Угруповання “ЛНР” та “ДНР” призначили “референдум” про входження до складу РФ на 23-27 вересня. Його проводитимуть не тільки в окупованих Луганській і Донецькій областях, а й на Херсонщині і Запоріжжі. Проте брати участь у цьому “волевиявленні” не варто. І ось чому.
“Референдум” нічого не вирішує
Так званий “референдум” — це фікція, пропагандистське шоу, яке насправді нічого не вирішує. Окупанти стверджують, що ініціатива його проведення належить жителям окупованої території. Це один з меседжів кремлівської пропаганди, мета якого — нав’язати думку про масове бажання людей “стати частиною Росії”. На місцевому телебаченні навіть показали маніпулятивний сюжет на цю тему. Луганчанам поставили питання: “Як вони ставляться до приєднання «республіки» до РФ?” і зняли їх відповіді на камеру. Маніпуляція тут у тому, що “референдум” подається як беззаперечний факт. Пропонується просто висловити свою думку, а не відповісти на питання, чи він взагалі потрібен. При цьому більшість людей на окупованій території просто боїться сказати правду навіть не на камеру.
Результати псевдореферендуму вже визначені Кремлем, проте поки не оголошені. У мережу вже потрапляла кремлівська “Стратегія підготовки та проведення референдуму”, згідно з якої у “ДНР” приєднання до Росії мають підтримати приблизно 70% виборців. Припускаємо, що трохи менші цифри планують “намалювати” для “ЛНР”.
Голосувати “проти” не буде жодного сенсу. Більшу частину таких голосів просто не порахують.
Організація “референдуму” — злочин
Протягом всіх восьми років окупації частини Донбасу відбувалися суди над організаторами псевдореферендумів 2014 року. Лише за 2021 рік СБУ повідомила про підозри понад 60 організаторам таких подій. Рядові члени виборчих комісій отримували, як правило, умовні терміни. А ось голови та найактивніші учасники опинялися за цілком реальними гратами. Наприклад, електрослюсарю з міста Щастя на Луганщині дали 5 років ув’язнення за те, що він видавав та рахував бюлетені. А ось ще приклад з Донецької області. Спочатку суд дав жінці строк з випробувальним терміном за те, що вона в 2014 році біла членом фейкової дільничної комісії. Але у прокуратурі вирішили, що таке покарання надто м’яке, оскаржили вирок, і суд замінив його на реальні 5 років тюрми.
Найвідоміший з багатьох прикладів — це затримання СБУ голови “ЦВК ДНР” Романа Лягіна у 2019 році. Спецслужби виманили його з Криму, де він переховувався, затримали, і тепер він у СІЗО чекає на рішення суду.
Радник очільника Офісу Президента України Михайло Подоляк наполягає на тому, що не варто карати тих українців в окупації, які голосували під примусом. Проте для тих, хто добровільно зголосився організовувати “референдум” чи рахувати бюлетені, передбачене покарання аж по двом статтям: ст. 111 (держзрада) або ст. 438 (колабораціонізм) Кримінального кодексу.
Пішов на “референдум” і попався “грибникам”
З 23 по 26 вересня окупанти возитимуть містами і селами пересувні виборчі дільниці: скриньку для голосування, людину зі списком та автоматника для охорони. Проголосувати можна просто на вулиці або в автобусі. У лікарнях та університетах для голосування облаштовують окремі кімнати.
Голосування спростили максимально: голосуй хоч на лавочці під будинком. Паспорт Росії не потрібен: підійде “єленерівський”, український або взагалі тимчасове посвідчення. Бюлетені друкували поспіхом у місцевих друкарнях. У них жодних ступенів захисту і немає відривного талона. Таких “папірців” можна вкинути безліч. Проконтролювати це неможливо.
Але навіть виходячи з квартири у двір свого будинку, або долаючи відстань до найближчої виборчої дільниці є ризик попастися “грибникам” — бригадам “комісарів”, які мобілізують людей просто з вулиці.
За словами голови Луганської адміністрації Сергія Гайдая, що “виборчі” комісії супроводжують люди зі зброєю. Колаборанти отримали дуже сприятливі обставини перевіряти, чи багато чоловіків ховаються по домівках.
“Референдум” = мобілізація
В Росії оголосили часткову мобілізацію. Вона вже торкнулася окупованого Криму. Торкнеться й недавно окупованих територій, якщо вони стануть частиною Росії. За словами правозахисників, кількість насильно мобілізованих із місць компактного проживання вже, ймовірно, перевищила тисячу осіб. Приходячи на такий “референдум”, людина дає згоду на те, щоб її чи її дітей в найближчому майбутньому відправили на війну за імперські амбіції Росії.
Жителям Херсонщини, Запоріжжя і тих частин Луганської і Донецької областей, які окупували після 24 лютого, варто насторожитися. Про мобілізацію там поки лише говорили, але тепер загроза стати геть не навченим та погано озброєним “гарматним м’ясом” стає реальною. Адже найближчим часом до лав російських збройних сил планують призвати 300 тисяч резервістів.
“Референдум” небезпечний
Колаборанти обіцяли проводити голосування на звичайних виборчих дільницях лише 27 вересня з 8 ранку до 16 вечора. Цього має вистачити для створення яскравої пропагандистської картинки. Проте голосування на камери вже почалося. Не виключено, що окупанти можуть влаштувати провокації, щоб знову звинуватити у всьому ЗСУ.
У Мелітополі, наприклад, вже пролунали два вибухи. А мер міста повідомив про “масовку”, яку завезли на автобусах для створення пропагандистських сюжетів.
На численних відео помітно, що окупанти навіть не намагаються створити імітацію таємниці голосування. Голосують відкрито: на лавочках, у дворах чи палатках посеред вулиці. Поряд стоїть охоронець з автоматом. Член виборчої комісії робить помітки у блокнот, якщо людина голосує “проти”. Про яку безпеку чи об’єктивність можна говорити?
Референдум — це моральна відповідальність
Відповідальність за жахливі злочини, які Росія влаштувала в Бучі, Ірпені, Ізюмі, Маріуполі, Сєвєродонецьку та інших містах, лежить не лише на російських військових чи Володимирі Путіні, а й на жителях Росії. Голосувати на “референдумі” — це брати на себе частину відповідальності за ці злочини. Морально підтримувати катування, галтування, каліцтва і вбивства.
Втрачаючи населений пункт за населеним пунктом, Росія намагається якомога швидше назвати ці території своїми, а потім шантажувати Україну та країни Заходу, звинувачуючи у нападі “на російські” території. Саме для цього поспіхом оголосили “референдум”, та ще й виділили на його проведення шість днів.
Що ж робити, аби уникнути і кримінальної, і моральної відповідальності за причетність до референдуму?
Виїхати — найнадійніший, але й найдорожчий варіант. Зараз “ЛДНР” не випускають чоловіків з “республіки”. Навіть вийшовши на вулицю, є ризик бути мобілізованим. Проте з територій, які захопили після 24 лютого втекти ще можна.
Залишатися вдома і не відкривати двері — простий спосіб сховатися на час “референдуму”. Проте треба бути готовим, що до вас будуть грюкати у двері з вимогою відкрити та брати участь у “референдному” фарсі.
Переїхати на час референдуму — компромісний варіант між повним переїздом та імміграцією в межах свого дому. Але треба бути готовим перебувати поза своєю домівкою приблизно тиждень та уникати голосування на роботі.
Варто пам’ятати, що Україна не визнає і не збирається визнавати псевдореферендум і продовжить вважати окуповані області і Крим своїми.
