У Ростові-на-Дону завершується так званий “суд” над полоненими бійцями бригади “Азов”. Захисників окупанти звинувачують у тероризмі. Російська прокуратура просить від 16 до 24 років ув’язнення.
Російське медіа “Медіазона” розповіло про “суд” та навели слова військовополонених.
У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону завершується “судовий процес” над чотирма військовополоненими з бригади “Азов” — Олександром Мухіним, Олегом Жарковим, Микитою Тимоніним та Анатолієм Грициком.
19 березня вони виступили у російському суді з останнім словом та заявили про свою невинність, відкинувши звинувачення окупантів у тероризмі.
Олександр Мухін, який служив в “Азові” до 2018 року, наголосив, що його завданням була охорона об’єктів, а не надумана терористична діяльність.
“Мені світить тепер величезний термін, і я знову ж таки говорю — я не можу зрозуміти, за що. І якихось адекватних доказів цьому всьому теж немає. Якісь матеріали, інтернет-ресурси… У мене одна соцмережа і там було п’ять фотографій чи шість, не більше. Донька в парку, гойдалка – таке, нейтральне. Але звідти витягли, десь вони там розгледіли, що я збирався скинути владу, збирався тероризм влаштовувати, якось навчився грамотно… Незрозуміло. Це повністю надута, сфабрикована, сфальшована справа, на мій погляд, причому доходить до абсурду.
Ще раз кажу, я ніколи не мав проблем із законом, намагався жити законослухняним громадянином. Але навіть якщо у бабусі, грубо кажучи, вкрасти гаманець, має пройти певна процедура дій: опитування понятих, свідків тощо — не можна взяти й просто людину назвати злодієм, який хотів бабусю обікрасти, пограбувати. А виходить, що людину вбрати в терористи, того, що повалює владу — це набагато простіше. Я так зрозумів, тут доказів ніяких не потрібно, просто чотири літери, назва того підрозділу — “Азов”.
Сама сіль: чим я мав займатися, чим я займався, власне кажучи – це охорона об’єктів. Називалося ПДО – протидесантна оборона, і все. Це звичайна вартова служба, яку я ніс майже три роки. Чинний командир цього підрозділу, наскільки ми знаємо, у нього немає взагалі абсолютно такої статті, як повалення влади. Тобто я взагалі не розумію, як це так – без відома командира збирався я повалити, чи як? У голові не вкладається просто, чесно кажучи”, — заявив у суді Мухін.
Олег Жарков служив в “Азові” з 2015 по 2018 рік, підкреслив, що його діяльність стосувалася лише охорони громадського порядку.
“Російські військовослужбовці, які чинили мародерство, насильство та вбивство мирних громадян, за що нас теж судять — вони теж, виходить, фашисти, згідно з теорією цього експерта, якого тут викликав шановний прокурор? Тоді виходить якась безглузда: вони теж фашисти, і вони служили у фашистській армії. Тоді фашисти судять фашистів за фашизм”, — сказав Жарков.
Микита Тимонін під час засідання розповів епізод у колонії в Оленівці та нагадав про терористичну атаку росіян по лікарні “Охматдит”.
“Хочу здійснити маленьку аналогію. 22 червня 1941 року о четвертій ранку нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, а 24 лютого 2022 року вся Україна прокинулася під вибухи російських ракет.
Не Україна нападала на Росію, не ми прийшли зі зброєю до чужої країни.
Ми боронили свою землю, свої міста. Російська армія приїхала до міста Маріуполь на танках, БТРах, літаки прилетіли, кораблі припливли. Російські снаряди падали на українські міста, ми обороняли нашу землю, а тепер нас судять за повалення влади — мені здається, несправедливо”, — зазначив він.
Тимонін під час судового засідання також розповів, що в Оленівській колонії утримуваних питали, за що їх судитимуть. За його словами, співробітники колонії заявляли: “Ви винні, бо мали отруїти всіх у їдальні – тоді, можливо, війни б не було”.
Також він відкинув звинувачення у тероризмі, зазначивши, що проходив стандартну військову підготовку – володіння зброєю, медицину, тактику.
На суді він нагадав про удари по цивільних об’єктах в Україні, зокрема по дитячій лікарні “Охматдит”, яка лікує онкохворих дітей. Він наголосив, що ракета, яка влучила в медзаклад, була російським “Іскандером”.
“Думаю, у Ростові, сидячи, ви не дуже відчуваєте, що війна йде між Росією та Україною, а в Україні це відчувають: багато людей гине, дітей. Багато сімей були змушені виїхати за кордон, тому що банально переживають за здоров’я себе та своїх дітей”, – заявив полонений.
Анатолій Грицик, який служив в “Азові” до 2019 року, також розповів про пережите під час війни.
“Ви знаєте, за свою діяльність моєї військової кар’єри в погонах я побував — я вважав — у 18 країнах. Приймав місії в чотирьох — це Боснія, Кувейт, Косово… Неважливо. Знаєте, я зрозумів лише одне: я не можу говорити людям те, що я відчуваю, що я пройшов, як ваша країна вчинила з моєї, як вчинили з моїм домом. Як розстрілювали мою дружину на дорозі на очах. Як визволителі зайшли до мене до хати, забрали, вигрібли повністю під нуль, як посадили мене на три роки… Вже четвертий рік.
Я не буду вам говорити, тому що я знаю одне: поки твоє життя не зайде в таку ситуацію, як би я не описував, як би я не розповідав красиво, з різними гаслами, не дійде ні до кого. І не дай боже, щоб ви це відчули. Не дай боже, щоб це відчули ваші родичі, не дай боже, щоб це відчули ваші діти, старі.
Але знаєте, мені як громадянину своєї країни, як офіцеру і як людині… Я певен в одному: у мене совість чиста, і я цим пишаюся. Дякую за увагу”, — промова Грицика на суді.
Усіх звинувачують у насильницькому захопленні влади (частина 4 статті 35, стаття 278 КК) та організації діяльності терористичної організації (частина 1 статті 205.5 КК). Крім того, частини підсудних звинувачують у проходженні навчання для терористичної діяльності (стаття 205.3 КК). Російська прокуратура вимагає для військовополонених від 16 до 24 років ув’язнення.
До початку суду двох обвинувачених, Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського, обміняли, а Олександр Іщенко помер у СІЗО. У вересні на батьківщину повернулися дев’ять українок, які служили в “Азові”. Тих, хто потрапив під обмін, зі слів “Медіазони”, у Росії продовжують судити заочно.
