Реконструкцію меморіалу «Гостра Могила» у Луганську розтіяла окупаційна адміністрація. За задумкою, він стане пам’ятником «чотирьом поколінням захисників Луганська». «Реальна газета» пояснює, чому це – злочин, гідний уваги органів державної влади та прокуратури.
Олександр Білокобильський, «РГ»
Перші погрози зробити реконструкцію «Гострої могили» ми почули від «глави республіки» ще у березні цього року. Після візиту до Луганська першого заступника керівника адміністрації президента РФ Сєрґєя Кірієнко Телеграм-канал глави окупаційної адміністрації Леоніда Пасічника повідомив, що «спільно з Російським військово-історичним товариством із резервного фонду президента РФ запланована реконструкція цих священних місць».
Далі була доволі тривала тиша, та от у червні місцеві ТГ-канали почали потроху показувати хід робіт. А у серпні стало остаточно ясно, що насправді ідеться не про реконструкцію, а про фактичне знищення всього, що було на Гострій та будівництво зовсім нового меморіалу. При тому, що і самі монументи, і простір навкруги них мають охоронний статус за законами України.
«Більше схоже на створення з нуля, ніж на реконструкцію»
«На повну реконструкцію очікує меморіал «Гостра могила», який буде доповнений і зв’яже одразу чотири покоління захисників Луганщини – Громадянської війни, Великої Вітчизняної, бійців народного ополчєнія (проросійських терористичних угруповань 2014 року. – «РГ») та учасників спеціальної військової операції. Завершить композицію 17-метрова стела з 1,5-метровою рубіновою зіркою нагорі», – ішлося у повідомленні ТГ-каналу «Леонид Пасечник» про затвердження проєкту на засіданні місцевого відділення Російського військово-історичного товариства.
Чи дійсно потребував ремонту цей меморіал? За логікою відродження совдепу в окремо взятій «молодій республіці», Гостра могила була останні вісім років місцем проведення різних заходів зі вшанування пам’яті «захисників Луганщини». Тож маємо безліч фоторепортажів із цього місця, аби оцінити загальний стан пам’ятників.
От у жовтні 2021 «молодіжні активісти» прийшли вшанувати пам’ять «героїв Донбасу», зокрема і 2014 року, до пам’ятника воїнам Другої світової. На фото видно, що так, плитку подекуди варто замінити.
Ось захід 22 червня 2020 року. Ті самі лампадки, той самий стан пам’ятника. Або подивімось на репортаж, як так звані «Сьостри побєди» в сексапільному прикиді з маскувальних штанів та чорних топів із голими пузіками вийшли на суботник у травні 2022. На цих фотках видно стан сходів до самого кургану Гостра могила, де встановлений обеліск оборонцям Луганська 1919 року.
Вочевидь, принаймні косметичний ремонт був потрібний. Необхідність повної реконструкції в репортажі окупаційної адміністрації м. Луганська, що викладений «Вконтакте», пояснює заступник начальника Управління президента РФ із громадських проєктів і заступник голови Російського військово-історичного товариства Ніколай Овсієнко:
– Приступаючи до роботи ми не могли навіть припускати, наскільки серйозні тут сталися приховані руйнування. Всі підпірні стіни, всі сходи, всі доріжки – все це довелося переробляти заново.
Тож, як зазначають місцеві ТГ-канали, «більше це скидається на створення з нуля, ніж на невелику реконструкцію». Як бачимо на фото, обеліск на вершині Гострої могили вже був демонтований, сходи розібрані, а у відео з’являється техніка для земляних робіт, яка прокопує траншеї на схилах кургану.
Чому це порушення закону
Меморіальний комплекс «Гостра могила» внесений Міністерством культури та туризму України до Реєстру пам’яток місцевого значення України. (Наказ № 100/0/16-09 від 18 лютого 2009). І у цього комплексу є власний охоронний номер – 5302-Лг.
Тобто без дозволу держави змінювати вигляд пам’ятки, щось там перебудовувати ніхто не має права. Звичайно, у нас продовжується декомунізація, і пам’ятники більшовикам (коли йдеться про оборону Луганська в 1919 році), мабуть, не найбільша цінність для України. Але закон є закон, а порушення закону є порушенням.
Крім того, зелені насадження навколо меморіального комплексу не просто посадка чи якийсь там лісок. У Постанові Кабміну «Про Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року» №702 від 28 червня 1997 року, хоч вона і втратила чинність у 2002, «Гостру Могилу» називають парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва. А у 2011 році Міністерство екології та природних ресурсів надало цій пам’ятці загальнодержавного значення.
Так, ця пам’ятка була в доволі занехаяному стані довгі роки і під українським прапором, і тим більше під ганчіркою окупаційної адміністрації «ЛНР». Наприклад, місцевий ТГ-канал «Журналистика со вкусом», повідомляв у 2020 році про масштабні рубки на території «Гострої Могили».
Це не завадило окупаційній адміністрації у особі «мінприроди ЛНР» в тому таки 2020 році звинуватити ЗСУ в заподіянні шкоди «території парка-пам’ятки «Гостра Могила», що особливо охороняється», у розмірі 2 мільйонів рублів.
Луганці пам’ятають, що біля пануючої висоти, яку являє собою Гостра могила, влітку 2014 часто стояла батарея градів окупаційних військ, яка била звідти в бік Луганського аеропорту, що його обороняли українські військові. Тож не дивно, що прилітало й у відповідь. І хто винен у шкоді пам’ятці паркового мистецтва, – питання риторичне.
Та є ще один нюанс. Археологічний. З великою вірогідністю під найвищою точкою Гострої могили розташоване недосліджене древнє поховання.
Поховання віком до 5000 років можуть бути знищені
Як об’єкт археологічної спадщини курган Гостра могила не зареєстрований. Та це не виключає того, що будівельні роботи на меморіальному комплексі можуть завдати непоправної шкоди об’єкту археологічної спадщини. Адже перед тим, як заганяти важку техніку і проводити масштабні земляні роботи, окупанти, звичайно, жодних попередніх пошукових робіт не виконували.
– На мапах, опублікованих у середині ХІХ сторіччя, так званих «трьохверстовках Шуберта» (Федір Шуберт – видатний російський геодезист і картограф. – РГ), ми бачимо біля підпису «М. Гостра» позначки трьох курганів – великого і двох менших. Це дуже точні для того часу карти, і ними користувалися ще довго. Це місце – найвища точка вододілу річок Ольхова, Лугань та Сіверський Донець, – розповідає кандидат історичних наук Сергій Теліженко родом із Луганська, вчений секретар археолог Інституту археології НАН України.
Учений підкреслює, що позначені на мапах Шуберта кургани зазвичай дійсно є археологічними об’єктами. Наприклад, нанесена на ті карти курганна група поблизу теперішньої трикотажної фабрики, розкопувалася в різні роки різними археологами (Микола Чередниченко, 1971 р., Олександр Горелік, 1993 р.). А луганський археолог Костянтин Красильников вів розкопки ще одного нанесеного на ті карти кургану, розташованого за гуртожитками ЛНУ ім. Шевченка (вул. Матросова, 5).
Курганів, зокрема, і не досліджених, на території сучасного міста Луганська доволі багато, не один десяток. Деякі з них були зруйновані під час забудови, деякі лише трохи сплановані, та їхні поховальні камери, скоріш за все, не були пошкоджені. Системна робота з обліку та внесення до реєстру нерухомих пам’яток археології цих давніх курганних могильників на території міста майже не велася. Так само, як випала з уваги в якості археологічного об’єкту могила Гостра.
– Після подій 1919 року, коли на цій могилі відбувалася оборона Луганська, там установили обеліск. Під час бойових дій курган не мусив сильно постраждати. Насип є насип. Те, що в глибині, стовідсотково зберіглося. Можливо, ці кургани трохи знівельовані, але поховання до теперішнього часу були точно цілі, і їх можна було б віднайти за допомоги георадарів, – переконаний Сергій Теліженко.
Теперішню активність окупантів на курганній групі археолог спостерігає з великою тривого. Бо там знімають не лише верхній шар чорнозему, але вгризаються до нижніх шарів глинистого ґрунту. На думку Сергія Теліженка, курган може містити поховання у хронологічному діапазоні від доби бронзи (близько 3000 років до н.е.) до середньовіччя.
Наразі археолог виступає також експертом Кримського інституту стратегічних досліджень, що фіксує, зокрема, і випадки заподіяння шкоди окупантами археологічним пам’яткам. Хоча Гостра могила і не має на сьогодні охоронного статусу як пам’ятка археології, ситуація з цими курганами буде включена до одного зі звітів.
Читайте також:
“Сталінтінка” для Луганська. Як окупанти воюють зі Святим Валентином
