Інга Кириченко народилась та виросла в Макіївці. Далі навчалась і жила в Донецьку. Брала участь у формуванні плейлистів перших Донецьких радіостанцій: “Да” та “Клас”. Продавала одяг на ринку, купувала постільну білизну для санаторію в Алупці. Змінила десяток професій, переїхала до Києва. Стала інструкторкою зі скандинавської ходьби та уявлення не має, яка робота запалить її наступною.
Ольга Бродська, спеціально для Реальної газети
Ставила джаз на радіо, де крутили шансон
“Я народилась та виросла у Макіївці, далі навчалась у донецькому виші, отримала диплом за спеціальністю “Обчислювальна техніка”. Але за спеціальністю не працювала, не склалось. Як і загалом вертикальної кар’єри. Чим я тільки не займалась! Почала заробляти з 17 років. Спочатку на базарі торгувала. Моя подруга шила копії турецьких костюмів з шовку, продавали ми їх, звісно, як турецькі. (Сміється) Але взимку я втекла звідти, бо було занадто холодно”, — розповідає Інга.
Потім працювала офіціанткою та секретаркою. Бачила зсередини, як з’явилися і працювали перші радіостанції Донецька: радіо “Да” та “Клас”:
“У мене були різні обов’язки. Наприклад, якийсь час була діджейкою нічного ефіру. Можу з гордістю сказати, що на треках, які я ставила, виросло донецьке покоління 90-х. (Сміється). Ми купували диски, ставили їх в ефір. Власник радіостанції “Клас” сварився, бо я серед ночі могла поставити джаз, який люблю. Неформат. Форматом був шансон. До нас приїжджав Михайло Круг… А я ставила вночі Тома Вейтса”.
Читайте також: Кіт Шашлик, собака Муха та дві черепахи: як луганчани двічі евакуювали своїх тварин
Санаторій в Алупці, телефонний автомат у Києві
Далі життя зробило розворот: Інга стає завідувачкою складу фармпрепаратів, а через півтора року — керівницею відділу збуту туристичних путівок:
“Ми наповнювали санаторій в Алупці, в Криму. Їздили як на закупівлю постільної білизни, так і на туристичні виставки представляти наш санаторій. Влітку забезпечували заселення, логістику, постійний потік відпочивальників. Так, всі ці роботи ніщо між собою не поєднує. Крім того, що вони для мене були новими та цікавими. А ще я добре вмію організовувати різні процеси”, — розповідає донеччанка.
З Донецька до Києва Інга переїхала за місяць до міленіуму. Новий 2000 рік святкувала на Хрещатику, не маючи ані роботи, ані ідей для майбутнього в столиці:
“Я не знаю, чому переїхала. Нікого не знала. Абсолютна авантюра. Ще й після Донецька мені було незвично, що тут кругові розв’язки, є гори, а різні дороги можуть зійтись в одну точку. Перший місяць моєю роботою став пошук роботи. Мала жменю монет номіналом у 2 копійки, йшла до телефону біля метро та обдзвонювала вакансії. Мене взяли помічницею у фірму, що торгувала одягом. Там же на поверсі я познайомилась з пані, яка запросила в турфірму… Потім були ще корисні знайомства. Рік я завершила у кріслі менеджерки з туризму.
Батьки виїхали з Донецька набагато пізніше – у 2014-му:
“Мама зайняла жорстку проукраїнську позицію: казала, що не буде залишатись, якщо росіяни прийдуть. Тато вагався. Та коли у двір прилетіла міна – в той же вечір зібрали речі та виїхали. Тепер живуть в Житомирській області. Батько не вивчав українську, не говорив нею. А зараз сам вивчає, у побуті користується українською. Я була шокована!”.
Читайте також: “Якось під час чергування до мене прийшов Ісус”: як лікує пацієнтів неврологиня з Луганська
Від розстановок до скандинавської ходьби
Нині Інга уже 15 років займається системними розстановками — це нетрадиційний психотерапевтичний метод, розроблений німецьким психотерапевтом та священником Бертом Хеллінгером. Він допомагає виявити та вирішити психологічні проблеми практично, під час спеціальних сесій.
“Розстановки можуть допомогти у різних сферах, від пошуку свого призначення до проблем у парах. Ми зазираємо у підсвідомість, допомагаємо людям підсвітити ті моменти, які можуть для них самих бути не очевидними”, — розповідає Інга.
Також донеччанка займається скандинавською ходьбою:
“Коли мені виповнилося 45 років, моя вага досягла 90 кг. Страшенно собі не подобалась. Я не могла купити нормальний одяг. Тож коли почалась пандемія, люди сіли вдома та почали їсти-пити, я зробила навпаки. 10 кг я скинула за місяць. Повністю змінила харчові звички. І кожен день проходила на орбітреці 5 км”.
Кожен вікенд з палками
Коли локдаун закінчився, Інга зрозуміла: бажання ходити щодня лишилось. Її зацікавила скандинавська ходьба, і наступні вихідні вона уже була з групою на природі:
“Ми пройшли 7 км Межигір’ям, і я була абсолютно щаслива: кисень, спілкування, навантаження на все тіло, краса навколо. З того часу кожен вікенд у мене з палками”.
Для Інги було логічно, що з часом вона стане інструкторкою. І стала. А тепер вирішила брати участь у змаганнях:
“Я стала другою під час змагань “Біжу за Героїв України”: часто, крім бігу, на таких змаганнях є скандинавська ходьба. Виходить, я в хорошій формі. Їздила й на обласні та міжнародні змагання. У цьому спорті мені подобається все. Що мене зацікавить далі? Не знаю. Люблю нове. Відкрита до світу”.
Читайте також: Лєно, заспівай нам шахтарську! Історія виконавиці з Лисичанська Олени Яловик, яка підкорила сцену і TikTok
