Переселенці з окупованих територій досі не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло

Переселенці з окупованих територій досі не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло

Понад 143 тисячі українських родин уже скористалися державною програмою «єВідновлення» та отримали компенсації за пошкоджені або знищені оселі. Проте серед них немає жодної родини, чиє житло залишилося на тимчасово окупованій території.

Про це йдеться у матеріалі DW.

Юристи фонду «Схід SOS» зазначають, що найбільша частина звернень від внутрішньо переміщених осіб стосується саме втрати житла. Однак законодавство дозволяє отримати компенсацію лише власникам нерухомості на підконтрольних Україні територіях. Ті, хто втратив будинки в окупації, поки що позбавлені такої можливості.

Минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який міг би розв’язати цю проблему: переселенці могли б офіційно відмовитися від свого житла на окупованих територіях на користь держави і тоді отримати компенсацію. Але документ досі не підписаний президентом, тож він не набув чинності.

Юристи наголошують: зараз для таких людей залишається лише очікування на міжнародний механізм компенсацій — реєстр збитків, що наразі лише наповнюється заявами і не передбачає реальних виплат.

Уряд повідомляє про запуск нової програми забезпечення житлом переселенців. Але вона стосуватиметься лише двох категорій — учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, тобто переважно військових. Для більшості цивільних переселенців ця опція недоступна. Іпотечні програми, які також згадує міністерство, не підходять багатьом — зокрема людям похилого віку або тим, хто не має стабільного доходу.

Фотограф з Маріуполя Євген згадує, що його будинку не існує навіть на Google-картах — на його місці тепер парковка. Але в українських реєстрах він досі вважається цілим, тому отримати підтвердження втрати неможливо. Чоловік каже, що багато людей у схожій ситуації відчувають себе забутими: вони пройшли крізь облогу, втратили домівки, але не мають права на компенсацію.

Нагадаємо, українські суди останніми роками активно розглядають справи за статтею 111-1 Кримінального кодексу про колабораційну діяльність, проте правозахисники та експерти наголошують на численних прогалинах у законодавстві.

Залишити відповідь