Financial Times: Єрмак впливав на рішення щодо боїв за Бахмут — оборону могли тримати з політичних причин

Financial Times: Єрмак впливав на рішення щодо боїв за Бахмут — оборону могли тримати з політичних причин

Глава Офісу президента Андрій Єрмак втручався у військове планування і міг відіграти ключову роль у рішенні тримати оборону Бахмута, попри заклики командирів до відступу з міста.

Про це пише Financial Times з посиланням на українських чиновників.

У статті FT зазначається, що ідея тривалої оборони міста мала радше політичну, ніж військову логіку. З Бахмута хотіли зробити “символ незламного опору України”. Зі слів одного з командирів, “це був політичний маневр, замаскований під героїзм”.

“За словами двох українських чиновників, залучених до військового планування, Єрмак неодноразово ігнорував рішення військового керівництва і в певних ситуаціях мав “повний вплив” на бойові дії”, — пишуть журналісти.

Автор матеріалу Крістофер Міллер зазначає, що після 7 місяців важких боїв Бахмут “уже був пеклом”.

“Коли я робив репортаж з міста на початку грудня 2022 року, центр був зруйнований. Російські наземні атаки були невпинними – навіть загартовані американські генерали були вражені жорстокістю боїв і приголомшливими втратами Москви. І все ж вони продовжували наступати”, – зазначив Міллер.

Видання також нагадує, що на піку боїв у грудні 2022 року Зеленський і Єрмак здійснили візит на фронт, після чого президент вирушив до США із підписаним на передовій прапором. Видання нагадує, що тоді спікерка Палати представників Ненсі Пелосі підняла його над трибуною під бурхливі овації.

“Україна мала своє Аламо (містечко Аламо розташоване у Техасі, США. Битва за Аламо у 1836 році була найвідомішою битвою Техаської революції. Завдяки героїзму оборонців битва за Аламо стала символом боротьби за незалежність Техасу – ред.). Але за лаштунками західні чиновники були стурбовані втратами. Українські командири скаржилися, що ресурси марнуються, не приносячи значного тактичного ефекту. Багато хто говорив, що рішення залишитися було прийнято в оточенні президента, а не військовими”, – йдеться у статті.

За словами Міллера, один з командирів, який брав участь у боях назвав тривалу оборону Бахмута “політичним маневром, замаскованим під героїзм”. 

“Зрештою фортеця Бахмут впала. Втрати підірвали контрнаступ України 2023 року, який також закінчився провалом. “Було помилкою залишатися в Бахмуті так довго”, – сказав високопоставлений український чиновник, причетний до військового планування, – “Ми мали свої накази”. Я запитав, від кого, і він назвав командувача сухопутних військ України. Але цей генерал отримав власний наказ, додав чиновник. Він надійшов з Офісу президента. “Ви можете здогадатися, від кого”, – пише FT.

Залишити відповідь