Рівно два роки тому Роман Солонарь, колишній заступник директора ММКІ з виробництва, а тепер – призначений окупантами «директор» захопленого Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча, обіцяв відновити підприємство. Проте через два роки після обіцянки замість відновлення, він вимушений був скоротити людей.
Про це нагадує ресурс 0629.
Нагадаємо, Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча був заснований у 1897 році німцями та американцями. Після революції більшовики вкрали підприємство у законних власників. За роки незалежності України ММКІ двічі змінював власника. Спочатку акції меткомбінату були викуплені гендиректором заводу Володимиром Бойко та трудовим колективом. А у 2010 році ММКІ перейшов у власність металургійному холдінгу Ріната Ахметова. Його компанія Метінвест і досі володіє маріупольським заводом. Тож, як зазначають на підприємстві, навіть якщо б росіянам вдалося відновити там металургійне виробництво, продавати сталь на міжнародному ринку під брендом ММКІ вони б не змогли.
Зазначимо, що левова частка металургійної продукції продавалася саме за кордон, а найбільшим покупцем продукції ММКІ до початку повномасштабного російського вторгнення був Європейський Союз.
Під час блокади Маріуполя на території ММКІ точилися запеклі бої, а у бункерах заводу розміщувався один з двох військових шпиталів.
У квітні 2022 українські військові (а це бійці територіальної оборони, а також поліція, деякі підрозділі ЗСУ та ін..) потрапили в оточення на комбінаті і вимушені були вийти у полон.
Після цього на підприємство увійшли підрозділи ахматовців. Саме чеченці станом на зараз контролюють підприємство, попри «офіційне підпорядкування» керівництву угрупування «ДНР».
Росіяни створили та зареєстрували за російськими законами ТОВ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», яке підпорядковане «уряду ДНР». Але насправді саме ахматовці здійснюють охорону і повний контроль над підприємством.
За інформацією 0629, яку сайт отримав від працівників заводу, що залишилися в окупації, ахматовці займаються вивезенням металобрухту з території комбінату. Частина обладнання, що вціліла, також вивозиться за межі міста. Куди саме, співрозмовник 0629 не знає.
В лютому 2024 року Роман Солонарь пообіцяв через два роки повністю відновити завод. «Я так планую. І це реально», – сказав він в інтерв’ю російській пропагандистці.
За словами Солонаря, на той момент на заводі вже працювали 3 тисячі 700 людей.
В жовтні 2024 року окупаційна влада в особі прем’єр-міністра «республіки» Андрія Черткова пообіцяла, що у 2026 році запустить трубоелектрозварювальний цех №1.
Проте обіцянки так і залишилися обіцянками. Більше того, за словам гауляйтера Маріуполя Кольцова, замість 3,7 тисяч осіб зараз на зруйнованому заводі залишилося лише 600 працівників. Інші – звільнені. Для них немає роботи.
Тобто окупанти скоротили кількість працюючих на ММК ім.. Ілліча на 84%!
Запуску повномасштабних відновлювальних робіт на ММКІ заважає:
- Брак електроенергії (завод не має сталого електроживлення, а живиться частково через резервну гілку малої потужності)
- Відсутність газу (без нього неможливо запускати металургійне виробництво)
- Відсутність логістики
- Відсутність сировини
- Брак коштів у російському бюджеті на закупівлю обладнання та будівельних матеріалів.
Колишні працівники заводу, які залишилися в окупації, ще мають надію, що відбудову підприємства профінансує уряд РФ, проте через майже 4 роки окупації таких оптимістів стає все менше.
