В районі Серебрянки спостерігається збільшення площі так званої «сірої зони» — великого відтинку лінії фронту, де ворог постійно тисне, але не закріплюється на місцевості. Противник фіксується по всьому сіряку: від Григорівки вздовж Сіверського Донця через Серебрянку до Дронівки.
Про це повідомили в аналітичному проєкті DeepState.
За повідомленнями бійців, російські підрозділи проводять часті штурмові дії малими групами піхоти, іноді залучаючи мотоцикли, особливо на ділянці південніше між Серебрянкою та Сіверськом. Ускладнення ситуації спричинила також втрата Серебрянського лісництва — ворог використовує цю місцевість для просування й спроб прориву в районі Серебрянки.
Водночас, як зазначають військові, противник рідко ставить за мету закріплення конкретних позицій чи захоплення населених пунктів: їхня тактика більше нагадує наступальні викиди вглиб території з накопиченням сил і подальшим рухом. Часто окупанти проїжджають повз позиції на мотоциклах, не затримуючись у селах.
Українські підрозділи ведуть активний опір: бійці постійно «полюють» на виявлених ворогів і знищують їх при виявленні. Значну роль у стримуванні просування відіграють пілоти та оператори БПЛА, які цілодобово моніторять сірі зони — через дефіцит особового складу утримувати класичні позиції складно, тож безперервний розвідка-диверсія є критичною.
Незважаючи на втрати та постійний супротив, кількісна перевага противника дає себе знати: кілька днів поспіль противник фіксується вже навіть у Дронівці, де також з’являється нова “сіра зона”. Тактика ворога, що не передбачає закріплення, дає українським підрозділам можливість ефективно уражати наступні групи — проте ситуація лишається напруженою.
Нагадаємо, російські війська й надалі посилюють свої угруповання на південній ділянці Покровсько-Мирноградської агломерації.
Також ЗСУ продовжують просуватися в районі Добропілля Донецької області. Їм вдалося відкинути російських окупантів в районі чотирьох населених пунктів.
