Кремлівський відбір: хто представлятиме окуповану Луганщину на виборах до Держдуми

Вже цієї осені в Росії пройдуть так звані «вибори» у Державну Думу – нижню палату парламенту РФ. Вперше участь в них візьмуть кандидати від анексованих районів Луганщини, Донеччини, Херсонщини та Запоріжжя. Для окупованого Криму ці вибори вже треті.

У травні кремлівська партія «Единая Россия» (ЄР) провела праймеріз – внутрішньопартійну процедуру відбору кандидатів, які будуть балотуватися на виборах різних рівнів – від місцевих до Держдуми. Наприкінці червня серед 28 зареєстрованих кандидатів від «ЛНР» обрали для участі у виборах чотирьох: Віктора Водолацького, Яна Лещенко, Дениса Колеснікова та Івана Санаєва. За словами окупантів, участь у праймеріз взяли майже 26 тисяч виборців.

У цій статті ми розберемо, як проводили попереднє голосування, та що відомо про затверджених кандидатів в російську Держдуму від «ЛНР»?

Що таке праймеріз?

Праймеріз (від англ. primary elections) – це внутрішньопартійна процедура, під час якої політична сила обирає, хто стане кандидатом на основних виборах, зокрема, у парламент та у місцеві органи самоврядування.

Наприклад, у Сполучених Штатах Америки праймеріз є обов’язковою частиною виборчого процесу та політичної боротьби між, насамперед, Демократичною та Республіканською партіями напередодні виборів. Правила проведення процедури закріплені у законодавстві країни. Без участі у праймеріз неможливо стати кандидатом від партії на виборах, зокрема президентських.

Натомість у Росії така процедура наразі проводиться виключно в одній партії — «Єдиній Росії» та чітко нерегламентована законодавством. Правила встановлюються всередині політсили.

Для участі в праймеріз ЄР необхідно, щоб кандидат був повнолітнім громадянином РФ із правом балотуватися, не належав до інших партій, а також не мав судимості та статусу «іноагента».

Щодо виборців, то вони повинні мати «активне виборче право», підтвердити свою особу, зокрема через підконтрольний російським силовикам портал «Госуслугі». Безпосередньо в період голосування залишається лише віддати свій голос за обраних кандидатів на спеціальній електронній платформі або ж на традиційній дільниці.

Сама перемога у праймеріз ще не означає перемогу на виборах в Держдуму. Крім того, остаточних кандидатів затверджують керівні установи партії. У випадку із кандидатами від окупованої Луганщини, переможець праймерізу – Віктор Водолацький –  та ще троє посібників Кремля – Ян Лещенко, Денис Колесніков та Іван Санаєв – були затверджені та візьмуть участь у виборах в Держдуму.

Тепер розберемо детальніше, кого окупанти обрали представляти партію на виборах від «ЛНР».

Читайте також

Пушкінобісся. Як Росія відзначила День російської мови на окупованих територіях

Віктор Водолацький: російський депутат, який очолив праймеріз

Серед усіх 28 кандидатів від «республіки» переможцем по списках став Віктор Водолацький. Він не вперше балотується у Держдуму – у депутатському кріслі він із 2007 року. Усі попередні роки він брав участь у виборах як кандидат від Ростовщини, де народився та розпочав свою політичну кар’єру. Однак цього разу вирішив балотуватися від Луганщини, де останніми роками активно будував «політичну кар’єру».

За результатами попереднього голосування він отримав понад 14 тисяч голосів.

Серед усіх обраних кандидатів він має найбільш активну інформаційну підтримку. На його сторінці на сайті партії опубліковано найбільшу кількість релізів про його діяльність, щоб сформувати образ «досвідченого політика».

Акцент робиться на нагородах та його участі у казачому русі – ще одній сторінці з біографії Водолацького. У 2022 році отримав від загарбників нагороду «герой ЛНР».

Водолацький регулярно звітує про відкриття пам’ятників, бере участь в пропагандистських та антиукраїнських акціях та постійно зустрічається із представниками «кабміну ЛНР» та вищим керівництвом угруповання.

Щодо його ролі у казачестві, то Водолацький ще задовго до повномасштабного вторгнення брав участь у «заказачіванії» окупованої Луганщини, зокрема сприяв відкриттю кадетських класів.

А вже після – безпосередньо координував створення мережі козацьких кадетських корпусів і кадетських класів на окупованій частині області, проводив наради з представниками окупаційної адміністрації та просував запровадження російських програм військово-патріотичного й ідеологічного виховання дітей.

Водолацький голосував за анексію Криму, був одним із авторів звернення до Путіна щодо визнання «ЛДНР» у лютому 2022 року та підтримав псевдореферендуми щодо анексії чотирьох областей України. Він числиться у санкційних списках України, ЄС, США, Японії, Канади, Австралії та Швейцарії.

Його висунення від окупованої Луганщини, найімовірніше, є частиною кадрової практики Кремля, коли впливових російських політиків закріплюють за окупованими територіями для їх інтеграції у російську політичну систему.

Читайте також

“Народні республіки” без народу: хто насправді керує “ДНР” і “ЛНР”

Ян Лещенко: псевдодепутат-ЗОЖнік та учасник війни проти України

Ще одна характерна особливість єдросівських праймеріз – наявність учасників війни проти України. Голова партії та колишній очільник Кремля Дмітрій Мєдвєдєв після підбиття підсумків похвалився, що із 1300 так званих «учасників СВО» перемогло 480.

Крім того, окупанти пообіцяли додати 25% від кількості голосів учасникам війни проти України, що погодяться стати кандидатами. Ян Лещенко – єдиний із таких серед кандидатів від Луганщини.

Він є членом партії, який набрав 12142 голосів, випередивши керівницю луганського осередку організації «Народний фронт» Анну Єременко на 96 голосів.

Уродженець Луганська, Лещенко вказав у своїй визитівці, що почав воювати проти власної держави ще із 2014 року: брав участь на боці проросійських бойовиків у Чернухіно-Дебальцевській операції та повномасштабному вторгненні Росії в Україну, тричі був поранений і завершив військову службу у 2022 році нібито через стан здоров’я.

Після цього він займався «питаннями патріотичного виховання», себто поширенням антиукраїнської та мілітарної пропаганди, на посаді радника голови «ЛНР», а з вересня 2023 року є депутатом «народної ради» угруповання.

Одним зі своїх досягнень, з якими Лещенко йде на вибори, він вважає проведення понад 80 прийомів, де приділяв увагу учасниками війни проти України та їхнім родинам. А у своїх соціальних мережах він лупцює боксерську грушу, філософствує про «основу процвітаючого суспільства» та прикріплює одні й ті ж самі ілюстративні фото із інтернету про ЗОЖ.

«Твереза свідомість і здорове дихання — основа процвітаючого суспільства», – пише кандидат-ЗОЖнік Лещенко.

Читайте також

Купити квартиру в Сіверськодонецьку: скільки коштує житло у зруйнованому місті

Денис Колесніков: підприємець, що повірив у «рускій мір»

Про Дениса Колеснікова, якого також затвердили брати участь у виборах до Держдуми, відомо не так багато. Колись маючи бізнес у сфері будівництва, він після подій 2014 року у Луганську переметнувся на бік окупантів та увійшов у «народну раду ЛНР».

Він проходить від Луганського виборчого округу № 25 із 6099 голосами.

З 2015 по 2018 рік Колесніков очолював комітет з нормотворчості та місцевого самоврядування, а з 2018 по 2023 рік керував комітетом з міжнародних відносин, інформаційної політики та ЗМІ.

Піднявся до посади заступника голови ради та брав участь у виборах депутатів регіональних парламентів.

Регулярно світиться в інформаційній кампанії «Єдиної Росії», де повторює одні й ті ж самі тези про «високий рівень жіття» у Луганську та «історичну справедливість», коли РФ анексувала регіон. При цьому всі тези підсилюються майже однаковими релізами про постійні зустрічі із містянами, після чого їх життя «стає краще», але яким чином – ніколи не уточнюється.

Колесніков також намагається заробляти політичні бали на тлі різних резонансних подій.

Наприклад, пресслужба ЄР опублікувала новину, як «небайдужі активісти» показово пішли здавати кров для постраждалих у Старобільську. Колесніков просто ліг на кушетку в об’єктиві камери, а ось чи дійсно він здавав кров чи просто зробив пару кадрів «для галочки» – залишається невідомим.

Читайте також

Студенти були. Що відбувається з дискусією про удар по окупованому Старобільську

Іван Санаєв: колишній регіонал, а нині – головний «батько Росії» на Луганщині

Ще один кандидат у депутати, кого затвердили в партії – Іван Санаєв, також депутат народної ради «ЛНР» та керівник луганського осередку організації «Отцы России». Колишній депутат Краснодонської міської ради від «Партії регіонів».

На момент обрання мав незакінчену вищу освіту. Він проходить від Алчевського виборчого округу № 26 із 8684 голосами.

Санаєв перебуває під міжнародними санкціями та є фігурантом кримінальних проваджень в Україні через організацію незаконних псевдореферендумів на окупованих територіях.

Так само на тлі подій 2014 року перейшов на бік окупантів та у 2015 став членом дільничної виборчої комісії «ЛНР».

Щодо його публічної партійної діяльності, справи майже ті ж самі, що й і інших: облаштували парк, відремонтували будівлю школи, вручили дипломи та поруч із людьми кадри відзняли. І звісно, порція заяв про «всі мають в РФ почути голос із ЛНР».

У червні Санаєв публікував фото, як він косить траву на крихітному дитячому майданчику. Він ліше пізніше уточнив, де зробив цю благу справу, і додатково видав три абзаци тексту про важливість безпеки дітей.

Читайте також

Костянтинівка: чому пропозиція РФ про обмін тілами — не гуманітарний жест

Ті, кому не вдалось: Анна Єременко та Алієв Руял Асіф огли

Як ми вже вище згадували, стати кандиидатом для участі у праймеріз від «Єдиної Росії» не означає стати кандидатом у депутати Держдуми.

Анні Єременко – керівниці осередку кремлівської організації «Народний фронт» на Луганщині – не вистачило 96 голосів на голосуванні по списках. Вона набрала 12046 голосів.

У своїй визитівці вона вказала, що під її керівництвом організація координує гуманітарну допомогу на підконтрольних Росії територіях Луганщини, а також доставляє гуманітарні вантажі та обладнання російським військовослужбовцям, які беруть участь у війні проти України.

До 2014 року Єременко працювала в державних органах України в Луганській області, де займалась юридичним супроводом діяльності Державного комітету з земельних ресурсів та Державної земельної інспекції. Після того, як Луганськ перейшов під контроль проросійського угруповання жінка зайняла посади в створених окупантами Державній службі сільськогосподарського нагляду, апараті Ради міністрів, Міністерстві юстиції «ЛНР», а з 2017 по 2022 рік очолювала Луганське міське управління юстиції.

Алієв Руял Асіф огли – керівник регіонального відділення російського руху дітей та молоді «Рух перших» на окупованій частині Луганщини. Точну кількість голосів Алієва приховали – на сайті, станом на 15 липня, зникла сторінка з детальними результатами праймеріз по росісйських регіонах та окупованих територіях.

Нагадаємо, що Алієв закінчив школу у 2014 році у Валуйському під Станицею Луганською. Восени вступив до окупаційного «вишу» – незаконного клону Луганської державної академії культури та мистецтв ім. Матусовського на спеціальність «режисура».

Під час навчання брав участь у громадській та студентській діяльності, а після закінчення університету працював ведучим заходів, арт-директором луганського караоке-ресторану «Панорама» та ведучим молодіжного телеканалу «ТІМ ЛНР», де вів власну програму «Руяліті Шоу».

У лютому 2023 року Алієв очолив луганське відділення «Руху перших». На цій посаді він бере участь у створенні місцевих відділень руху, взаємодіє з російськими чиновниками та освітніми закладами задля поширення проросійської ідеології та пропаганди серед школярів.

Сам факт проведення праймеріз та подальшого затвердження кандидатів радше є політичною декорацією, ніж механізмом реальної конкуренції. У сучасній Росії «Єдина Росія» залишається домінуючою партією, а виборчий процес відбувається в умовах фактично відсутньої політичної конкуренції, жорсткого контролю над медіа та усунення опозиційних сил.

Для Кремля залучення кандидатів від окупованих територій має передусім політичне значення. Таким чином російська влада намагається створити видимість інтеграції захоплених районів України до власної політичної системи та використати виборчий процес як елемент легітимізації незаконної анексії.

Формально остаточне рішення про склад нової Держдуми ухвалюватимуть виборці. Однак багаторічна практика російських виборів свідчить, що ключові політичні рішення ухвалюються задовго до дня голосування, а праймеріз і сама кампанія скоріш підтверджують кадровий вибір, уже погоджений керівництвом партії та Кремлем.

Праймеріз на окупованій Луганщині показав не боротьбу за підтримку виборців, а принцип формування нової політичної еліти на захоплених територіях: пріоритет отримують російські політики, учасники війни проти України та місцеві колаборанти, інтегровані в систему російської влади.