Мілітарні ритуали в садочках і школах на окупованій Луганщині давно не прив’язані до однієї дати в календарі. 23 лютого лише концентрує те, що відбувається протягом усього навчального року: дітей одягають у радянську форму, вчать маршувати, знайомлять з військовими у балаклавах, посвячують у Юнармія та дозволяють тримати в руках сучасну стрілецьку зброю. Реальна Газета розбиралася, як активізувалася пропаганда війни в школах.
Олена Фєтісова, Реальна Газета
Замість тата — “герой СВО”. Як в садочках проводять 23 лютого
Цьогорічні сценарії святкування 23 лютого в садочках на ТОТ здебільшого не передбачають участь батьків. Лише в окремих випадках дошкільні установи публікували відео, де на свято запросили татів — вони грали з малюками у спортивні ігри та перетягували канат. Образ батька заступив абстрактний образ “захисника Росії”, якому треба писати “лист на фронт” або відправляти посилку зі смаколиками. Про виготовлення листівок для рідних батьків розповідали лише поодинокі дошкільні заклади.
В старобільському садочку № 7 “Аленка” привітання російських військових з “днем захисника вітчизни” назвали “зворушливим” та “сповненим любовʼю”. На відеолистівці — діти у радянському однострої та пілотках спочатку крокують під звуки маршу, а потім стрибають з російськими прапорами під пісню зі словами “Защитники отечества — России верные сыны”.
В луганському садочку №3 “Семицветик” до дітей на “свято” прийшли росгвардійці, які грали з дітьми у перетягування каната та спостерігали за дитячими естафетами. В цьому (а також в численних інших фотозвітів про святкування 23 лютого) хлопчиків називали “майбутніми захисниками вітчизни”.
В дитячому садочку №74 “Лугацветик”, що в Луганську, ініціювали збір гуманітарної допомоги для окупантів. Батьки передали через дітей ліки, чай, шкарпетки, солодощі і навіть домашню консервацію. Все це, розфасоване у коробки з написами “посылка солдату”, поїхало російським військовим.
В Луганську в садочку №98 “Подсолнушек” виклали повне відео святкового концерту до “дня захисника вітчизни”. На кадрах хлопчики в камуфляжних футболках та беретах з прапорцями “ЛНР” імітують бойові прийоми десантників. В ще одному номері дітей одягнули в козачі папахи та змусили співати пісню з текстом:
“Если хочешь быть военным —
Дисциплину соблюдай,
Да бурку бери-бери
Да шашку бери-бери,
Российское знамя неси впереди”.
При цьому один з “артистів” одягнений в козачу бурку та тримає в руках триколор.
В кінці концерту діти складають з трьох великих полотнищ російський прапор. А виховательки на сцені читають вірш, де є рядки:
“Русским воинам слава, что стоят за Донбасс,
СВО приближает мирный день для всех нас,
Им народ благодарен будет вечно в веках,
Ведь победа за нами в сильных русских руках”.
В садочку № 57 міста Хрустальний (колишній Красний Луч) вихователі пропонували дітям грати в ігри з назвами “Перенеси гранати”, “Достав повідомлення”, “Прокати боєприпаси”, “Переможний прапор”, “Бойова тривога”, “Склад боєприпасів”, “Надання першої медичної допомоги”, “Тунель” тощо. За механікою це стандартні вправи на координацію або швидкість. Однак лексика, якою їх супроводжують дорослі, переносить гру у військову площину. До того ж урочисте внесення російського прапора у зал, де відбуваються ігри, не залишають сумніву у тому, про захист якої “вітчизни” йдеться.
Читайте також: “Блокадобєсіє” в Луганську. Як на окупованій Луганщині інсценують пам’ять про Ленінград
Автомат, кулемет і присяга: як школярів на ТОТ знайомлять із реальною зброєю та військовими структурами
Для школярів — вже реальні зброя, бронежилети та бронетехніка. Як елемент “патріотичного виховання” для них організовують “уроки мужності” з учасниками бойових дій проти України. Розмову будують навколо понять обов’язку та готовності до самопожертви.
В Алчевську дітям влаштували зустріч з інструкторами з армії окупантів. Щоправда, вони ховали обличчя. Судячи з фотозвіту, дівчина тримає в руках автомат Калашникова з глушником та коліматорним прицілом. У хлопця в руках модернізований кулемет Калашникова з нічним або тепловізійним прицілом та коробкою для патронної стрічки. У кадрі є й інші пістолети та автомати. Все це — актуальна робоча зброя сучасної війни. І все це можна потримати в руках.
“Особисте знайомство з технікою та зброєю викликало у майбутніх випускників непідробний інтерес та гордість за міць вітчизняної армії”, — стверджують в Алчевському колегіумі №1 імені Христини Алчевської.
Напередодні 23 лютого в окупованому Скорокиному (колишній Краснодон) школярів посвятили до російського військово-патріотичного руху Юнармія. Захід провели в музеї Молодої гвардії — просторі, який у російській історичній політиці використовується як символ «правильної» інтерпретації подій Другої світової війни.
Читайте також: Путінська путина для луганськoї молоді: що не так зі студентськими загонами у РФ
За повідомленнями окупаційних ресурсів, школярі з різних населених пунктів захопленої частини Луганщини склали присягу юнармійця. Діти пообіцяли бути «вірними Вітчизні», дотримуватися статуту організації та «захищати правду і справедливість». Після офіційної частини учасники зробили спільне фото, а в актовій залі провели зустріч у форматі «Діалог з героями» (тобто з військовими російської армії) — типовий для таких подій елемент, який передбачає спілкування школярів із військовими або учасниками війни проти України.
Невелика ремарка. Посвята в юнармійці відбувалася на фоні монументального мозаїчного панно “Прапор перемоги” української художниці шістдесятниці Алли Горської. Вона створювала мозаїку разом з Володимиром Смирновим та Віктором Зарецьким у 1969-1970 роках, а потім відмовилася від авторства через ідеологічне переслідування. Окупаційна адміністрація уникає озвучувати цей факт, але охоче показує панно в музеї Молодої гвардії.
Мілітарні активності в школах на тимчасово окупованих територіях не обмежуються датою 23 лютого. “Уроки мужності”, відкриття так званих “парт героя”, зустрічі з учасниками війни проти України відбуваються протягом усього навчального року і подаються як складова обов’язкового виховного процесу.
В окупованій Брянці провели десятний (!) антифашистський форум “Вірмо у Донбас”, в рамках якого в школах відкривали “музеї СВО”, зустрічалися з родинами загиблих “ополчєнцев” та проводили концерти. Подію присвятили річниці битві за Дебальцеве, яку в пропагандистському контексті називають “Дебальцевсько-Чорнухінською операцією”. По-перше, замість боїв між українськими військами та підтримуваними Росією збройними формуваннями використовується нейтральний термін «операція». По-друге, подію вбудовують у ширший «антифашистський» наратив — поряд зі згадками про визволення міст від нацистів у 1943 році.
В брянській школі №5 діти відігравали мертвих. Під декламацію вірша про двох маленьких сестер, одна вдає загиблу — нерухомо лежить на сцені. Інша оплакує її словами: “Люди, люди, разве так бывает?… Старший брат, Иван, в бою погиб… Папу с мамой бандеры расстреляли…”. (В оригіналі вірша, написаного у 2008 році, батьків вбили німці, але в “брянській” постановці їх замінили на “бандерівців” для більшого драматизму).
В іншому номері у дітей в руках макети автоматів Калашникова та пусковий контейнер від РПГ “Муха” або схожого на нього.
Загибель на сцені показували й вихованці луганської школи №23. Там під пісню-реквієм “Журавлі” хлопчики з іграшковою зброєю спочатку імітують стрілецький бій, а потім лягають на сцену. Після цього дівчата у білих вбраннях танцюють навколо них. В кінці діти у радянській формі виносять портрети ветеранів Другої світової і чомусь стають на коліна.
Можна було б припустити, що школярі наступного дня забудуть, і концерти до “дня захисника вітчизни”, і “уроки мужності” від колишніх “ополченців”. Але ні. Мілітаризація — це системна робота з цілком конкретною метою. 26 лютого, одразу після святкувань та вшановувань “ветеранів” окупованої Кадіївки (колишній Стаханов) міська служба зайнятості прийшла в одну зі шкіл розповідати про військові професії.
А школа №28 із селища Новоолександрівка на окупованій Луганщині регулярно агітує учнів вступати до російських військових вишів: Казанського вищого танкового командного училища, Новосибірського вищого військового командного училища, Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища, Московського вищого військового командного училища та інших подібних навчальних закладів. Всі вони обіцяють шлях “від курсанта до генерала”.
А школа №10 з Хрустального (колишній Красний Луч), яка має імʼя Олександра Пушкіна, агітує майбутніх випускників вступати до відомчих вишів Федеральної служби виконання покарань РФ. Тобто ставати охоронцями та конвоїрами в російських тюрмах та СІЗО та поповнювати ряди російської репресивної тюремної вертикалі.
Читайте також: Охоронець “Луганської АЕС”, якої не існує, та інші вакансії, якими заманюють на війну проти України
