Соцмережі давно використовуються кремлівською пропагандою, та не всі її прийоми очевидні і не всім легко протидіяти. Ця стаття – про один із поширених сьогодні інструментів дезінформації й маніпуляцій у Фейсбуці. А саме – показ українській аудиторії демотивуючих дописів у якості реклами сторінок-одноднівок.
Олександр Білокобильський, «РГ»
Шляхи поширення дезінформації та антиукраїнської пропаганди досліджувалися неодноразово. Часто ними стають групи у Вайбері, канали в Телеграмі, а також окремі групи та сторінки у Фейсбуці. Останніми роками компанія Мета співпрацює з командами фактчекерів, і відверту брехню навіть маркує (а в окремих випадках і видаляє дописи з дезою).
Та якщо мати достатньо грошей і певну кількість працівників, то ці фейсбучні заходи безпеки можна доволі успішно обходити, що й робить російська пропаганда буквально щодня.
Спецоперації, які не лишають слідів
Спосіб, яким користуються російські специ інформаційних спецоперацій, з одного боку, простий як три копійки. З іншого, у цій тактиці є цікаві особливості, які роблять її доволі ефективною. Знати про такі речі важливо, щоб хоч трохи зменшити шкоду від них.
Суть прийому полягає у тому, щоб поширювати потрібні російським пропагандистам меседжі через внутрішню рекламу Фейсбуку. Це звичайний інструмент для просування, розкрутки ФБ-сторінок: для одного (або кількох) із дописів на сторінці включається опція «Рекламувати» і зазначається аудиторію, яку рекламодавець хоче охопити. Наприклад, місцезнаходження – Україна, вік – від 20 років.
Особливість же використання ФБ-реклами полягає в тому, що мета пропагандистів – не зробити популярною сторінку в Фейсбуці, а донести потрібний меседж до аудиторії. І фішка в тому, що рекламовані сторінки – одноднівки майже буквально. Після пари діб роботи «рекламодавцями» їх тупо видаляють. А оскільки сторінка видалена, то і слідів реклами не лишається в Meta Ad Library, Бібліотеці реклами компанії Мета (вона містить усі рекламні оголошення як Фейсбуку, так і Інстаграму).
Таким чином кремлівську пропаганду Фейсбук активно транслює весь оплачений період, потім сторінка видаляється і з’ясувати, хто саме і витратив кошти на пропаганду, неможливо.
На словах, може, трохи заскладне пояснення. То давайте подивимось, як це виглядає у скріншотах (посилань на сторінки не наводимо зі щойно пояснених причин). От, наприклад, 12 березня сторінка Tenhauhan рекламує допис про те, що Америка та Європа кинули і не підтримують Україну.
Анатомія однієї «реклами»
На російське походження вказує і презирливо перекручене ім’я президента США Байдена, і застосоване до Криму дієслово «захоплення» (Україна не може «захоплювати» Крим, бо це частина її міжнародно визнаної території), і в цілому меседж повідомлення. Карикатура змальовує ситуацію так, ніби ЄС та США підштовхнули Україну до конфронтації з Росією (а не РФ почала війну), а потім відмовили у підтримці (що знов-таки не відповідає дійсності).
У контекстному меню допису (он ті три крапочки праворуч угорі скріншоту – напроти назви сторінки) є можливість обрати «Чому я бачу цю рекламу?» Цікавимося й бачимо: цю публікацію Tenhauhan хоче донести до жителів України віком 28 років і старше.
Фейсбук доволі багато знає про нас, і місцезнаходження він визначає, поєднуючи кілька критеріїв. Тобто навіть вхід за допомоги VPN не завжди обдурить алгоритми цієї соцмережі. Гаразд, ідемо далі. Подивимося, що ж на цій сторінці з невимовною назвою Tenhauhan? Сюрприз: вона порожня!
Але в розділі «Прозорість сторінки» зазначається, що в неї дійсно наразі запущена реклама. І нижче Фейсбук пропонує перейти до Бібліотеки реклами (Ad Library), щоб подивитися, як саме рекламується (нібито) ця сторінка. І знаходимо ще одну запущену рекламу!
Сенс цього повідомлення – влада України нібито бреше, применшуючи втрати ЗСУ, спротив агресії РФ – це начебто просто нищення українського народу (знов-таки винувата в цьому не країна-агресор РФ, а типу українська влада, яка не хоче «сідати за стіл переговорів»).
А далі переходимо до розділу зі всією рекламою від цієї сторінки. І бачимо знов несподіване! З таким самим змістом (ідентичні фото і текст) запущено було аж три (!) реклами. Що це не глюк системи і не відображення тієї самої реклами, а три окремі рекламні дописи, видно із ідентифікаторів оголошень (на скріншоті підкреслені червоним).
Ви стикалися, можливо, з ситуацією, коли небажану рекламу відхиляли (натискаючи кнопку «Не показувати більше цю рекламу»), а потім Фейсбук вам знову показував її. От відповідь, чому так буває.
Та от минуло пару днів, ми намагаємося знов подивитися ці оголошення і чи не з’явилося нової «реклами» від цієї сторінки. Але 14 березня… її вже не існує.
Таких прикладів у нашій колекції десятки. Автори цих інформаційних операцій навіть не заморочуються з вигадуванням притомних назв для сторінок. Часто це випадкові слова або набори букв – Cmilo, KoldP, Prudinbi, Bulinker, Destinop, Verden, Energized minute, AskerMood, Rolion, Polkolp, Magnificent os8, Lowrence Pope, Toceba тощо.
Всі ці сторінки існували день-два, а потім були видалені авторами як відпрацьований матеріал. Так стріляна гільза вилітає з патронника, коли куля вже полетіла в ціль.
Які «кулі» випускають російські пропагандисти
Усі меседжі цієї «реклами» спрямовані на деморалізацію українських користувачів Фейсбуку. «Украина катится в пропасть, а чиновники жиреют. Чтоб они там все передохли!» – пише Magnificent os8. «В Україні ціни на продукти надалі будуть зростати», – інформує Polkolp.
Також роблять упор на дискредитацію іноземців, зокрема учасників бойових дій (звична від самого 2014 року тема західних приватних військових компаній, які нібито воюють в Україні, і аморально поводяться, зокрема з жінками – такі тези просували, зокрема, сторінки AskerMood та Bulinker).
Окремий вектор, що його відпрацьовують пропагандисти, – страхи частини українського суспільства перед можливою мобілізацією. Нижче – три скріншоти «реклами» різних сторінок і з різними зображеннями, але з ідентичним текстом (насправді у нашій колекції є й «реклама» інших сторінок із цим текстом).
І нарешті – «зрада» Заходу: «зброї немає», «Україні нічого не дають», «від президента Зеленського всі відвернулися». «Поставок західної техніки поки що ведуться лише для антуражу. Заморські танки не збираються задіяти у реальному театрі бойових дій», – повідомляє із помилками, притаманними автоматичному перекладу, Energized minute.
Дуже цікавий кейс ми знайшли в «рекламі» сторінки Rolion. «Захід у нас розчарований. Зе***зловили на крадіжці. Факти тут…» – і далі посилання, яке веде на сайт, що виглядає, як справжній сайт РБК-Україна.
От тільки адреса сайту зі статтею про «чорну мітку» – rbk.media, а у справжнього РБК-Україна – rbc.ua. При цьому підробна сторінка, яка дискредитує президента України, виконана якісно. Автори навіть передбачили, що хтось клікне по шапці сайту або по імені автора – у такому разі відвідувач переходив відповідно на головну сторінку справжнього сайту чи на справжню сторінку з інформацією про автора (який насправді жодного стосунку до підробки не мав).
Але ж це ми такі уважні, а багато пересічних користувачів можуть просто не звернути уваги на такі «дрібниці».
Як воно працює і як із цим боротися?
Така пропагандистська «реклама» збирає зазвичай велику кількість реакцій та коментарів. Деякі користувачі ставлять обурені вподобайки, деякі (під дописами про масову загибель українських воїнів) – реакцію зі сльозами («сумно») або з обіймами («тримаймося»). У коментарях розгортаються баталії між справжніми українськими користувачами та ботами і тролями.
Часто патріотично налаштовані українці залишають коментарі до сторінки в цілому. У відгуках вони пишуть, що це російська інформаційна сміттярка, кремлівська пропаганда, ФСБшна ІПСО (інформаційно-психологічна спецоперація). Це все, звичайно, правда. От тільки робити цього не варто. Що більше реакцій та коментарів, то більше цю «рекламу» Фейсбук показуватиме. І більше інформації отримає ворог.
Медіаекспертка Оксана Мороз, засновниця ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем», каже, що насправді це – відомий інструмент російської пропаганди. Його використовували здавна, ще до 2014 року, і потім також. Вона також зауважує, що Фейсбук таку «рекламу» дуже погано блокує – якщо блокує взагалі.
То що ж із цим робити, коли ми бачимо у стрічці подібне?
– Тільки НЕ реагувати – не клікати / не лайкати / не коментувати, – каже Оксана Мороз.
Ще можна (і треба) відправляти скарги Фейсбукові на таку «рекламу». Не завжди, на жаль, але інколи це діє. Наприклад, згадана вище фальшива сторінка зі статтею з нібито «РБК-Україна» про «чорну мітку» президенту Зеленському досі існує (переглянути її можна тут) і діє саме так, як ми описували. Та посилання на неї з Фейсбуку не працює.
Як правильно поскаржитися на рекламу, яка вводить у оману або в інший спосіб суперечить Стандартам Спільноти Фейсбуку. Тиснемо три крапочки у верхньому правому куті допису, у контекстному меню обираємо нижній пункт – «Report post» («Поскаржитися на допис»):
У наступному меню обираєте пункт, який описує суть скарги (чим саме суперечить цей допис Стандартам Спільноти). Це може бути пункт «Hate speech» («Мова ненависті»), «False information» («Хибна інформація»), «Violence» («Насилля») або навіть «Terrorism» (власне):
Потім вам треба буде зробити ще один вибір в залежності від того, який пункт ви позначили на цьому етапі. Коли скарг набереться достатня кількість, команда Фейсбуку реагує. Не завжди оперативно, не завжди так, як нам би хотілося, але в деяких випадках результату досягти можна.
І ще одна порада: не включатися емоційно. Хай там що пишуть із-за порєбріка, а нам своє робити. Як то кажуть, Keep calm і все буде Україна.
