На Хелловін Реальна газета підготувала ностальгічний допис для справжніх поціновувачів пітьми та важкого металу. Ми розповімо про те, як розвивалися культові луганські рок-команди, як підтримували зв’язок із зірками світової рок-сцени і які трофеї від них залишилися нам у спадок.
Запалюйте ліхтарики з гарбузів, врубайте у навушники метал і влаштовуйтеся зручніше!
Otruta Guide, спеціально для Реальної газети
Важко сказати, коли все почалось та хто був першим з рок-зірок родом з Луганської області. Я застав вже 1990-і роки. Отже, давайте з них і почну розповідати свої історії. Ви не повірите, але в ті часи, крім всяких збірок ʼшансонуʼ та рейву на Центральному ринку Луганська, можна було придбати ще “мітол” різних жанрів та кольорів.
Забудьте про панк, рюзьке рок, нігілізм, ГрОб та його посіпак. Частинка була для маргіналів, частинка для поціновувачів.
Для популярної культури головне було УТ1, УТ2, радіо “Промінь”, 12-2 та “Територія А”. Моїми пріоритетами було Луганське Кабельне Телебачення, яке транслювало англомовне MTV. Ось звідти й бралися, витягувались основні вишеньки на торті.
Для металюг — це була програма ‘Headbangers Ball’.
Особливо популярними були brutal-death та funeral doom. Правда, такі визначення напрямків знали тоді виключно естети та задроти жанру, які вели свої фан-зіни. Це таке друковане медіа, яке розповсюджувалось серед поціновувачів альтернативних жанрів музики.
Мені в руки потрапили нещодавно такі видання кінця 1990-х – початку 2000-х.
Подібного змісту та дизайну видання випускалися й в Луганській області. Такі саморобні медіа ставали комунікаторами між метал-гуртами з Луганської області 1990-х з та рештою світу з такими ж смаками. Двома першими гуртами, які стали зірками металевої сцени та зʼїздили в тури, стали Луганський St. Valentine’s Day та Лисичанський Mental Demise.
Читач, я розумію, що це може показатися дикістю з усіх боків. Але! Люди доточні до екстремальної музики примудрялись знаходити контакти улюблених гуртів й писати їм паперові листи. Ба більше, українські музиканти надсилали їм свої записи.
St. Valentine’s Day
Мені 15 минало й на моїх очах один з перших вокалістів гурту відправляв листи топовим металевим гуртам США. Вони вели активну комунікацію, пересилали один одному записи поштою. Укрпоштою! Й в них була активна комунікація впродовж років.
Надворі стояв 1999 рік й гурт St. Valentine’s Day вже рік як мав офіційний реліз на Moon Records. Ті, хто старше, прекрасно пам’ятають касети та диски від цього видання, на яких можна було знайти будь-що.
Вальки (та їх називали всередині тусовки) відрізнялись від маси, яка видавала екстремальний саунд, своєю автентичністю та підходом. Це могли бути важкі гітари з жіночим високим вокалом, або приправлений клавішами саундтрек поховання.
Вони потрапили в фан-зіни опосередковано та мимохідь. На жаль, сканів або світлин друкованих видань кінця 1990-х не збереглось. Але є одна легендарна історія.
У 2000-му році гурту запропонували зіграти в Києві на музичному фесті. Все б нічого, тільки цей захід був про блек-метал (важка музика з монотонними ріффами, швидким барабанним бітом, який називається бласт-біт, та текстами про сотону, язичництво та решту героїв нашої з вами сучасності).
Гурт на той момент грав прогресивний напрямок і ніяк не потрапляв в контекст івенту. Ситуацію вирішив барабанник гурту, який вийшов на сцену перед максимально похмурим натовпом та проголосив: “Наша програма називається “Гіперболоїд І Інженер Ґарін”. Я ж сподіваюсь — всі розуміють, що все це Сотона-а-а-а!”.
Вся чорна публіка вмерла в екстазі від перших акордів банди.
Так! Тоді співали російською, дорогий читач. Але не всі й не завжди. У фан-зінах йшлося про УКРАЇНСЬКІ гурти.
Mental Demise
Архіви Mental Demise з їх першого вокаліста та засновника гурту так витягнути й не вдалось. Отже, пишу по памʼяті про один з перших українських гуртів, про який згадують фанати екстремального напрямку металу.
Гурт з’явився в далекому 1995 році в місті Лисичанськ. Його заснував гітарист Олександр «Fester» Андрійчев. Гурт існує й понині, а статус культовості (популярність у вузьких колах – авт.) він набув ще в 1998 році, коли випустив свій перший альбом “Psycho-Penetration”. Виходив цей реліз на касетах теж на Moon Records. Цей запис розлетівся тоді не тільки по всій Україні, а потрапив за кордон. Після першого накладу альбом перевидавали чотири рази.
Саме завдяки фан-зінам та активному листуванню з фанатами екстремальної музики всієї земної кулі світ дізнався, як неймовірно лабають ці українські металісти. Досі, в розмовах з іноземними знайомими в темі періодично з повагою згадується назва Mental Demise.
Така слава почалась, звісно, з рідних країв. Ще на початку своєї музичної кар’єри Ментала об’їздили 25 міст сходу України з концертами. У 2001 році гурт вперше виступив на одній сцені з польським важким колективом Hate. Mental Demise залишили свій слід в історії наймасштабнішого металевого фестивалю RED ALERT. Після нього музиканти поїхали в тур Польщею, де вже грали на одній сцені ще й з чехами. Потім були словаки, австрійці, німці, американці та, навіть, молдавани.
А що зараз?
В постінформаційну еру друковані видання цікаві зазвичай колекціонерам або естетам. Все перекочувало в інтернет. Зіни ведуться в соціальних мережах. Є, навіть, формати журналів, які створені на олдскульний манір. Такі собі електронні версії незалежних видань.
Про Україну зараз пишуть багато. З’явилися всесвітньо відомі гурти. Багато наших важких гуртів їздять з турами по Європі та збирають кошти на ЗСУ. Яскравими прикладами команд, які зі сцени розповідають іноземній публіці, що насправді відбувається в країні та на війні, стали 1914, 0% Mercury та багато інших.
Гурти не припиняють волонтерську діяльність. А дехто з представників важкої сцени Луганської області взявся за зброю й боронить нашу Батьківщину.
