Українські ударні дрони-камікадзе, керовані операторами ГУР МО, Збройних сил та Сил спеціальних операцій, у ніч проти 4 листопада завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області РФ.
Про це NV повідомили джерела у Головному управлінні розвідки.
Для атаки використали понад 50 дронів українського виробництва — серед них “Бобер” та FP-1. Удар, за попередньою інформацією, припав на ділянку, де тривали ремонтні роботи ректифікаційної колони, пошкодженої під час попередніх атак.
Російські Telegram-канали та місцеві мешканці також повідомляють про вибухи та пожежу на території заводу. У мережі поширюють відео з місця інциденту.
Що відомо про завод “Лукойл” у Кстово
Завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” є одним із ключових нафтопереробних підприємств РФ та забезпечує пальним, зокрема, Московський регіон, який споживає близько 30% бензину країни.
Номінальна потужність заводу з первинної переробки нафти становить близько 17 млн тонн на рік. Підприємство виробляє понад 50 видів продукції, зокрема автомобільні, авіаційні та дизельні палива, а також нафтобітум та парафіни, які активно використовуються російськими окупаційними військами та оборонною промисловістю.
Що відомо про український дрон “бобер”: характеристики, застосування та навігація
“Бобер” — український баражуючий боєприпас (дрон-камікадзе), зовнішньо схожий на невеликий літак з двома парами крил. Офіційних технічних паспортів поки що не оприлюднено; названі параметри — попередні оцінки. За повідомленнями, “бобри” влучали по російських об’єктах — зокрема по заводах з виробництва ракетної електроніки та сховищах ракетних частин, завдавши суттєвих збитків.
Попередні технічні характеристики (неофіційно):
- розмах крил — близько 2,5 м;
- довжина — орієнтовно 2–2,5 м;
- швидкість — приблизно 150–200 км/год;
- дальність польоту — за різними оцінками до 800–1 000 км;
- вагові оцінки — загальна маса близько 150 кг, бойова частина ≈ 20 кг;
- орієнтовна вартість одного апарата — понад 100 тис. доларів.
Особливості конструкції та запуску:
Аналітики зазначають, що “Бобер” має двигун внутрішнього згоряння, пропелер і шасі, що свідчить про запуск з ґрунтової або асфальтової смуги (розгортання з наземних майданчиків), а не лише зі спеціальних пускових установок.
Ключова задача для таких БпЛА — пройти щільні зони радіоперешкод. Експерти відзначають важливість інерційної навігації, доповненої алгоритмами на базі штучного інтелекту (зокрема проєкти на кшталт Bavovna.ai), які можуть допомагати долати глушіння й продовжувати курс до цілі. Однак публічної інформації про конкретні навігаційні системи “Бобра” та методи обходу РЕБ поки небагато.
