Приготувати український борщ на окупованих територіях Луганщини та Донеччини обійдеться дорожче, ніж в Москві.
Реальна Газета порівняла ціни на продукти в окупації та російській столиці. Виявилося, що ціни, на відміну від зарплат, там майже однакові. Незаконне доєднання українських територій до РФ зробило місцевих мешканців біднішими, а ціновий ринок передусім орієнтується на тих, хто заробляє гроші на кривавій війні — адже в окупації добре жити лише тим, хто бере участь у так званій “СВО” та співпрацює з окупантами.
Тож після того, як в Донбас прийшла Росія, більшості місцевих залишається лише сьорбати бідні щі, а запашний український борщ — зі шкварками та сметаною — по кишені лише так званим “визволителям”.
Підготував Данило Вінниченко
У вересні традиційно святкують День українського борщу, який у 2022 році ЮНЕСКО внесло до Списку нематеріальної культурної спадщини.
Борщ — страва, яку готують у всій Україні. Існує безліч рецептів українського борщу, навколо яких точиться чимало дискусій.
У Росії за старою традицією багато разів намагалися присвоїти собі нашу страву. Доходило навіть до курйозів, коли речниця російського МЗС Марія Захарова заявляла, що українці навмисно приховують від всіх рецепт борщ та переписують кулінарні книги, що є проявом “нацизму та ксенофобії”.
Луганський борщ — унікальний, він має кислинку стиглих помідорів, що дозріли на місцевих ланах. Готувати його сьогодні більшості наших земляків доводиться, кому в окупації, а кому — на новому місці проживання.
Індекс борщу — це простий і наочний індикатор, який демонструє, як змінюється вартість основних харчових продуктів. Він дозволяє порівняти, наскільки доступними є продукти для приготування національної страви. Аналіз індексу борщу допомагає зрозуміти, як економічні умови впливають на вартість життя населення і сприяють виявленню різниці в цінах на продукти.
Ми порівняли ціни в окупації та в Росії. Для того, щоб можна було порівняти та визначити, де борщ приготувати дорожче, ми будемо спиратись на прожитковий мінімум (ПМ) та мінімальну заробітну плату на місяць.
У так званих “ЛНР” та “ДНР” ПМ у 2024 році становив 14526 рублів (понад 146 євро). Цей показник виріс у порівнянні з 2023 роком, коли ПМ складав 11213 рублів (станом на грудень 2022 року — це 147.50 євро). Тобто показник зростає паралельно з підвищенням курсу євро. У столиці Росії — Москві, ПМ становить 19 943 рублі (200 євро).
У 2024 році мінімальна заробітна плата в так званих “ЛНР та ДНР”, зі слів російської влади, складає 19242 рублі (193 євро станом на вересень 2024 року) на місяць. У Москві — 29389 рублів (292,53 євро).
Зазначимо, що всі дані про прожитковий мінімум та мінімальну зарплату — це “показники”, які декларують окупаційні адміністрації. Ми використовуємо інформацію з відкритих джерел, однак реальна ситуація може значно відрізнятися.
Ціни у супермаркеті “SPAR” на окупованій Луганщині
На трилітрову каструлю борщу нам потрібно: 400 г м’яса, 200 г моркви та буряку, 150 г ріпчастої цибулі, 300 г картоплі, 500 г білоголової капусти, 300 г томатів, 30 г соняшникової олії.
М’ясо у супермаркеті на Луганщині коштує: свинина — 185 рублів (1,84 євро) за 400 грамів та яловичина коштує 306 рублів (3,05 євро) за 400 грамів.
200 грамів моркви обійдуться у 9,40 рублів (0,094 євро) за 200 грамів, а буряк — 9 рублів (0,090 євро).
Вартість 150 грамів ріпчастої цибулі складає 4,95 рубля (0,049 євро).
300 грамів картоплі будуть коштувати 17,1 рубля (0,17 євро).
Пів кілограма білоголової капусти обійдеться у 30 рублів (0,3 євро).
Томати можна придбати за 47,70 рублів (0,47 євро).
Рослинна олія — 3,6 рубля (0,036 євро) за 30 грамів.
Таким чином, зварити борщ на окупованій Луганщині зі свининою обійдеться у 339,15 рубля (3,38 євро), або 154,83 гривні, а з яловичиною – у 460,15 рубля (4,58 євро), або 210,07 гривень.
Ціни у супермаркеті у Маріуполі
М’ясо у супермаркеті в окупованому Маріуполі продають за такими цінами: свинина — 200 рублів (2 євро) за 400 грамів, яловичина — 240 рублів (2,4 євро) за 400 грамів.
Ціна за 200 грамів моркви та буряка складають 10 рублів (0,10 євро).
Ріпчаста цибуля буде коштувати 4,5 рублі (0,045 євро) за 150 грамів.
Картоплю можна придбати за 16,5 рублів (0,16 євро) за 300 грамів.
500 грамів білоголової капусти коштує 25 рублів (0,25 євро).
Томати – 18 рублів (0,18 євро) за 300 грамів, а 30 грамів рослинної олії — 3,6 рубля (0,036 євро).
Зварити борщ на окупованій Донеччині зі свининою обійдеться у 277,6 рубля (2,76 євро), або 126,73 гривні, а з яловичиною — 317,6 рубля (3,16 євро), або 145 гривень.
Ціни у російському супермаркеті “Лента”
“Лента” — це супермаркет, який працює по всій Росії, на окупованих територіях його нема.
Ціни на інгредієнти борщу у цьому супермаркеті ми подивилися на їхньому сайті.
М’ясо у російському супермаркеті коштує: 400 грамів свинини — 126 рублів (1,25 євро) та 400 грамів яловичини — 304,50 рублів (3,03 євро).
200 грамів моркви та буряка — по 5 (0,050 євро) та 7 рублів (0,070 євро).
Ріпчаста цибуля буде коштувати 4,50 рублів (0,045 євро) за 150 грамів.
Картоплю можна придбати за 10,35 (0,10 євро) рублів за 300 грамів.
Пів кілограма білоголової капусти — 13 рублів (0,13 євро).
Томати — 31,50 рублів (0,31 євро) за 300 грамів.
30 грамів рослинної олії коштує 4,20 рублів (0,042 євро).
Зварити борщ у Росії зі свининою обійдеться у 201,55 (2,01 євро), або 92 гривні, а яловичиною – у 380,05 рубля (3,78 євро), або 173,50 гривень.
Луганщина і Донеччина — “найдорожчі райони Москви”
На окупованих територіях приготувати борщ буде у два-три рази дорожче, ніж у Москві.
У столиці РФ вартість борщу складає 1,02% та 1,9% від ПМ, або 0,68% та 1,3% від мінімальної зарплати.
Для мешканців окупованої Луганщини – понад 2,3% та 3,13 % від ПМ та 1,75% та 2,4% від мінімальної зарплатні, а Маріуполя – 1,9% та 2,2% від ПМ, 1,43% та 1,6% від мінімальної зарплатні.
Ціни московські, а зарплати луганські
Ціни в окупації розраховані виключно на російського споживача. Попри те, що у Москві прожитковий мінімум вище, ціни на “борщовий набір” в окупації вищі, ніж у столиці РФ.
Раніше ми писали про те, як у Луганську зростають ціни на житло, яке стає недоступним для місцевих мешканців, зате може бути придбане “переселенцями” з РФ – зокрема, військовими.
Теж саме відбувається і з цінами на продукти.
Життя в окупації дорожчає, хоча заробляти гроші місцевим мешканцям ніде. Особливо на територіях, де були бойові дії та зруйнована інфраструктура.
Натомість збільшується кількість мігрантів із Центральної Азії та Північного Кавказу. Вони готові працювати за “три копійки” на будівництвах та залишатись лояльними до Росії. Тим часом рівень безробіття серед місцевих мешканців стрімко зростає, в окремих районах досягаючи понад 50%.
Тим самим, окупаційні адміністрації змінюють демографічний склад: нелояльних та безробітних – зась, натомість “запрошують” проросійськи налаштовану дешеву “робочу силу”.
Ті, хто залишився з місцевих, наприклад, шахтарі, можуть не отримувати зарплатню по декілька місяців. Понад 1 мільярд рублів “влада угруповання ЛНР” начебто пообіцяла виплатити гірникам у період з квітня по липень 2024 року. Однак як прожити шахтарям у таких умовах декілька місяців поспіль, чомусь не турбує окупантів.
Які б гроші не були, жити за московськими цінами, при тому не отримувати по декілька місяців зарплатню — це, скоріш, “гра у виживання”, особливо, коли гірник — єдиний годувальник у родини.
Попри те, що в окупації поклоняються Леніну і відзначають радянські свята під червоними прапорами, а “місцева влада” декларує зниження цін, там царює печерний капіталізм.
Супермаркети спокійно ставлять на продукти “московські” ціни, а підприємці легко обходять ціновий контроль окупаційних адміністрацій.
Тобто, отака ось іронія долі – тепер зварити борщ на окупованих територіях України дешевше росіянам, а не місцевим, щоб таким чином лікувалися від “нацизму та ксенофобії”.