по всьому СРСР. Розташовувався він біля входу в парк із боку залізниці.

Очевидці згадують характерну дитячу забаву: прикривати форсунки пальцями, щоб вода з решти била сильніше й описувала широку дугу через фігури Данили-майстра і Господині. Жінки кричали, що треба викликати міліцію. Під час реконструкції парку наприкінці 1970-х фонтан демонтували — в межах тодішньої кампанії проти "архітектурних надмірностей".

В 19070-ті в Парку імені 1 Травня зʼявився фонтан "Слоненя", а посеред Лебединого озера — скульптура "Дівчинка з журавлем". Лебедине озеро — це штучна водойма, яка тече по території парку та перетворює танцювальний майданчик на штучний острів. Навколо цього острову теж були форсунки, які випускали струмені води.

Парк Дружби народів: "Чорне море" і світломузика

У 1982 році в місті відкрили новий парк — на місці рекультивованого Гусинівського кладовища, закритого ще в 1956 році. Назву "Парк Дружби народів" присвоїли раніше — в 1972-му. Концепція була ідеологічно витонченою: каштани символізували Україну, берези — Росію, ялини — Далекий Схід, а штучне підвищення уявлялося Кавказькими горами.

Центральним водним об'єктом став фонтан зі світломузикою на дні зі справжньою морською галькою — він символізував Чорне море.

У 2009 році парк перейменували на Сквер Пам'яті — через те, що на цьому місці колись було Гусинівське кладовище, де поховані відомі діячі Луганщини, зокрема перший мер міста Микола Холоділін, а також радянські солдати. Старожили стверджують, що під час рекультивації тут знаходили людські черепи зі слідами страти. У 2008 році тут встановили памʼятник жертвам Голодомору, який у 2024 році окупаційна “влада” демонтувала. Фонтан “Чорне море” занедбали набагато раніше — на початку 1990-х. Натомість у 2010 році відкрили новий фонтан — на вході у парк.

Сквер ім. Молодої Гвардії: "Космос" із нержавіючої сталі

Сквер закладений у 1948 році на місці Воскресенського кладовища з церквою 1905 року зведення. Кладовище закрили в 1935-му, церкву знесли, а на її місці згодом з'явилися телевежа і споруди місцевої телерадіокомпанії.

Фонтан у сквері з'явився значно пізніше. Автором проєкту став скульптор В. Черенков, який запропонував концепцію "Космос", а робітники місцевого заводу виготовили конструкцію з нержавіючої сталі. Цей фонтан — один з небагатьох, який працює і досі.

Парк Дружби на кварталі Ватутіна

Парк навпроти обласної типографії закладали паралельно з будівництвом перших багатоповерхівок у цьому районі — в 1960-ті роки. На початку 1980-х його впорядкували: з'явилися атракціони, скульптури та фонтани з каскадами. Коли “водоспад” працював, вода текла вузенькими “каналами” повз статую Альонушки та впадала в невеликий басейн. В 90-ті фонтан та рукотворний водоспад перестали працювати та стали поступово руйнуватися. Комплекс “каналів” та басейнів занепав разом з парком.

Дитячий парк ім. Щорса

Парк ім. Щорса так само збудували посеред житлового кварталу як зелену оазу посеред мікрорайону. Це був дитячий парк, де був літній кінотеатр, дитячі майданчики та дорожня розмітка з іграшковими знаками дорожнього руху — щоб діти вчили правила. Був у парку невеликий фонтан з пласкими плитами, по яких можна було ходити. Як і багато інших “братів”, цей фонтан перестав працювати у 90-ті. Проте у 2025 році  парк пройшов реконструкцію.

Фонтан біля "Курської дуги"

Фонтан збудували біля великої та довгої багатоповерхівки, яка за специфічну форму отримала назву “Курська дуга”. Сам фонтан називався “Гвоздика” — за специфічну форму у вигляді трикутників, що розходяться зі спільного центру. Щоосені центральну частину фонтану накривали круглим дерев'яним помостом, під яким ховався електродвигун. А зимою помост перетворювали на сцену для новорічної ялинки. Ялинка оберталась навколо осі, мигтіла гірляндами, а поруч стояли фігури Діда Мороза і Снігуроньки.

У 2025 році “Гвоздика” пережила реконструкцію — її перетворили на “сухий фонтан”. За задумом, у такому фонтані чаша з водою схована під поверхню площі, а вода б’є просто з отворів у покритті й одразу стікає назад у резервуар під землею. Площа фонтану зменшилася в рази і більше не нагадує гвоздику.

Фонтан біля кінотеатру "Мир"

На кварталі Комарова досі збережений і діє фонтан біля кінотеатру "Мир". Точна дата його встановлення невідома, але логічно припустити, що він з'явився одночасно з відкриттям кінотеатру — влітку 1985 року.

Фонтани біля "Будинків зі шпилем"

У 60-ті на початку колишнього бульвару Челюскінців стояв фонтан у формі чаші — поруч із так званими "будинками зі шпилем". До наших днів фонтан не зберігся — його, очевидно, прибрали під час однієї з реконструкцій площі ще в 1970-ті роки. Потім площу, де він стояв, перейменували на площу Героїв Великої Вітчизняної війни.

Через дорогу, на північній стороні площі Героїв ВОВ у 1998 році відкрили памʼятник Тарасу Шевченку. З цілого каскаду фонтанів залишився один — прикрашений левами. Щоправда, спочатку ніяких левів там не було. Вони зʼявилися пізніше, регулярно ламалися і кришилися. У 2025 році фонтан відреставрували, але вже без левів.

Зараз між вдома Будинками зі шпилями знаходиться ще один фонтан — з чашею лаконічної прямокутної форми та без прикрас. З одного боку стоїть Пілон Слави, з іншого — памʼятник "Журавлі". Довгі роки лавочки обабіч фонтану було місцем збору неформальної тусовки Луганська.

Фонтан “Каскад”

Через дорогу від Краєзнавчого музею знаходиться сквер з каскадом фонтанів. Вода збігала вниз пʼятьма великими басейнами. А в самому низу по боках стояли два британських танки часів Першої Світової Війни. У 2010-ті діти та підлітки вибрали цей фонтан як неформальний міський басейн та влаштовувала там водні баталії. У 2025 році цей фонтан реконструювали, але у прямому сенсі надали реконструкції ідеологічного забарвлення — зробили підсвітку у кольорах російського прапора.

Фонтан за Драмтеатром

Між Драматичним театром та Краєзнавчим музеєм у Сквері Слави Героїв громадянської війни (так, в Луганську безліч однотипних топонімів радянської доби) у 70-ті відкрили ще один каскад фонтанів — з плитами, по яких можна було ходити між струменями води. Збереглася лише частина цього фонтану, яка знаходиться ближче до театру.

Фонтан на Театралці чи “фонтан-непорозуміння”

У 2004 році на Театральній площі міста прямо за памʼятником Леніну (так, в Луганську безліч памʼятників Леніну) коштом місцевих бізнесменів відкрили фонтан. Тоді на його запуск витратили 1,7 млн гривень. Через 13 років, коли місто вже було окуповане, фонтан просто засипали землею, бо окупаційна “влада” не могла його утримувати.

Фонтан на Центральному ринку

Фонтан біля критого павільйону для продажу мʼяса та молока зʼявився на Центральному (колгоспному) ринку у 70-ті роки. Це була кругла чаша, посеред якої стояла статуя жінки з кошиком фруктів. Поступово ринок розростався, фонтан почав тонути серед яток з одягом, взуттям та продуктами, а навколо самої чаші оселилися безхатченки. Під час однієї з реконструкцій у 90-ті фонтан знесли і забудували торговельними рядами.

Фонтан біля гастронома "Ворошиловградський"

Фонтан біля колишнього гастронома на вулиці Коцюбинського у 70-ті був популярним місцем відпочинку — поряд росли верби, і кавʼярні ставили свої столики прямо біля струменів води. Під час подальших реконструкцій гастроном перейменували на “Медіану”, а фонтан демонтували.

Фонтан біля будівлі міськвиконкому

Фонтан досі існує та навіть працює, проте після чергової реконструкції значно зменшився у розмірі. Поряд з ним у 2008 році зʼявився памʼятник ливарнику — фігура майстра, який стоїть поряд з гарматою. За міською легендою, спочатку гармату хотіли розвернути в інший бік, але тоді гармата була б розвернута у бік Москви, тому скульптуру переставили.

“Три грації”

Скульптурний фонтан “Три грації” роботи В. Закалюкіна на вулиці Демьохіна в народі називають “трьохбабником”. По центру круглого басейну на бетонному постаменті встановлено три бронзові жіночі фігури, які тримаються за руки у танці. Фонтан досі функціонує і влітку заставлений парасолями літнього майданчика.

Мозаїчний "фонтан художників"

Знаходиться на вулиці Сент-Етьєніській в центрі міста. Це авторська робота українського скульптора Володимира Симоненка. У 2017 році фонтан та барельєфи навколо відреставрували. А у 2025 році окупаційна адміністрація вирішила позбутися зв'язків з французьким містом Сент-Етьєн та перейменувала вулицю на честь російського окупанта Дениса Іванова.

Фонтани біля лікарень

В центрі Луганська біля дитячої обласної лікарні раніше був фонтан “Мозаїчні квіти” — стилізовані кам'яні чи то квітки, чи то зірки, чи то химерні підводні корали. Вода виривалася з квітів і створювала розсіяні хмари бризок, схожих на туман. Зараз на цьому місці памʼятник до 2000-річчя християнства (який називають також Матір Божа). Зараз там теж є фонтан, але зовсім неприкметний.

І це не єдиний фонтан, який був біля закладу лікування в Луганську! Біля поліклініки №12 колись був лаконічний, але красивий фонтан з довгою прямокутною чашею. У 2025 році поліклініку відреставрували, а фонтан зарили. А на вулиці Будьонного біля стоматології, булочної та аптеки був ще один фонтан. Містяни досі памʼятають схожі на квіти дзвоника парасольки біля нього.

Фонтан у Сквері 9 травня

Фонтан — прямокутний басейн з сірого граніту — знаходився в глибині скверу за кінотеатром “Буревісник” та танцювальним майданчиком. Ще в 90-х він перестав працювати, а пізніше його перетворили на клумбу — його бетонну чашу досі видно посеред алеї. Редакції Реальної Газети не вдалося знайти його фотографій, але ми за допомогою нейромережі зробили реконструкцію зображення. Ймовірно, це перший фонтан, який побачила авторка цієї статті.

Тих 28 фонтанів, що існували в місті наприкінці 1980-х, більше немає як єдиної системи. Ті, що залишилися, продовжують функціонувати в просторі окупації та змінених сенсів. Місто фонтанів і троянд продовжує існувати лише на листівках.