Понад 40 українських ГО передали МЗС заяву з пропозиціями щодо повернення дітей, викрадених Росією

Понад 40 українських громадських організацій 30 квітня передали міністру закордонних справ Андрію Сибізі спільну заяву з пропозиціями для держав — членів Міжнародної коаліції з повернення українських дітей напередодні саміту 11 травня у Брюсселі.

Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Документ вручила керівниця аналітичного напряму Центру Онисія Синюк під час заходу “Civil Society & Expert Day”, організованого ініціативою Bring Kids Back UA.

Заява містить перелік практичних кроків, сформованих на основі досвіду організацій у процесах ідентифікації, повернення та реабілітації дітей, а також з урахуванням виявлених прогалин у цих механізмах.

“Напрацювання цього звернення зародилося з розуміння, що на четвертий рік повномасштабного вторгнення і на дванадцятий рік збройної агресії Російської Федерації проти України у нас вже був напрацьований досвід документування, повернення, та реабілітації, на який ми повинні зважати. Але в тому числі змінилися і виклики. Саме це ми намагались врахувати”, – сказала Синюк.

У зверненні організації закликають держави коаліції посилити тиск на Росію з вимогою припинити депортації, примусове переміщення, зміну громадянства українських дітей та їхню індоктринацію. Окремо йдеться про необхідність надання інформації для ідентифікації дітей, координацію санкційної політики та забезпечення їхнього повернення.

Автори документа також наголошують на виконанні резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо повернення українських дітей, ухваленої наприкінці 2025 року.

“Важливим кроком наприкінці минулого року було підписання резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо повернення українських дітей. Там містяться конкретні кроки, які покладаються як на Генерального секретаря ООН, так і на спеціальну представницю Генсека ООН з питань дітей та збройних конфліктів. Вже відбувся прогрес з виконання цих пунктів, але дуже важливо, щоб він і не зупинявся”, – зазначила Синюк.

У заяві передбачено підтримку Міжнародного кримінального суду, виконання ордерів на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, а також імплементацію рекомендацій структур ООН і ОБСЄ.

Окремий блок стосується захисту організацій, які займаються поверненням дітей, включно з фінансуванням, правовою допомогою, страхуванням і механізмами реагування на тиск.

Документ також містить вимоги щодо реінтеграції дітей, зокрема забезпечення безперервної допомоги, залучення експертизи українських організацій і участі самих дітей у рішеннях, які їх стосуються. Організації пропонують коаліції розробити “дорожню карту” з конкретними заходами та механізмами контролю виконання.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що станом на зараз в Україну повернули понад 2000 дітей.

“Те, що на сьогодні вже понад 2000 дітей вдома – це вагомий результат. Але результат ще не співмірний з масштабом злочину. І саме тому ми змушені постійно масштабувати наші зусилля, шукати нові платформи, механізми та інструменти”, – сказав він.

Сибіга нагадав, що у березні незалежна комісія ООН кваліфікувала депортацію українських дітей як злочин проти людяності, а ордери МКС на арешт Путіна та Львової-Бєлової стали підставою для санкційних рішень.

“Починаючи з 10-го пакета ЄС називає зло поіменно. Важливо, що нові фігуранти саме по треку депортації увійшли й у 20-й пакет. Синхронізуються й інші партнери й ми працюємо, щоб під санкціями опинилися всі причетні, включно з кожним позаштатним співробітником кожного фільтраційного табору чи іншої мерзенної структури”, – заявив міністр.

За словами Сибіги, одним із пріоритетів саміту в Брюсселі є розширення коаліції.

“Ми очікуємо нових членів. Тих, хто вже допомагає неофіційно, і тих, кого нам вдалося переконати. Розширення коаліції – це не символіка, це нові інструменти й можливості, які принесе кожен новий учасник”, – сказав він.

Міністр також зазначив, що повернення дитини є лише першим етапом.

“Повернення дитини до України не завжди є найскладнішим етапом, бо часто потім доводиться повертати Україну дитині – по суті відновлювати ідентичність. А головний виклик завжди – це повернення дитині дитинства. Це все тонка психологічна робота і тут нам потрібна допомога партнерів: як фінансуванням наших проєктів, так і ініціацією своїх власних”, – наголосив він.

Сибіга підкреслив, що участь громадянського суспільства формує позицію України на міжнародному рівні та що саміт у Брюсселі має стати етапом у подальшій роботі коаліції.

“Російська депортація українських дітей – це злочин проти людяності. Але важливо памʼятати, що це так само злочини проти конкретних дітей. Це означає, що мають бути позови до міжнародних судів, і це мають бути позови від імені наших дітей. А наше завдання зробити так, щоб ці позови вели до вироків, а вироки – до покарання”, – сказав міністр.