У столиці при монастирі “Голосіївська пустинь” УПЦ МП функціонує підпільна школа, де дітей навчають за радянськими підручниками, показують російські фільми та виконують російські пісні. Це той самий монастир, де переховувався проросійський найманець Рафаель Лусваргі.
Про це йдеться у матеріалі “Слідства.Інфо”.
Хоча директорка називає заклад “сімейним клубом”, він працює як повноцінна школа: заняття відбуваються п’ять днів на тиждень з 9:00 до 14:00, є група продовженого дня, контрольні роботи та оцінки. Документи учнів формально зберігаються у ліцензованих українських школах, хоча фактично діти там не навчаються.
Журналістка видання, вдавши з себе жінку, яка хотіла віддати дитину родички до закладу, поспілкувалася з директоркою, вчителями та батьками учнів. За її даними, у школі “Перспектива”, створеній директоркою Анною Болговою для християнських дітей, наразі навчаються понад 60 дітей із 1 по 9 класи. Працюють 16 вчителів.
Директорка підтвердила, що навчальна програма відбувається за радянською системою: початкову школу скорочено до трьох років, а предмет “слов’янська мова” насправді є російською. Батьки визнають, що викладання ведеться “п’ятдесят на п’ятдесят” українською та російською.
Під час уроків музики та перегляду фільмів діти знайомляться з радянськими та сучасними російськими творами. За словами Болгової, останній показаний фільм — “5 секретов настоящего мужчины” російського проєкту “Общєє дєло”, а на уроках музики старші класи виконують пісню “Под небом голубым есть город золотой” гурту “Акваріум”.
Попри формальні заяви про “сімейний клуб”, школа функціонує як звичайна навчальна установа, але без офіційної ліцензії. Для легалізації учнів документи зберігаються у ліцензованих школах, зокрема у Хотянівському ліцеї “Ранчо Скул” під Києвом та у Костянтинівському НВК на Донеччині. Тамтешні адміністрації підтверджують, що діти лише формально числяться у школах, а фактичне навчання відбувається при монастирі.
За словами Болгової, приміщення для школи надало керівництво монастиря, зокрема архієпископ Ісаакій Ворзельський, який реконструював класи під навчальний заклад.
Хто такий бразильський найманець Рафаель Лусваргі
Рафаель Маркес Лусварги — бразилець із Сан-Паулу, колишній студент медуніверситету в Курську, який приїхав на Донбас воювати за “русский мир” у складі бойовиків “ДНР”. Він провів на фронті рік, командував взводом мінометників у батальйоні “Вікінг”, брав участь у боях під Дебальцевим і за аеропорт у Донецьку. Лусварги назвав свій взвод “Вікернес” на честь норвезького музиканта-вбивці.
Бразилець швидко розчарувався у бойовиках: виявилося, що багато з них — мародери й жорстокі люди (“Бабай”, “Русич”). Його самих і інших бразильців принижували, називаючи “обезьянами з Південної Америки”. Врешті він вирішив припинити воювати, повернувся в Бразилію, але українські спецслужби заманили його до України під приводом роботи та заарештували. Суд засудив його до 13 років за участь у терористичній організації та незаконному збройному формуванні — він став першим іноземцем, не з Росії, засудженим за війну на Донбасі.
