Припаркуватися після сьомої вечора у нашому житловому комплексі – велика проблема. Коли повернулися напередодні нового 2023-го року, на парковці було хоч у футбол грай. Тепер тіснява, і хоч би хто втік!
Олександр Білокобильський, РГ
Коли питаєш харківця, як справи, він скоріш за все скаже “та нічо, нормально”. І додасть, що “близько поки не прилітало”. А далі буде про звуки “шахедів” (вони дійсно дирчать, як скутери), про те, як неподалік збили одного. От тільки без електрики фігово, “але виручають павербанки”.
Водночас російська пропаганда усіма засобами малює паніку в місті. Що нібито дороги забиті машинами втікачів. Що люди бояться російського наступу на Харків і поспіхом евакуюються. Дійсно, тривожні чутки транслюються у чатах у Viber, у анонімних Telegram-каналах. То тут, то там називають “страшні дати”, на які росіяни планують атаки.
Та місто продовжує жити. Електрики не вистачає, відключення тривають, хоч і скоротилися. Супермаркети і торгівельні центри заживлені від великих промислових генераторів, магазинчики, кафе й торгові точки на ринках – від маленьких. Гуркіт генераторів висить над містом, як над автодромом на змаганнях із картингу. Розрахуватися майже повсюди можна банківською карткою. Банкомати й термінали працюють.
Вимкнено багато світлофорів. Добре, як їдеш по головній, а от коли твоя другорядна, іноді доводиться подовгу перечікувати потік машин. На найбільш складних перехрестях із напруженим трафіком тепер стоять регулювальники. Багато водіїв їх побачили уперше в житті й губляться, бо ті жести не всі пам’ятають. В цілому враження, що водії трохи відійшли від традиційного харківського стилю водіння “Need for Speed”, стали дещо чемнішими й обережнішими на дорозі.
Трохи погуляв із фотоапаратом по місту і пропоную разом подивитися, як зараз виглядає Харків. Місто, яке росіяни щодня обстрілюють чим тільки можна – крилатими та балістичними ракетами, беспілотниками, керованими авіабомбами. Руйнування Харкова внаслідок обстрілів та горе й біль ви бачите щодня в новинах. А це – звичайний вечір у цьому ж місті. Більшість фото зроблені саме під час повітряної тривоги.
Водночас усі ці картини мирного життя під час війни, намагання “утримувати нормальність реальності” дещо нагадує ситуацію в Луганську перед початком російського вторгнення 10 років тому.
Обстріли з Росії будуть продовжуватися, це очевидно. І ціллю лишатиметься енергетична інфраструктура. Життя в Харкові ставатиме дедалі все менш комфортним і все більше небезпечним. Тому багато хто невдовзі дійсно поїде з міста.
