Сьогодні річниця повномасштабного вторгнення РФ. Згадуємо, як минув перший день у Луганській області

Сьогодні річниця повномасштабного вторгнення РФ. Згадуємо, як минув перший день у Луганській області

Рівно рік тому, 24 лютого 2022 року, Російська Федерація почала вторгнення на територію України. Російсько-українська війна, яка до цього тривала вісім років на Донбасі, перетворилася на повномасштабне військове протистояння. У цьому матеріалі ми хочемо згадати той день, який назавжди змінив життя як усіх українців, так й мешканців Луганської області.

“Мною ухвалено рішення про проведення спеціальної військової операції”, — одна з фраз диктатора Володимира Путіна з його звернення, яке російське телебачення та ЗМІ опублікували рано вранці 24 лютого о 04:30 ранку за київським часом.

Звернення Путіна тривало трохи менше пів години й вже близько 05:00 ранку українці були змушені прокидатися від звуків вибухів — Росія почала обстрілювати міста ракетами. Ось так виглядав “добрий ранок” від росіян у різних містах України.

Атаці піддалися практично всі обласні центри країни, а також великі міста, в яких знаходилися військові бази або аеродроми.

Сьогодні річниця повномасштабного вторгнення РФ. Згадуємо, як минув перший день у Луганській області
Місця російських ракетних ударів зранку 24 лютого 2022 року

Одночасно з цим російські війська почали спроби прориву державного кордону в Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській та Херсонській областях.

Крім того, бойові зіткнення з підрозділами російської армії та частинами формувань “ЛНР” та “ДНР” розпочалися на лінії зіткнення в Луганській та Донецькій областях.

За трохи менше ніж через дві години після початку вторгнення до українців звернувся президент Володимир Зеленський. Він оголосив про введення воєнного стану в країні, а також закликав народ не панікувати, за можливості залишатися вдома та вірити у Збройні сили України.

Страх за Київ, Одесу та Харків, які ризикували впасти перед колонами російських танків, відсунули на другий план Луганську та Донецьку області, в яких війна тривала вже багато років.

Однак саме повномасштабне вторгнення РФ відкрило найстрашнішу сторінку в історії окупації Луганської області: ще більшу окупацію, руйнування та загибель тисяч мирних жителів регіону.

Ранок жителів Луганщини також почався з ракетного обстрілу. Однак крім усіляких “Калібрів” та “Іскандерів”, населені пункти вздовж лінії зіткнення зазнали обстрілу зі ствольної та реактивної артилерії.

Ось так, наприклад, це виглядало в Щасті, яке, нагадаємо, знаходилося всього за кілька кілометрів від лінії розмежування.

Обстріл міста почався задовго до 24 лютого. Обласна адміністрація повідомляла про “прильоти” кілька днів поспіль до вторгнення.

Щастя одним із перших прийняло бій. Військові та поліцейські з батальйону “Луганськ — 1″ відбили атаку та знищили близько 50 окупантів, а частину взяли в полон. Але при цьому захисники міста були змушені підірвати міст через Сіверський Донець, щоб уповільнити сили ворога.

Сьогодні річниця повномасштабного вторгнення РФ. Згадуємо, як минув перший день у Луганській області
Полонені окупанти, захоплені 24 лютого 2022 року під час боїв у Щасті

Це був другий випадок полону росіян у перший день вторгнення. Перед цим двох мотострільців взяли в полон бійці 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”.

Але колони російської техніки вже вільно їхали через кордон із півночі та сходу області. На схід від Біловодська одна з таких колон змогла перетнути кордон, прикриваючись автомобілями з символікою ОБСЄ.

Мілове і Городище росіяни окупували одними з перших, а потім стрімко просунулися в бік Старобільська. Лише за кілька годин бойові дії почнуться в околицях міста.

Не обійшовся той ранок і без хороших новин. Лише на Луганщині в перші години вторгнення ЗСУ збили 5 літаків і один вертоліт окупантів.

У другій половині дня найбільш гарячими точками Луганщини залишалися Щастя та Станиця Луганська, де окупанти продовжували штурмувати позиції Сил оборони.

“Щастя завалене тілами. Скрізь ідуть бої… Дуже багато невинних загиблих. Обстріли йдуть по Золотому, Новотишківці дуже важкі”, — сказав каналу “Донбас Онлайн” голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Майже відразу в словнику жителів Луганської області з’явилося слово “евакуація”. Власникам автомобілів рекомендували їхати в напрямку Дніпра, а людям без машин радили прямувати в Рубіжне, Сватове та Лисичанськ — вдень звідти вийшли перші евакуаційні рейси вглиб країни.

У Сєвєродонецьку, наприклад, для цього організували перевезення людей на залізничний вокзал у Рубіжному.

Поки українські військові стримували натиск окупантів, ось такий вигляд мали практично всі дороги країни: сотні автомобілів, нашвидкуруч навантажені сумками та валізами.

Тим часом росіяни продовжували обстріл Новотишківки, Гірського та Золотого. Керівник Гірської військово-цивільної адміністрації Олексій Бабченко тоді описав ситуацію так:

“Ситуація важка, але контрольована. Новотишківку періодично обстрілюють. Але ще заздалегідь там облаштували бомбосховище, посадили туди військового медика, привезли воду, генератор. Тримаємося. Усе, як має бути”, — сказав він у телефонному інтерв’ю.

Ближче до вечора в багатьох громадах панувала плутанина і хаос. Нерідко представники влади на місцях, не володіючи достовірною інформацією або ж на емоціях повідомляли про велику кількість жертв.

Водночас українське МОЗ було більш стриманим. За їхніми даними, увечері першого дня вторгнення Росії в шести регіонах України загинули 57 військових та цивільних. Ще 169 осіб дістали поранення.

Сьогодні річниця повномасштабного вторгнення РФ. Згадуємо, як минув перший день у Луганській області
Перші жертви повномасштабного вторгнення Росії

Уже на ранок наступного дня кількість загиблих і постраждалих перевищить вищевказані цифри в кілька разів.

Перший день вторгнення Росії закінчився через 19 годин після того, як перші ракети вдарили по українській території.

За ці 19 годин російські війська змогли взяти під контроль лівобережну частину Херсонської області, висадити десант під Києвом, захопити Чорнобильську АЕС та вклинитися вглиб української території на півночі та сході, зокрема й в Луганській області.

На деяких напрямках українські військові були змушені відходити. Відходити, щоб знову повернутися. Повернутися в Бучу, Славутич, Конотоп, Балаклею, Ізюм, Херсон та інші села й міста України.

Залишити відповідь