Захар Прілєпін, ZOV та «Танк побєди»: імітація всенародності

Захар Прілєпін, ZOV та «Танк побєди»: імітація всенародності

Збір грошей на «Армату» оголосив російський пропагандист Захар Прілєпін. Він назвав цю акцію «Танк побєди». Слідом він пообіцяв до річниці «спецоперації» провести у низці міст вуличні акції в рамках акції «ZOV». Акції покликані показати «всенародну підтримку» війни, і передусім – самим росіянам. Історія з цими акціями дуже нагадує імітацію народної підтримки окупаційної адміністрації в ОРДЛО останніми роками.

Олександр Білокобильський, «РГ»

Московський штаб Захара Прілєпіна днями оголосив початок акції «Танк побєди от народа – арміі» (або скорочено – «Танк побєди»). Заявлена ціль – придбання танку «Армата» для потреб так званої «спеціальної військової операції» з уточненням, що основна мета – виконання заявок про потреби від російських військових, що знаходяться «в зоні СВО». А головне завдання акції – «мобілізація суспільства на підтримку СВО».

Організатори апелюють до прикладу СРСР, де під час Другої світової трудові колективи та окремі громадяни робили пожертви до Фонду оборони, і на ці гроші закуповувалися літаки й танки. Таким собі новим «Фондом оборони» бачить себе і Фонд Захара Прілєпіна. За перший тиждень, судячи з сайту «Сбор на танк», зібрано близько 2,8 мільйонів рублів з намічених 350 млн.

Захар Прілєпін, ZOV та «Танк побєди»: імітація всенародності
Заглавна сторінка Прілєпінського сайту «Сбор на танк». Скріншот

На 22-25 лютого Рух Захара Прілєпіна «За правду» обіцяє вуличні акції на підтримку «СВО» у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі, Вороніжу, Прокопьєвску та інших містах Росії. Оголошена мета – «консолідація людей навколо ідеї перемоги в СВО». Обидві акції також мусять показати, як росіяни масово підтримують війну і загарбницьку політику Кремля.

Чи дійсно війну підтримують?

Усі бачили вуличні інтерв’ю росіян, де агресивно вимагають іти до переможного завершення «СВО». Та поруч із ними зустрічаються й помірковані відповіді, а часом і антипутінські. Звісно, прибічників війни на відео більше, вони активніше дають інтерв’ю. Та чи відбивають ці опитування дійсний стан речей?

Отримати реальні соціологічні дані важко в умовах, коли за просто вживання слова «війна» можна отримати покарання. Самі соціологи вимушені ставити питання не про війну, а про «спеціальну воєнну операцію», що вже має значення з психологічної точки зору. Та й респонденти можуть відповідати не те, що думають насправді. Крім того, під час досліджень спостерігається дуже великий відсоток відмов відповідати на запитання.

Та навіть за таких умов уже в листопаді 2022 прибічників продовження війни в РФ стало удвічі менше, а за мирні переговори виступають на дві третини більше росіян. Згідно із даними закритого соцопитування на замовлення Кремля, які отримало видання «Медуза», за мирні перемовини з Україною висловилися 55% росіян, а за продовження війни – 25%. Хоча в липні 2022 все було навпаки: за війну були 57%, а за переговори – 32%.

Опустимо питання, які саме переговори ці люди мають на увазі, якою вони бачили б позицію РФ на них (ймовірно, більшість не погодилася б на відмову від окупації Криму, Донецька та Луганська). Принципово, що вони – проти «СВО до переможного кінця».

Отже завдання кремлівської пропаганди – створити ілюзію масової, тотальної підтримки війни. Силу конформізму давно доведено наукою. Тож така ілюзія дійсно сприятиме якщо не зростанню «підтримки СВО», то принаймні побоюванням переслідування за незгоду з війною. Водночас таким чином людей включають до моделі поведінки «осаджена фортеця», де «всі в одному човні». Плюс це й сигнал назовні – мовляв, «уся РФ об’єдналася».

Методи, випробувані в ОРДЛО останніми роками

Акції на підтримку «СВО» у Росії відбувалися і на початку широкомасштабного вторгнення, навесні 2022, і протягом усього року. Також існують «волонтерські» групи, які займаються постачанням для окупаційних сил і обладнання (дронів, тепловізорів тощо), і іншого – від провізії до обмундирування.

Захар Прілєпін, ZOV та «Танк побєди»: імітація всенародності
Одна з новин про масову підтримку окупаційних сил в РФ. Скріншот

Та подекуди така підтримка набуває майже карикатурних форм, як-от зустрічі для в’язання рукавичок та шкарпеток для окупантів у сільській бібліотеці. А масові заходи (як-от благодійні концерти) настільки очевидно організовані «згори», що їх навряд можна хоч якось назвати «народними».

Великий досвід імітації всенародності існує і всередині самої РФ. Будь-які вибори з запланованою перемогою тому підтвердження. Або кампанія з голосування про поправки до конституції РФ про «обнулєніє» президентських термінів Путіна. Та нині російське суспільство підходить но нового рівня створення такої імітації. Це те, що відпрацьовувалося у позбавленому альтернативної думки закритому суспільстві на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

За перші вісім років окупації у «ЛНР» та «ДНР» були створені неймовірні за масштабністю симулякри. Наприклад, так звані «громадські рухи» – «Мір Луганщінє» та «Донєцкая рєспубліка», до яких записували просто за списками працівників на підприємствах. Або «профспілки», які насправді не відстоювали права працівників, а лише використовувалися, аби «від імені трудящих» виголошувати меседжі окупаційної адміністрації.

Так само і з окремими акціями, які ініціювали нібито «знизу», пересічні громадяни. Згадаймо історію з «Орденом Іуди», який «з ініціативи общєствєнніков» напередодні президентських виборів-2019 в «ДНР» зробили для діючого тоді президента України Петра Порошенка. У численних новинах про це одоробло йшлося, що з ініціативою виступили «общєствєннікі», тобто якісь «активісти», як можна зрозуміти.

Захар Прілєпін, ZOV та «Танк побєди»: імітація всенародності
«Орден Іуди» для Петра Порошенка напередодні українських виборів возили по всій окупованій частині Донеччини. Жителів ОРДО закликали також робити записи до «книги ганьби Порошенкові». Фото – ДАН

Та насправді це була ініціатива т.зв. «общєствєнного двіженія «Донецкая республика». Тобто – правлячої «партії», повністю підконтрольної кремлівській вертикалі. «За ініціативою громадського руху» звучить зовсім інакше, ніж «за вказівкою кремлівських кураторів окупаційній адміністрації», правда ж?

Який зиск з розбору цього кейсу?

По-перше, Захар Прілєпін – це важка артилерія кремлівської пропаганди. Його заклик до «всенародного збору на танк» підтримали провідні пропагандистські видання РФ – такі, як «Аргументи і факти», «Україна.РУ», Readovka News. У регіонах публіку закликають долучатися депутати від партії, до якої належить Прілєпін – «Справєдлівая Россія – За правду». Підключення Прілєпіна до «мобілізації суспільства на підтримку СВО» – ознака, що популярність війни в російському суспільстві стає дедалі нижчою.

По-друге, «збір на танк» зайвий раз підтверджує, що із матеріально-технічним забезпеченням у окупаційних військ проблеми ніяк не вирішуються. Тому заявлений «танк» насправді може бути й не придбаний взагалі, оскільки гроші витрачатимуть на поточні запити.

Захар Прілєпін, ZOV та «Танк побєди»: імітація всенародності
Зібрані не лежатимуть, доки їх вистачить на танк, а одразу ж підуть на матеріально-технічне забезпечення окупаційних сил. Скріншот

Наприклад, одним із перших отримав квадрокоптер і тепловізійний приціл відомий борець за традиційні цінності, депутат Держдуми РФ Віталій Мілонов, який зараз убиває українців у якості навідника.

По-третє, ми бачимо черговий приклад впровадження в загальноросійську практику засобів і методів, успішно випробуваних у ОРДЛО протягом останніх років. Це змушує ще раз уважно поглянути на те, як хазяйнували окупанти на Донбасі і приміряти це майбутнє, підготоване Кремлем і Луб’янкою (тобто ФСБ), на всю РФ.

І в цьому контексті гасло «Все буде Донбас» геть не обнадійливий для російського суспільства.

Залишити відповідь