Переселенку з Маріуполя Ольгу понад рік переслідує незнайомий чоловік. Він спочатку стежив за жінкою через соціальні мережі, потім пропонував секс та жити разом, а після того, як жінка його проігнорувала, почав засипати її листами, в яких погрожує вбити її та членів її родини. Згодом чоловік став розсилати листи з побажаннями смерті і землякам Ольги – колишнім маріупольцям.
Наразі Ольга змогла отримати припис суду, який заборонив переслідувачу наближатися до неї, однак він продовжує писати їй листи та повідомлення з погрозами.
Реальна газета поспілкувалася з Ольгою, яка розповіла свою історію.
Цікавився Маріуполем, а потім перейшов до погроз
У липні 2022 році тридцятирічна громадська діячка, кандидатка історичних наук, переселенка з Маріуполя Ольга Хроненко переїхала до Києва, адже саме у столиці розмістився Маріупольський державний університет, в якому вона працювала. Поки жінка проводила різні публічні заходи, присвячені її рідному місту, вона навіть не здогадувалася, що могла стати об’єктом переслідування для киянина, який почав за нею стежити через соціальні мережі.
Чоловік, який представляється Олександром Поплавським, спочатку розповідав, що у захваті від Маріуполя, що йому дуже шкода, що таке сталося з містом. У соцмережі здебільшого писав про історію та культуру Маріуполя. Трагедія, яка сталася з Маріуполем, прикувала всю його увагу. Він став збирати всі матеріали щодо знищення окупантами міста та про те, скільки довелося пережити людям, які до останнього залишалися в місті.
За словами Ольги, Олександр намагався спілкуватися з усіма відомими маріупольцями, серед яких фотографиня Олена Сугак, письменниця Оксана Стоміна, журналістка Наталя Дєдова, краєзнавець і журналіст Сергій Кутняков.
Та найбільше його увагу прикувала історія Ольги, яка виїхала з блокадного Маріуполя з дворічним сином у березні 2022 року, а у серпні – вивезла звідти і своїх батьків. При цьому ніхто спочатку і подумати не міг, що він може вдаватися до погроз. Зокрема, Олена Сугак наголосила, що «теж думала, що це простий киянин, який щиро співчуває та вивчає історію знищеного міста». А Сергій Кутняков взагалі в ньому побачив цікаву та ерудовану людину.

Казав, що вб’є сина, якщо вона не приїде
Та несподівано для Ольги влітку 2023 року він Олександр почав писати їй у месенджер великі повідомлення, запрошував до нього приїхати. Жінка каже, що одразу ж відмовилася. Тоді він запропонував їй гроші, понад 100 тисяч гривень за те, щоб вона до нього приїхала. Після цього Ольга заблокувала його, однак він не зупинився. Почав з іншого акаунта писати, що кохає, коментував кожне її фото. Коли Ольга знову сказала йому, що не хоче з ним зустрічатися, він відповів, що вб’є її сина, якщо вона не приїде. Ольга одразу ж подала заяву до поліції. Там переселенку запевнили в тому, що ці погрози нічого не означають, і що чоловік навряд чи завдасть їй шкоди.
Тим часом переслідувач підходив до Ольги на різних заходах, залишав для неї якісь книжки і подарунки в університеті, де вона працює. Казав, що живе зовсім неподалік. Жінка ніколи не брала від нього ніяких подарунків, ігнорувала його залицяння, і на якийсь час він дав їй спокій.

Ольга каже, що вже перестала думати про погрози, бо про все погане хочеться швидше забути. Коли вона вже вийшла заміж і була на 9 місяці вагітності, у травні 2024 році, Олександр знову написав їй великого листа на пошту. Її контактні дані знайшов на сайті університету. У листі він перепрошував за свою поведінку і написав, що дуже страждає через те, що погрожував жінці. Ольга на той лист відповіла: вона побажала чоловікові жити своїм життям і більше не чинити так.
Проте в листопаді 2024 році Олександр почав вимагати, щоб Ольга отримала від нього посилку. Він направив її за адресою, яку дізнався за номером телефона Ольги. За словами жінки, усього Олександр відправив їй 27 посилок, жодної з них вона не отримала.
“Він почав писати страшні і дуже моторошні погрози. Та щодня через годину після погроз він писав, що кохає мене і навіть любить мого старшого сина Даню, якого, до речі, ніколи в житті, крім фото, навіть не бачив. А потім погрожував, що знайде, в який садочок ходить Даня, і вб’є його”, – каже Ольга.
Жінка знову подала заяву в поліцію. Каже, що після цих листів боялася спати і виходити на вулицю.

У поліції відповідали, що кримінальне провадження буде тільки тоді, коли переслідувач завдасть шкоди
8 листопада 2024 року вночі Олександр знову надіслав на пошту Ольги погрози, і додав картинку із зображенням пістолета, на якій написав, що хоче вбити Ольгу, її сина, батьків та чоловіка. Також він надіслав світлину загиблих на вулицях Маріуполя, і написав, що так само помре Ольга та її сім’я, якщо не робитиме те, що він говорить.
Ольга Хроненко написала дві заяви в поліцію, але, за словами жінки, представники правоохоронних органів на них не відреагували. На “гарячій лінії” Національної поліції України Ольга залишила скарги на бездіяльність правоохоронців, і найняла адвоката, щоб отримати обмежувальний припис.
Всі електронні адреси, з яких писав Олександр, Ольга одразу ж блокувала, але він створював нові і продовжував слати погрози, її перекреслені світлини, образи, інші його листи часто містили сексуальні домагання. Він писав їй, що дуже сильно кохає, і що вона мусить жити з ним та його мамою.
Так за один день Ольга отримувала 20-50 листів, їй телефонували цілий день з різних номерів.
Оскільки жінка не відповідала переслідувачу, він вирішив чекати її біля університету. Та коли вона викликала поліцію, він одразу тікав.
“Я була обурена тим, що представники правоохоронних органів не можуть та не хочуть на нього вплинути. На це мені відповідали, що якщо він завдасть вам реальної шкоди, тоді буде кримінальне провадження”, – говорить Ольга.

Наприкінці листопада 2024 року Олександр почав писати колегам та знайомим Ольги, що вона нещаслива в шлюбі, і має жити тільки з ним. Одному знайомому жінки, який намагався з ним поговорити, він написав, що Ольга – його дружина, і що стороннім особам не варто втручатися в їхні стосунки.
Крім того, Олександр став долучатися на відкриті заходи, які проводилися у Маріупольському університеті. Розповідав, що закінчив Кембридзький університет і є найрозумнішою людиною, до якої всім професорам МДУ далеко. Чоловік почав називати себе маріупольцем і запевняв, що у місто можна повертатися, оскільки “росіяни його вже відбудували”. Крім того, чоловік називав воїнів ЗСУ “вбивцями”, за що його видалили з відкритої онлайн конференції в університеті.
За словами Ольги, кілька днів тому Олександр розіслав лист близько 300-м маріупольцям, в якому назвав їх “невдахами” і написав, що так їм треба, що вони втратили близьких або ледве вижили під обстрілами. Всі деталі про життя цих людей він взяв з відкритих джерел: соцмереж та інтерв’ю ЗМІ.
Наразі Ольга Хроненко написала заяву в прокуратуру, звернулася до СБУ і дуже сподівається, що ця історія якнайшвидше закінчиться.
Що таке сталкінг і як суспільство може йому протидіяти
Сталкінг – це різновид «прихованого» психологічного насильства, небажане нав’язливе переслідування, про яке не можна мовчати. У Верховній Раді України 3 жовтня 2024 року зареєстрували законопроєкт №12088, в якому визначені терміни «злочинне переслідування» й «кіберпереслідування», а також встановлена відповідальність за сталкінг.
Наразі в українському суспільстві повинні зрозуміти, що сталкінг – це не просто «новомодний» закордонний термін, а серйозна проблема, яка може мати досить трагічні наслідки. Так, за даними найбільш раннього дослідження в США за 1998 рік, три чверті постраждалих жінок, яких переслідували, піддавалися фізичному насильству. Відтоді ситуація не сильно змінилась, сталкінг досі залишається проблемою, про яку мовчать.
В Україні офіційної статистики щодо сталкінгу та кіберсталкінгу немає. Лише громадські організації, як, наприклад, Amnesty International Ukraine влаштовують інформаційні кампанії, щоб попередити сталкінг, або «Ла Страда-Україна», яка приймає дзвінки на “гарячу лінію”, щоб допомогти жертвам переслідування психологічно.
Сталкінг складно сплутати з чим-небудь іншим. Його основна характеристика -–
це нав’язливе переслідування жертви. Буде це сталкінг офлайн або онлайн — переслідувач нагадує про себе щодня багато разів поспіль.
Деякі прояви сталкінгу потрапляють під дію статті 182 ККУ – «Про недоторканність приватного життя».
Крім цього використання особистої інформації без вашого дозволу, зокрема номеру телефона, забороняє стаття 307 Цивільного кодексу України. Також ви самі можете захищатися від сталкера своєю твердою позицією щодо його дій. Важливо уникати невизначеності у своїх словах – не говоріть, що можливо коли-небудь захочете з ним зустрітися та поговорити. Коли покажете йому свою чітку позицію, повністю припиняйте будь-яке спілкування, і ніколи не погоджуйтеся передавати або приймати щось від нього навіть через третіх осіб.
Ольга пройшла вже важкий шлях і зверталася неодноразово по допомогу до юристів.
Якщо вам потрібна психологічна допомога, ви можете звернутися до Національної гарячої лінії з запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
Якщо ж вам потрібна юридична допомога, ви можете звернутися до Центру з надання безоплатної правової допомоги (0 800 213 103).