Чи не найбільшою проблемою для переселенців став пошук житла. Розв’язати цю проблему держава не могла протягом 10 років. У 2025 році нарешті внесли зміни у правила “соціальної” іпотеки за програмою “єОселя”: держава покриватиме переселенцям частину першого внеску, щомісячних платежів за кредитом протягом року та виділить гроші на витрати, пов’язані з оформленням житла.
Як працює програма на практиці, та хто нею може скористатися, розбиралася Реальна газета.
Артеміс Фаул, спеціально для Реальної газети
Що передбачає програма
Цю програму затвердили ще у серпні цього року, а працювати вона почала з вересня.
За планом держава покриватиме:
- 70% розміру першого внеску за кредитом у межах програми “єОселя”;
- сплату протягом першого року з дати укладення кредитного договору частини щомісячного платежу за кредитом;
- сплату 40 тисяч грн на оплату вартості послуг, разової комісії банку за надання кредиту, зборів (окрім державного мита) та страхових платежів за кредитом.
Однією з головних умов є вартість обраного житла – вона не має перевищувати 2 млн грн. Перший внесок, частину якого покриватиме держава, не має становити більш як 30% вартості об’єкта нерухомості. Тобто, не більше 520 тисяч гривень.
«Внутрішньо переміщена особа може взяти в іпотеку житло і більшіої вартості. Та компенсація буде обмежувати вартість 2 млн. гривень», – розповідає співзасновник Громадського Об’єднання «ВПО України» Руслан Горбенко.
Другою умовою є вік житла. Наприклад, у Києві та обласних центрах будинку, в якому купується квартира, має бути не більше, ніж 10 років, у іншій місцевості – не більше 20.
Покриття щомісячного внеску теж має обмеження – не більш як 70% від передбаченої суми.
Читайте також: “Ми, переселенці, не знаємо, де наш дім. Це — невизначена втрата”: як допомагає людям психологиня з Маріуполя
Хто і як може оформити
Скористатися такою іпотекою можуть ті, хто досі проживає у прифронтових областях або має статус ВПО та не має у власності нерухомості не в районі активних бойових дій чи на ТОТ. Людина повинна бути офіційно працевлаштована. Важливо й те, що переселенець, який хоче отримати таку допомогу, не повинен користуватися іншими програмами для ВПО, спрямованими на вирішення житлового питання (допомога на проживання, субсидія на оренду житла).
«Отримувачами цих первинних кредитів можуть бути також переселенці з 2014 року. Це – прорив. Адже вони мають такі ж права, як і переселенці 2022 року», — додає Руслан Горбенко.
Аби отримати таку допомогу внутрішньо переміщена особа повинна звернутися з відповідною заявою до уповноваженого банку. Заява подається у довільній формі, а після цього Пенсійний фонд перевіряє дані та ухвалює рішення щодо призначення компенсації.
Кредити видають лише банки-партнери до їх складу входять 10 установ:
- АТ «Ощадбанк»;
- АТ КБ «Приватбанк»;
- АБ «Укргазбанк»;
- АТ КБ «Глобус»;
- АТ «Сенс Банк»;
- АТ «Банк Кредит Дніпро»;
- АТ «Таскомбанк»;
- АТ «Скай багк»;
- АТ «Bisbank»;
- АТ «АБ «Радабанк».
Подати заявку можна через додаток “Дія”.
У випадку схвалення заявник отримає кошти на рахунок ескроу, у розмірі, що вказаний у визначеному договорі.
Важливо: перерахування здійснюється тоді, коли людина сплатила 30% розміру першого внеску, і надалі здійснюватиме щомісячні виплати за кредитом.
Читайте також: Дах над головою або собака. Переселенці про житло, відмови і дискримінацію через домашніх тварин
Шляхи фінансування
На 2026 рік по цій програмі передбачено 4,4 млрд грн. Загалом, кошти на компенсацію виділятимуть із державного бюджету. Водночас можуть залучити й кошти міжнародної технічної допомоги, благодійної допомоги, майбутніх репарацій та місцевих бюджетів.
«Маємо сподівання, що після війни Україна отримає репарації. І тоді ці люди зможуть отримати і сертифікати для того, щоб закривати цей кредит. Будемо дивитися, що вирішить Європейський суд і наші європейські партнери щодо заморожених активів країни-агресора», — розповідає Горбенко.
Допомога від місцевих громад теж враховується, ба більше, може бути вигідною для обох сторін. Адже, це неабияк корисно для міст, які зберігають спеціалістів з різних сфер. Тож за бажанням вони можуть дофінансувати ще частину кредиту.
«Відсотки, які буде змушена платити внутрішньо переміщена особа за ці будинки, можливо буде компенсуватися коштом громади. Якщо ця людина буде працювати в громаді, вона буде сплачувати податки. Це якраз таке ноу-хау, яке ми розробляємо.
Я думаю, з 2 грудня буде така експериментальна програма на наступний рік, тому що перші гроші вже закладені на бюджет 2026 року», — додає Руслан Горбенко
У кожному регіоні умови програм компенсації різняться. Наприклад, у Миколаївській області частково відшкодовують перший внесок військовим, яких звільнили з полону.
Читайте також: Правозахисниця Альона Луньова: «Нам треба міністерство, яке буде займатися 10 млн людей в Україні, окупації та за кордоном»
Чи працює програма на практиці
За даними Міністерства соціальної політики кількість сімей, що скористалися цією програмою, невелика. Один з таких — Денис. Він переселенець з 2022 року, виїхав із прикордонної Сумщини. Денис — один з тих, хто скористався програмою “єОселя” ще до того, як держава почала покривати 70% першого внеску та щомісячних платежів протягом року.
Денис зацікавився програмою майже одразу, адже не хоче все життя сплачувати “дяді” за орендовану квартиру. Керувався тим, що за найближчі 10 років оплатить власне житло, заплативши стільки ж, як за ті ж роки оренди.
«Зі складнощами під час оформлення я не стикався. Було замало інформації про саму процедуру компенсації: як це відбувається, в які терміни. Та це більш повʼязано з тим, що я став одним з перших в Україні, хто нею скористався. Зараз вже є відповідні групи, де діляться інформацією, ті хто займається цим питанням», — розповідає Денис.
Остаточно вирішив скористатися програмою, коли з’явилася можливість компенсації від держави.
«Я вагався, адже думав, що може не вистачити коштів. Розглядав варіант первинної нерухомості с подальшим ремонтом, адже взяти квартиру в Києві або області на вторинці майже нереально», — додає він
Процес покупки вторинної нерухомості — складний через умови програми «єОселя». Серед них: обмеження по віку житла, додаткові витрати на рієлтора та курсову різницю. Іноді власники взагалі не хочуть продавати квартиру за державною програмою під іпотеку, адже процес виплати коштів для них не зручний. Терміни фінансування — відсутні, і власникам житла не зручно отримувати гроші у банку.
Розмір першого внеску за іпотеку у Дениса вже був з урахуванням державної допомоги. А у день підписання угоди чоловік отримав 40 тисяч гривень на всі збори, пов’язані з оформленням іпотеки.
Програмою скористалася і переселенка Катерина. Її рідне місто — Добропілля, що на Донеччині. Про програму «єОселя» вона дізналася давно, а після того, як з’явилася можливість покриття відсотка платежів державою, вирішила скористатися нею. Розпочала із ЖК, де хотіла купити квартиру, дізналася чи працюють вони за цією програмою. Жінці запропонували спочатку прийти на перегляд квартир.
«Обрала, ми прорахували вартість квартири. Я дізналася, який банк дає кредити, і безпосередньо подала в «Дію» заявку. Протягом декількох днів, мені здається, я вирішила вже це питання. Потім чекала відповідь від Пенсійного фонду і десь через тиждень вже в нас була угода по купівлі майнових прав на квартиру з компенсацією 70% першого внеску від держави за цією програмою для ВПО», — розповідає Катерина.
Сам процес оформлення пройшов швидко, житловий комплекс та банк спрацювали оперативно. Там їй прорахували програму терміном 20 років. Це приблизно 10 тисяч гривень щомісячного платежу.
«Мій перший щомісячний платіж через 2 дні. Тобто, 7 числа вже в мене буде перший платіж. В мене, грубо кажучи, 10 тисяч гривень – це є мій щомісячний платіж за цією іпотекою. Як мені пояснив представник банку, з тих 10 тисяч 7 оплачує держава, а з мого рахунку знімається тільки 3. Тобто, протягом року з мого рахунку буде зніматися по 3 тисячі, а не по 10, як воно має бути без компенсації», — додає Катерина
Вже цього місяця вона отримає ключі від своєї квартири.
Попри не зовсім зрозумілі умови, поодинокі приклади успішного отримання іпотеки показують: програма може працювати.
Втім, для більшості переселенців шлях до власного житла все ще залишається непростим — від збору документів до пошуку банку чи забудовника, який погодиться працювати за державною схемою.
Читайте також: Коли дім — лише координати на окупованій території. 5 історій луганчан, які 11 років тому покинули місто
