Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

Місто Ірпінь перебувало під російською окупацією лише три тижні, однак там і досі відчувається запах горілої хвої. 

Окупанти принесли в маленьке місто руйнування і смерть. Однак місто поступово відбудовується. Не всі місцеві мешканці повернулися додому після звільнення. Замість них до Ірпеня приїхали переселенці з територій, які й нині перебувають в окупації або в небезпеці.

Про те, як відбудовується місто і як там живеться тим, хто туди переселився? Кореспондент “Реальної газети” побував на заході, який у місті організував Київський міський осередок всеукраїнської громадської організації «ГРОМАДЯНСЬКА МЕРЕЖА „ОПОРА“» і який був присвячений питанням відновлення зруйнованого житла. 

Яна Осадча

Як відбудовується Ірпінь 

У місті було пошкоджено 530 багатоквартирних будинків і 3 тисячі приватних. 1 500 домівок повністю знищили. Окрім того, руйнувань зазнали школи та дитячі садки. Ірпінь є найбільш пошкодженим містом на Київщині.

Наразі місто активно відбудовується, адже цьому сприяє безпекова ситуація. Відбудовувати такими темпами, наприклад, Харків, де активно «прилітає», важко. Не кажучи вже про територію Донбасу, більша частина якої під окупацією, і де нереально задокументувати руйнування.

 Утім, на майбутнє цей досвід може бути цікавим та важливим. 

На цей час у місті відремонтовано понад 400 будинків, а також демонтовано 39 вщент зруйнованих багатоповерхівок та 1 тисячу приватних.

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

Фонд енергоефективності відновив в Ірпені понад 80 багатоповерхових будинків, ще 20 проходять процедури відбору та очікують фінансування.

«Щоб відновити все місто необхідно 1 млрд доларів і 2 роки відбудови, але це при 100% фінансуванні», – каже мер Ірпіня Олександр Макрушин. 

Також міська влада зазначає, що далеко не всі мешканці погоджуються на знесення своїх зруйнованих домівок. 

Саме так сталося і з будинком, який став відомим на весь світ. Бо саме до нього після деокупації привозили іноземних журналістів, щоб продемонструвати злочини росіян.

Будинок розташований у так званих «Ірпінських Липках», управляє будинком дуже потужне ОСББ. Представники влади зізнаються, що будинок було легше демонтувати, ніж відбудовувати, однак мешканці наполягли. 

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

До того ж саме ОСББ дає його членам права власності не тільки на дім, але й на земельну ділянку.

За словами Олександра Макрушина, будинки, де були створені ОСББ, відбудовувати простіше, адже тоді за власниками закріплюється земля, на якій знаходиться будинок.

За які кошти відновлюють будинки

На вулиці Багірова в Ірпені за кошти Київської обласної адміністрації, а з матеріалами та вікнами допомогла організація ПРОООН. Тепер на вулиці замість зруйнованих домівок виростають однакові охайні котеджі. 

Олександр Макрушин каже, що його політика відновлення міста полягає у прийнятті будь-якої допомоги і у відсутності будь-яких перепон чи обмежень для спонсорів. Інакше кажучи, тут не наполягають на допомозі тільки грошима та на проведенні ремонтів чи відбудови своїми підрядниками та підприємствами. 

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

Відбудовувати місто активно допомагають європейські країни.

Яскравий приклад – дитячий садок, який був розбитий росіянами майже вщент, у будівлю було 11 прильотів, бо росіяни думали, що там перебувають військові. Відбудувати садочок допомогла Литва, держава виділила на це 4 млн євро. 

Наразі кількість дітей у садочку зрівнялася з тою, яка була до вторгнення – дітей з Ірпеня, які не повернулися додому після деокупації, замінили діти-переселенці з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва.

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

«Головне робити все швидко, якісно і прозоро. Всі партнери вимагають прозорості і звітності. І шкода, що Україні вже не дуже довіряють. Ми ці стереотипи змінили. Наприклад, при відбудові садочка проводили тендер і обирали переможця самі спонсори. Бо коли просять кошти і кажуть, що самі знайдемо виконавця, з’являються  думки про корупцію. Я просто кажу: беріть і відбудовуйте», – розповідає Олександр Макрушин. 

Ще один цікавий приклад співпраці із західними партнерами – відбудова колишнього гуртожитку, де з допомогою донорів з Польщі облаштували 19 смарт-квартир для ВПО. Зробили світло, газифікацію, провели воду і водовідведення. І навіть допомогли з придбанням побутової техніки.

Наразі там вже мешкають 19 родин. За житло люди не сплачують, однак заселяли у смарт-квартири за певними критеріями: переселенці мали працювати на комунальних підприємствах міста, або в медицині чи в освіті.

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

У людей, чий будинок був зруйнований повністю і знесений, справи йдуть складніше. За словами мера, державна програма «єВідновлення» не покриває вартості нового житла. Людина, яка мала двокімнатну квартиру, може розраховувати тільки на однокімнатну, а хто мав однокімнатну – зовсім не зможе придбати нове житло. Особливо, якщо зруйнований будинок був зведений до 1991 року, а таких – більшість. 

Таким чином, в Ірпені «вимушено переміщеними особами» вважають не тільки тих, хто приїхав сюди із зони бойових дій, чи тимчасово окупованих територій, але й місцевих мешканців, яких росіяни у 2022 році «звільнили» від житла.

ВПО: свої та чужі

Ще у серпні 2022 року в Ірпені відкрили першу чергу модульні містечка для тих, хто втратив житло. Згодом відкрили і другу чергу. Взагалі в Ірпені дуже винахідливі щодо облаштування тимчасового житла. 

Раніше мешканців, які втратили житло, розселяли навіть у залізничні вагони.

Тепер у модульних містечках мешкають, як ірпінці, так і переселенці з інших територій, зокрема з Донбасу. Житлове приміщення складається з маленької вітальні, санвузла, кухні та двох кімнат з ліжками, столом та стільцями. Побутова техніка, посуд та білизна також надаються у користування. 

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

Містечка були встановлені з допомогою Польщі та Фінляндії, благоустроєм територій займалася Київська обласна адміністрація. 

Під час невеликої екскурсії до модульних містечок їхні упорядники не приховували свого не дуже позитивного ставлення до ВПО зі сходу. Мовляв, не хочуть працювати, а коли до них приходить представник центру зайнятості – тікають. 

«Навіщо їм працювати? У них тут все є. Бо в одному з модульних містечок ще й харчування організували», – говорять у містечку. 

Кажуть, тут живуть «наші» і «чужі». Ірпінцям і самим важко. Комендантка містечка тут також мешкає, адже в її будинок прилетіло. 

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

Утім, мер міста каже, що до ВПО з інших регіонів, зокрема з окупованих територій, тут ставляться, як до містян. 

«Це люди, які не захотіли жити під росіянами, і я їх не розділяю на своїх і чужих. Ми прийняли 25 тисяч переселенців. І в чому ми потребуємо, так це в додаткових садочках і школах, яких дуже не вистачає», – каже він.

Що робити тим, кому нема куди повертатися 

Вікторія приїхала в Ірпінь з міста Бахмут з двома валізами. Спочатку вона з родиною мешкала у квартирі колишніх переселенців з Луганська, які жили в Ірпені з 2014 року, але виїхали через повномасштабне вторгнення. Тепер сім’я винаймає квартиру за свої кошти.

Саме запрошення пожити в цій квартирі і стало причиною того, що родина обрала саме Ірпінь. Вікторія каже, що головна проблема переселенців – це, звісно, відсутність житла. Жінка говорить, що в облаштовані містом модульні містечка – велика черга. Та й жити там вона б не хотіла, адже у Бахмуті родина мешкала у 4-кімнатній квартирі. Тепер житло Вікторії зруйноване «під нуль», від будинку залишилися лише груда сміття та плити. 

Як відбудовують місто Ірпінь на Київщині, і як там живеться “своїм” та “чужим” переселенцям

Жінка каже, що в неї є фото того, що залишилося від її будинку. Однак отримати компенсацію за програмою «єВідновлення, на відміну від мешканців Ірпеня, вона не може. Адже держава ще не розробила механізму для відшкодування коштів для людей, які втратили житло на окупованих територіях. 

«Я чекаю на сертифікат, щоб купити хоч маленькі, але свою квартиру», – каже Вікторія.

Утім, про позбавлення виплат для більшості ВПО, які хоч якось покривали оплату оренди чи комуналку, держава впроваджує вже з березня. 

Представники ВПО з регіонів Донбасу на заході, який влаштовувала Громадська мережа «Опора» і який був присвячений відновленню зруйнованого житла, порушили питання щодо збереження виплат хоча б для ВПО з окупованих територій. 

Інша мешканка Бахмуту, яка була на заході, мешкає в Одесі. На питання – чому вона обрала саме це місто і як їй там живеться, відповідає коротко: краще, ніж на заході країни, де дуже високі ціни на оренду житла. 

-Ваш дім зруйнований? – питаю її.

-У нас все місто зруйноване. Немає його просто – каже вона. 

За останніми даними Міжнародної організації з міграції МОМ, з осені 2022-го понад половина ВПО в Україні орендують житло, ще 30% – живуть у родичів чи друзів. Близько 2-3% оселилися в своєму житлі в іншому регіоні, приблизно ж стільки людей прихистили чужі люди. 

У модульних містечках та місцях тимчасового розселення залишаються 4% від усіх ВПО.

На початку 2023 року найбільше переселенців залишається на Харківщині, Дніпропетровщині та Київщині – по понад 300 тисяч у кожній області. Ще понад 270 тисяч ВПО проживають у Києві і 233 тисячі – на Львівщині.

Залишити відповідь